Справа № 552/1827/22 Номер провадження 22-ц/814/2259/23Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
15 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Пилипчук Л. І.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції з Ленінським районним судом м. Кіровограда цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2022 року у складі судді Миронець О. К.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (до зміни найменування - «Альфа-банк»), приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни про витребування майна з незаконного володіння,
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивовано тим, що 27.02.2007 між нею та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 710/2800/25-Ф-основне зобов'язання. Для його забезпечення того ж дня укладено іпотечний договір № 710/2800/1, предметом якого пунктом 1.1 визначено житловий будинок по АДРЕСА_1 .
12 червня 2009 року внесені зміни до даного Іпотечного договору, а саме: збільшено обсяг іпотечного майна та включено до предмету іпотеки земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок.
Посилаючись на невиконання умов договору по основному зобов'язанню не в повному обсязі, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , який рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 березня 2012 року задоволено частково та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на житловий будинок по АДРЕСА_1 вартістю 209 668 грн та земельну ділянку по АДРЕСА_1 вартістю 63 000 грн для задоволення з вартості предмету іпотеки ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 303 171,93 грн, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
На виконання вказаного рішення суду представнику ПАТ «Укрсоцбанк» було видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження № 52168388, за яким боржником є ОСОБА_1 .
Вказувала, що незважаючи на дію Закону України «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» 29 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. внесений запис № 44758426 про реєстрацію за АТ «СЕНС БАНК» (до зміни найменування - «Альфа-банк») права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , а тому її право приватної власності на житловий будинок було припинено без її згоди.
Крім того, при реєстрації майна нотаріус не врахував, що вартість житлового будинку в декілька разів перевищує суму боргу, яка визначена рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29.03.2012 в розмірі 303 171,93 грн.
Також нотаріусом не враховано той факт, що іпотечний договір укладений з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», а право власності зареєстровано за АТ «СЕНС БАНК» (до зміни найменування - «Альфа-банк»).
Вважала, що у нотаріуса були підстави для відмови у проведенні реєстраційної дії.
Посилаючись на викладене, просила суд поновити право власності ОСОБА_1 на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. № 44758426 від 29.10.2021 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за АТ «СЕНС БАНК» (до зміни найменування - «Альфа-банк»); скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про проведення державної реєстрації права власності № 4475426 від 29.10.2021 про реєстрацію за АТ «СЕНС БАНК» (до зміни найменування - «Альфа-банк») права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , здійсненої на підставі іпотечного договору 1733 виданого 27.02.2007, видавник Карнарук Н. В. приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу; відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 14.02.1994, посвідченого Другою Полтавською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі № 1-393, право власності на яке зареєстроване КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 15.02.1994, згідно з реєстровим записом на документі про право власності, в реєстровій книзі № 46, за реєстровим № 97, реєстровий номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 17871139, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18 липня 2022 року за клопотанням представника позивача про відмову від позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. провадження у справі закрито.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову.
Не погодившись вказаним рішенням, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на час вирішення питання про реєстрацію за Банком права власності на спірний житловий будинок не було вирішено питання про право власності на 2 земельні ділянки, на яких він розташований, а тому житловий будинок наразі перебуває у власності АТ «СЕНС БАНК» (до зміни найменування - «Альфа-банк»), а земельні ділянки у власності ОСОБА_1 , що порушує право власності кожного з учасників правовідносин, а також порушує принцип єдиної юридичної долі земельної ділянки та розміщеного на ньому об'єкту під час вчинення реєстраційної дії, що є підставою для її скасування.
Вказують на недоведеність обставини правонаступництва АТ «СЕНС БАНК» (до зміни найменування - «Альфа-банк») зобов'язань ОСОБА_1 , остання не була обізнана про правові підстави боргових зобов'язань перед АТ «СЕНС БАНК» (до зміни найменування - «Альфа-банк») та таких доказів суду надано не було, що свідчить про те, що на момент проведення реєстраційних дій нотаріус не переконалася у наявності правових підстав для пред'явлення вимоги ОСОБА_1 саме АТ «Альфа-банк», що унеможливлює застосування позасудового способу задоволення вимог Банку, тобто початок такої процедури Банком, що не було враховано судом.
