Ухвала
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 171/769/20
провадження № 61-18697св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року у складі судді Хоруженко Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
Зміст вимог позовної заяви
У травні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 кожен окремо звернулися до суду з позовами до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - АТ «ДТЕК Дніпроенерго») про скасування наказів і стягнення середнього заробітку за час вимушеного простою.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2021 року позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 об'єднані в одне провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вони працюють у Відокремленому підрозділі АТ «ДТЕК Дніпроенерго» «Криворізька ТЕС». Наказом відповідача від 24 грудня 2019 року № 1593 «Про продовження простою» їх було виведено у простій. У подальшому простій неодноразово продовжувався. З наказами їх не ознайомлювали, до роботи не допускали, сплачували заробітну плату у розмірі 2/3 окладу, з графіками виходу з простою не ознайомлювали, внаслідок чого вони не мали можливості отримувати заробітну плату у повному розмірі. Такі дії відповідача вважали незаконними, оскільки зупинки роботи підприємства не відбулось, станція, обладнання, яке вони використовували, працювало, їхні колеги по цеху працювали у звичайному режимі, а тому відповідачем допущено дискримінацію відносно них. Причиною дискримінації відповідача вказували їхню участь у профспілці, яка намагалась захистити їхні права на працю. Крім того, перед продовженням простою не роботодавець не отримував згоду профспілкової організації, членами якої вони є, на зміну істотних умов праці. Згідно зі штатним розписом у 2020 році в котлотурбінному цеху відокремленому підрозділі КТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго» працювали дев'ять машиністів обхідників котельного обладнання 5 групи кваліфікації, обслуговуючи зовнішні ГЗВ, шістнадцять машиністів обхідників котельного обладнання 6 групи кваліфікації та чотирнадцять машиністів обхідників турбінного обладнання 6 групи кваліфікації. Хто саме працював із цієї кількості робітників котлотурбінного цеху замість позивачів їм не відомо. Відповідно до вимог ГКД 34.20.507-2003 «Правила технічної експлуатації електричних станцій» обладнання, яке знаходиться у роботі або в резерві, повинно бути постійно під наглядом оперативного персоналу. Позивачі є робітниками, які відносяться до оперативного персоналу. Згідно з ліцензійними умовами АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на виробництво електричної енергії у відокремленому підрозділі КТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго» повинно бути дієздатних 7 енергоблоків. Певна кількість енергоблоків повинна перебувати у роботі відповідно до диспетчерського графіку навантаження, а решта енергоблоків знаходитися у резерві, які мають бути готові в будь-яку мить бути включені у роботу. Наказ від 24 грудня 2019 року № 1593 про продовження простою до 31 березня був виданий на вимогу наказу від 24 грудня 2019 року № 87 АТ «ДТЕК Дніпроенерго». У наказі вказано, що простій вводиться для запобігання повного припинення діяльності товариства. Простій, що обумовлений вимогами статті 34 КЗпП України як зупинення роботи, був введений без фактичного зупинення роботи обладнання, на якому позивачі працювали, тобто їх вивели у простій для запобігання повного зупинення діяльності Товариства при працюючому обладнані. Такі дії відповідача порушують вимоги КЗпП України щодо забезпечення права позивачів на працю. Починаючи з травня 2020 року до грудня 2020 року роботодавець щомісяця утримував їх у простої, але щомісяця вони отримували зарплатню нижче 2/3 тарифної ставки за посадою. Ці порушення відповідач аргументував введенням для позивачів скороченого робочого часу. Позивачі наголошували, що їх не було ознайомлено як з наказом від 27 березня 2020 року № 257, так і з наказом від 24 грудня 2019 року № 1593.
