Справа № 193/927/22 Провадження № 2/712/1123/23
28 лютого 2023 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Токова С.Є. , перевіривши матеріали позовної заяви 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення частини виплаченої одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, виплаченої підйомної допомоги та єдиного соціального внеску, -
До Соснівського районного суду міста Черкаси з Черкаського районного суду Черкаської області надійшла цивільна справа за позовом 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення частини виплаченої одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, виплаченої підйомної допомоги та єдиного соціального внеску для розгляду за підсудністю.
Перевіривши матеріали позовної заяви з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
В порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин. Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Публічно-правовим уважається спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб'єктний критерій.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача ОСОБА_1 частини виплаченої одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту у розмірі 5310 грн. 22 коп., виплаченої підйомної допомоги у розмірі 14245,50 грн; суми зайво сплаченого соціального внеску у розмірі 4700,12 грн у зв"язку із звільненням зі служби цивільного захисту та виключенням з кадрів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області області.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Законодавець урегулював питання, пов'язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
На осіб начальницького складу служби цивільного захисту поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Отже, спір у цій справі виник після звільнення відповідача зі служби цивільного захисту, яка вважається публічною службою, та пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються перебування на публічній службі, а тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби та не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди та обґрунтування позовних вимог у спосіб, притаманний спорам про відшкодування шкоди з наведенням відповідного нормативного регулювання, а саме з посиланням на ст. ст. 626, 629 , 1166 ЦК, не змінює суті правовідносин, що виникли між сторонами у цій справі та підстав їх виникнення, а отже, не дає підстав вважати, що цей спір виник із приватноправових відносин.
Отже, спір з приводу якого подано заяву, підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного, вважаю за необхідне у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, суд, -
У відкритті провадження у цивільній справі за позовом 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення частини виплаченої одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, виплаченої підйомної допомоги та єдиного соціального внеску- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 28.02.2023 року.
Суддя С.Є. Токова