1[1]
20 лютого 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду м. Києва від 30 січня 2023 року про обрання ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України,запобіжного заходу у виді триманні під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 30 березня 2023 року включно,
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду м. Києва від 30 січня 2023 року задоволено клопотання прокурора та обрано ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України, запобіжний захід у виді триманні під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 30 березня 2023 року включно.
Рішення суду мотивовано наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, тим, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на даний час, не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальної поведінки під час судового розгляду.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2023 року і постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що судом не надано оцінку міцним соціальним зв'язкам ОСОБА_6 , а саме, не взято до уваги те, що обвинувачений має середню освіту, має на утриманні дітей, постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , постійне місце роботи, має хронічні захворювання, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Окрім того, захисник звертає увагу на необґрунтованість підозри, щодо ОСОБА_6 , оскільки, під час обрання запобіжного заходу, в судовому засіданні потерпілий - ОСОБА_7 був допитаний, та зазначив, що батько відносно нього не вчиняв будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, що підозра є необґрунтованою та жодних протиправних діянь батько, по відношенню до нього не вчиняв. Через канцелярію суду, потерпілий направив клопотання про долучення до матеріалів справи копії його заяви про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю події злочину. Під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом не взято до уваги показання потерпілого, а також, копій документів, які були долучені.
Також захисник вказує, що тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики ст. 177 КПК України, інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК.
Отже, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є суровим заходом та обмежує права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому, застосовується тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК.
Таким чином, на думку захисника, характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , немає підстав на даний час стверджувати про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, яка набрала чинності 14.01.2021, у зв'язку з відсутністю клопотання захисника про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок викладений в ухвалі Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2023 року щодо підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Так, суд, задовольняючи клопотання прокурора про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, послався на наявність ризиків, перелічених у ст. 177 КПК України,та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст. 178 КПК України.
Наведені в ухвалі ризики щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, ґрунтується на досліджених у суді матеріалах кримінального провадження оскільки, як вважає суд, ризики встановлені при застосуванні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою є реальними та не зменшились.
Доводи захисника про те, що судом не надано оцінку міцним соціальним зв'язкам ОСОБА_6 та його особі, є безпідставними, оскільки вказані обставини були враховані судом.
Так, при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом враховано вік обвинуваченого, місце проживання й інші обставини, що характеризують його особу, дані про соціальні та родинні зв'язки, проте, на думку суду, вказані обставини не можуть свідчити про відсутність або зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_6 має хронічні захворювання є безпідставними, оскільки будь-яких даних про те, що обвинувачений за станом здоров'я не може утримуватися в умовах СІЗО, не підтверджуються жодними наявними у розпорядженні суду апеляційної інстанції доказами.
Окрім того, посилання захисника на те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває не можуть бути взятими до уваги, оскільки вказані обставини не нівелюють наявності ризиків, які стали підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи апелянта на те, що суд, в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, належним чином не перевірив дотримання процесуальних вимог закону, зокрема, обґрунтованість підозри, то колегія суддів звертає увагу на те, що на стадії судового розгляду до постановлення вироку суд позбавлений можливості висловлюватись з приводу обґрунтованості підозри та висунутого обвинувачення.
Доводи апелянта про те, що сама по собі тяжкість обвинувачення та можливого покарання не може бути обґрунтуванням обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та суперечить практиці ЄСПЛ, є безпідставними, оскільки, на думку колегії суддів, прийняте судове рішення суду першої інстанції не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства..
Отже, доводи захисника про те, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є суровим заходом та обмежує права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, є неспроможними.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи законною і обґрунтованою ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2023 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду м. Києва від 30 січня 2023 року про обрання ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України, запобіжного заходу у виді триманні під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 30 березня 2023 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №362/399/23
Провадження №11-кп/824/2286/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Доповідач ОСОБА_1