Також зазначають, що не було встановлено дійсної суми боргу на момент звернення стягнення на іпотечне майно, що вказує на неповноту судового розгляду.
Вважають, що процедура звернення стягнення на житловий будинок розпочата під час дії Закону України «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та до даних правовідносин необхідно застосовувати вимоги цього Закону.
Вказують також, що проведення оцінки майна без його огляду вплинуло на визначену вартість будинку, оскільки не було враховано його технічний стан, тому згідно висновку судово-оціночної будівельної експертизи № 085/22 від 31.08.2022 вартість житлового будинку складає 679 000 грн, а згідно представленого висновку від 04.08.2021 - 160 237 грн, різниця - 518 763 грн, а визначена рішенням суду сума боргу становить 303 171 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, як таку, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та нормах права, які регулюють спірні правовідносини.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що 27.02.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 710/2800/25-Ф про надання ОСОБА_1 грошових коштів на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в межах максимального ліміту заборгованості до 35 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом та комісій за затвердженим сторонами графіком.
У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено Іпотечний договір № 710/2800/1 від 27.02.2007 з наступними змінами та доповненнями, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку кредитору житловий будинок по АДРЕСА_1 , належний їй на праві приватної власності на підставі договору дарування від 14.02.1994, та земельну ділянку площею 1000 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5310136400:11:003:0097, яка розташована за вказаною адресою та належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ № 181028 від 10.03.2009, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010954500061.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 березня 2012 року у справі № 2-2072/11 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 710/2800/1 від 27.02.2007, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , а саме: на житловий будинок по АДРЕСА_1 вартістю 209 668 грн та земельну ділянку по АДРЕСА_1 вартістю 63 000 грн для задоволення з вартості предмету іпотеки ПАТ «Укрсоцбанк» по заборгованості за договором № 710/2800/1 від 27.02.2007 в загальній сумі 303 171,93 грн, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
На виконання вказаного рішення суду 19.04.2012 Київським районним судом м. Полтави було видано виконавчий лист № 2-2072/2012 стосовно боржника ОСОБА_1 , який перебував на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - виконавче провадження № 52168388, та на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернутий стягувачу у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
15 жовтня 2019 року в порядку універсального правонаступництва внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-банк» за спрощеною процедурою відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників» до відповідача перейшли усі права кредитора та іпотекодержателя за кредитними договорами та договорами забезпечення без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
Згідно вимоги про усунення порушень від 19.01.2021 вих. № 2/01, яка була отримана ОСОБА_1 08.02.2021, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, кредитором - АТ «Альфа-банк» повідомлено боржника щодо правонаступництва усього майна, майнових прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», необхідність сплати боргу за кредитним договором, який станом на 19 січня 2021 року складає 52 311,95 доларів США, та попереджено, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку АТ «Альфа-банк» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Аналогічне повідомлення з вимогою про сплату заборгованості протягом тридцяти днів та про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору у разі невиконання цієї вимоги від 23.11.2020 за вих. № 29/11 направлялось боржнику ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, але було повернуте без вручення за закінчення терміну зберігання поштового відправлення.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.11.2021 № 282593308 вбачається, що 29.10.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 61266506 від 01.11.2021 внесено запис про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 5310136400:11:003:0097 площею 0,1 га реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17871139 - за АТ «Альфа-банк».
На момент набуття права власності АТ «Альфа-банк» на спірне нерухоме майно ринкова вартість житлового будинку загальною площею 77 кв. м. з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , була оцінена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Бізнес Ассіст» у 639 278 грн, без урахування ПДВ, на дату оцінки - 04.08.2021.
Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 48 від 30.08.2022, проведеної на виконання ухвали суду від 18.07.2022, ринкова вартість вказаного житлового будинку станом на дату проведення дослідження, без ПДВ, складає 679 100 грн.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-банк» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», та 30.11.2022 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а 01.12.2022 - до державного реєстру банків НБУ.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що АТ «СЕНС БАНК» (до зміни найменування - «Альфа-банк») є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк», договір іпотеки містить відповідне іпотечне застереження, державна реєстрація права власності проведена відповідно до чинного законодавства та після втрати чинності Законом України «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому відсутні підстави для її скасування та поновлення права власності позивача.