Уточнивши позовні вимоги:
ОСОБА_1 просив скасувати наказ від 24 грудня 2019 року № 1593 про продовження простою ВП «ДТЕК Криворізька Теплова Електрична Станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго», як незаконний, та такий, що не відповідає дійсності, стягнути з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним виводом його у простій з 30 січня 2020 року до 07 грудня 2020 року із розрахунку середньоденної заробітної плати 755,40 грн;
ОСОБА_2 просив скасувати наказ від 24 грудня 2019 року № 1593 про продовження простою ВП «ДТЕК Криворізька Теплова Електрична Станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго», як незаконний, та такий, що не відповідає дійсності, стягнути з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним виводом його у простій з 01 січня 2020 року до 07 грудня 2020 року із розрахунку середньоденної заробітної плати 503,50 грн;
ОСОБА_3 просив скасувати наказ від 24 грудня 2019 року № 1593 про продовження простою ВП «ДТЕК Криворізька Теплова Електрична Станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго», як незаконний, та такий, що не відповідає дійсності, стягнути з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним виводом його у простій з 30 січня 2020 року до 07 грудня 2020 року із розрахунку середньоденної заробітної плати 755,40 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що системний аналіз трудового законодавства дозволяє зробити висновок, що простій - це не повне зупинення діяльності підприємства, а саме зупинення роботи, тобто обсягу робіт, визначених при укладенні трудового договору, які працівник зобов'язується виконувати за трудовим договором. У простої може перебувати навіть одна особа. Факт падіння фінансових показників у 2019 році відповідача знайшов своє підтвердження в судовому засіданні наданими представником відповідача доказами - документами звітності АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про ліцензовану діяльність суб'єктів господарювання з виробництва електричної та теплової енергії за 2019 рік та акти звірки розрахунків ДП «Енергоринок» з АТ «ДТЕК Дніпроенерго». Оскаржуваний наказ від 24 грудня 20219 року № 1593 не містить посилання про виведення саме позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у простій, він стосується невизначеного кола осіб та прийнятий на виконання наказу в.о. генерального директора АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 24 грудня 2019 року № 87 «Про організацію та введення простою ДТЕК Запорізька ТЕС і продовження простою ДТЕК Придніпровська ТЕС, ДТЕК Криворізька ТЕС», пунктом 3 якого наказано у зв'язку зі сталим падінням фінансових показників АТ «ДТЕК Дніпроенерго», збільшенням дефіциту обігових коштів та неможливістю роботи у штатному режимі, з метою запобігання повному припиненню діяльності Товариства продовжити до 31 березня 2020 року вимушений простій ДТЕК Придніпровська ТЕС, ДТЕК Криворізька ТЕС не з вини працівників. Дія цього пункту не поширюється на директора, головного бухгалтера та працівників ДТЕК Придніпровська ТЕС, ДТЕК Криворізька ТЕС, які працюють в режимі неповного робочого часу, який сторонами не оскаржується. У зв'язку з цим відсутні підстави вважати введення простою незаконним. Позивачі не оскаржували накази від 27 березня 2020 року № 29 «Про продовження простою» АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та наказ від 27 березня 2020 року № 257 «Про продовження простого» відокремленого підрозділу Криворізька Теплова Електрична Станція АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО». Твердження позивачів, що їх виведено до простою саме через їхню участь у профспілці, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки рішення про включення їх у члени профспілкової організації прийнято на засіданні профкому 02 квітня 2020 року, тобто після прийняття наказів 21 грудня 2019 року та після 27 березня 2020 року, інші члени профспілкової організації, зокрема ОСОБА_4 у простої не перебував. Оплата позивачам за час простою заробітної плати в розмірі двох третин встановленого посадового окладу відповідає положенням частини першої статті 113 КЗпП України, а їх доводи в цій частині є безпідставними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд зазначив, що у відповідача були наявні підстави для оголошення простою не з вини працівників для певної категорії працівників АТ «ДТЕК Дніпроенерго», а це було пов'язано зі сталим падінням фінансових показників, збільшенням дефіциту обігових коштів і неможливістю роботи у штатному режимі, з метою запобігання повному припиненню діяльності підприємства, тому підстави для визнання незаконним та скасування наказу про оголошення простою відсутні. Суд першої інстанції дослідив надані відповідачем табелі обліку робочого часу, якими було підтверджено той факт, що не тільки позивачі перебували у простої, а також інші працівники підприємства в інший від позивачів час також перебували у простої, крім того, строк простою у позивачів також різний, що, зокрема, видно з досліджених судом табелів обліку робочого часу працівників котлотурбінного цеху за період із січня 2020 року до січня 2021 року.
Аргументи учасників
У листопаді 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції вказав, що позивач не оскаржував накази від 27 березня 2020 року № 29 і № 257 про продовження простою, однак при цьому суд проігнорував той факт що відповідач не надав до суду жодного доказу про те, що позивач був ознайомлений з такими наказами та знав про їх прийняття. Позивач оскаржує наказ від 24 грудня 2019 року № 1593 про продовження простою з яким відповідач намагався ознайомити позивачів через два місяця після його видання. Це свідчить про те, що позивача було виведено до простою без належного на те наказу. При відмові у задоволенні позову суди не врахували, що відповідно до статті 34 КЗпП України обов'язковою підставою для введення простою на підприємстві є повна зупинка його роботи або роботи окремих підрозділів, та проігнорували той факт, що підприємство та підрозділ, у якому він працював не зупинялися і продовжували працювати. Обмеження роботи станційного обладнання, зниження рентабельності виробництва не є належними підставами для введення на підприємстві простою з цих підстав, а тому простій, введений відносно позивача, є незаконним, що узгоджується із судовою практикою Верховного Суду. Крім того, відповідач не надав до суду жодного доказу про те, що позивачу пропонувалося переведення за його згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою або на інше підприємство. Суди належним чином не дослідили наявні у справі докази, зокрема, табелі обліку робочого часу.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 також оскаржили рішення судів попередніх інстанцій у касаційному порядку, однак ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року їхню касаційну скаргу повернуто, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають касаційному перегляду лише в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року касаційну скаргу
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у цій справі визнано неподаною та повернуто заявникам.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 займає посаду машиніст-обхідник з турбінного устаткування, VI група, крім нього, відповідно до табеля обліку робочого часу на вказаній посаді перебувають: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .
