27 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 932/11122/21
провадження № 51-998ск23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 20 червня 2022 року та Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року,
встановив:
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року засудженому ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні його заяви
про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 26 вересня 1997 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року зазначену ухвалу місцевого суду від 20 червня 2022 року залишено без змін.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що захисник не погоджується з вказаними судовими рішеннями, постановленими щодо ОСОБА_5 , та порушує питання
про їх перегляд у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог
п. 4 ч. 2, частин 3 та 6 зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, та думка особи, яка подає касаційну скаргу, з приводу її участі у касаційному розгляді. Крім того, до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу.
Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Однак, всупереч вищевказаному захисник зазначених вимог процесуального закону не дотрималась.
Зокрема, захисник ОСОБА_4 , посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції при постановленні оскарженої ухвали, як на підставу для її скасування, про що сформульовані її вимоги
в прохальній частині касаційної скарги, доводів на обґрунтування зазначеної позиції
з урахуванням положень ст. 412 КПК України не наводить.
Натомість захисник, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається
по суті на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України
не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
До того ж захисник, вказуючи на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України, не зазначає конкретно, які саме доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не перевірив та на які з них не надав відповіді у вищезгаданому судовому рішенні.
Також захисник, усупереч ч. 3 ст. 427 КПК України, не зазначає у скарзі чи бажає вона брати участь у касаційному розгляді.
Окрім вказаного, захиснику ОСОБА_4 слід звернути увагу, що з урахуванням вимог, викладених у ч. 6 ст. 427 КПК України, копії оскаржуваних судових рішень,
як доданих до касаційної скарги додатків, вона має додати у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року та Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху
і надати їй для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу їй буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3