Колегія суддів з рішенням суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).
За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положеннями частин першої-четвертої статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Приписами статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) (далі - Порядок) на час вчинення реєстраційної дії було встановлено, що для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.
З матеріалів справи вбачається, що у підпункті 4.5.3. пункту 4.5. Іпотечного договору № 710/2800/1 від 27.02.2007 сторони встановили право іпотекодержателя за своїм вибором звертати стягнення на предмет іпотеки, у тому числі, у спосіб набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Встановивши наявність відповідного застереження у договорі іпотеки та надсилання боржнику письмових вимог про виконання порушеного зобов'язання у 30-денний строк з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення заборгованості за кредитним договором, що ОСОБА_1 виконано не було, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що реєстрація права власності іпотекодержателя - АТ «Альфа-банк» (тепер - СЕСН БАНК) на предмет іпотеки - належний позивачці житловий будинок, внаслідок якої відповідач набув право власності на спірне нерухоме майно, відповідає вимогам чинного законодавства та доводами апеляційної скарги такі висновки суду не спростовуються.
Реєстрація права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки була проведена після спливу тридцятиденного строку для усунення порушення зобов'язання боржником, на підставі документів, що свідчать про надсилання такої вимоги боржнику та наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, із визначенням вартості предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності на момент набуття іпотекодержателем права власності на спірне нерухоме майно, що відповідає вимогам Закону України «Про іпотеку», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Порядку № 1127, тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача та її представника як безпідставні.
Посилання в апеляційній скарзі про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який остаточно втратив чинність 23.09.2021, є необґрунтованим, оскільки встановлена цим Законом заборона відчуження житлової нерухомості без згоди власника підлягала застосуванню лише протягом дії цього Закону, як це зазначено у пункті 4 Закону.
Судом вірно встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом державної реєстрації права власності іпотекодержателя-відповідача на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі відбулося 29.10.2021, коли Закон № 1304-VII вже втратив чинність, тому підстав для його поширення на спірні правовідносини колегія суддів не вбачає.
Стосовно відсутності доказів правонаступництва АТ «Альфа-банк» за зобов'язаннями ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк», які на думку апелянтів мали б підтверджуватися передавальним актом, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц висловив правовий висновок, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.
Оскільки заміна кредитора у спірному зобов'язанні відбулась шляхом універсального правонаступництва - припинення юридичної особи кредитора АТ «Укрсоцбанк» шляхом його приєднання до АТ «Альфа-банк», що унеможливлює виникнення будь-яких спорів з приводу переходу майна, прав чи обов'язків до інших осіб, доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту переходу до відповідача права вимоги до ОСОБА_1 є безпідставними та відхиляються апеляційним судом.
Твердження апелянта, що сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором становить лише 303 171,93 грн спростовується рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 березня 2012 року у справі № 2-2072/11, яким встановлено, що станом на 15 березня 2012 року загальна заборгованість за спірним кредитним договором складала 37 153,54 доларів США або 303 171,93 грн за курсом НБУ на момент розгляду справи.
У статті 524 ЦК України зазначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.
Отже, виходячи з принципу свободи договору (стаття 627 ЦК України) сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
За кредитним договором (договором позики) позичальник зобов'язується повернути кредитору (позикодавцю) таку ж суму грошових коштів (суму кредиту, позики) та сплатити проценти на умовах, встановлених договором (стаття 1054, частина перша статті 1046 ЦК України).
Таким чином, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику, тому доводи апеляційної скарги, що визначений рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 березня 2012 року у справі № 2-2072/11 гривневий еквівалент заборгованості на час вирішення цієї справи становить розмір зобов'язання боржника ОСОБА_1 за кредитним договором не ґрунтується на фактичних обставинах справи та не відповідає вказаним правовим нормам.
Інші доводи апеляційної скарги не стосуються підстав заявленого ОСОБА_1 позову та не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи наведене, апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
Л. І. Пилипчук