Наказом директора ВП «Криворізька теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 24 грудня 2019 року № 1593 «Про продовження простою» на виконання наказу АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 24 грудня 2019 року № 87 з метою запобігання повного припинення діяльності товариства продовжено до 31 березня 2020 року вимушений простій ДТЕК Криворізька ТЕС не з вини працівників (т. 1, а. с.5-6, 23-24, 230).
Наказом в.о. генерального директора АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 27 березня 2020 року № 29 «Про введення та продовження простою» (пункт 5) продовжено вимушений простій відокремлених підрозділів товариства не з вини працівників, визначено датою закінчення простою дату видання наказу товариства про його закінчення (т. 1, а. с. 248).
Наказом директора ВП «Криворізька теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 27 березня 2020 року № 257 «Про продовження простою» на виконання наказу АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 27 березня 2020 року № 29 у зв'язку з триваючими негативними фінансово-економічними обставинами в діяльності товариства, сталим падінням фінансових показників, неможливості роботи у штатному режимі, з метою запобігання повному припиненню діяльності товариства продовжено вимушений простій ДТЕК Криворізька ТЕС не з вини працівників, визначено датою закінчення простою дату видання наказу товариства про його закінчення (т. 1, а. с. 231).
Відповідно до довідок ВП «Криворізька ТЕС» АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про середній заробіток середньогодинна заробітна плата в розрахунку на 1 робочу годину працівника ОСОБА_1 становить 132,71 грн.
Позиція Верховного Суду
У пункті 5 частини першої статті 396 ЦПК України зазначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Аналіз пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України свідчить, що якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилалася особа у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, то касаційне провадження закривається.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року в справі № 373/1281/16-ц (провадження № 14-128цс18) зазначено, що «під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі
№ 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) конкретизовано вищевказаний висновок та зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, однаковими.
У справі, що переглядається, зокрема, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про скасування наказу від 24 грудня 2019 року № 1593 про продовження простою ВП «ДТЕК КТЕС» АТ «ДТЕК Дніпроенерго», як незаконного, та такого, що не відповідає дійсності, стягнення з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на його користь середнього заробітку плату за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним виводом його у простій з 30 січня 2020 року до 07 грудня 2020 року із розрахунку середньоденної заробітної плати 755,40 грн. Позов мотивований тим, що фактично зупинки роботи підприємства не відбулось, станція, обладнання, яке вони використовували, працювало, його колеги по цеху працювали у звичайному режимі, а тому підстав для виведення його в простій не було, що, на його переконання, свідчить про дискримінацію роботодавця відносно нього за його участь у профспілці. Простій був продовжений у зв'язку з триваючими негативними фінансово-економічними обставинами в діяльності товариства, сталим падінням фінансових показників, неможливості роботи у штатному режимі, з метою запобігання повному припиненню діяльності підприємства.
У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 464/1320/20 (провадження № 61-11379св21), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, зазначено, що позов до суду подала первинна профспілкова організація Добротвірської ТЕС до АТ «ДТЕК Західенерго», у якій просила визнати протиправною бездіяльність АТ «ДТЕК Західенерго» щодо неусунення порушень колективного договору та угоди, скасувати накази АТ «ДТЕК Західенерго» від 21 листопада 2019 року № 46 «Про організацію простою», від 24 грудня 2019 року № 54 «Про продовження простою» і наказ від 10 січня 2020 року № 3 «Про зміни в організації виробництва та праці та організацію заходів щодо встановлення неповного робочого часу», зобов'язати АТ «ДТЕК Західенерго» усунути порушення положень колективного договору і угоди та забезпечити здійснення перерахунку заробітної плати усім працівникам Добротвірської ТЕС, яких введено у простій на період із 22 листопада 2019 року до 31 березня 2020 року. Позов мотивований тим, що зазначені накази не містять даних про наявність реальних змін в організації виробництва і праці, які зумовили необхідність прийняття рішень про запровадження неповного робочого часу для значної кількості працівників Добротвірської ТЕС, вони не погоджені з первинними профспілковими організаціями, що стосується умов оплати та охорони праці, трудових, соціально-економічних та інших питань. Не проведено з цих питань і відповідних консультацій, як цього вимагає пункт 4.30 угод.
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 210/5853/16-ц (провадження № 61-46703св18), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, вказано, що позивачі звернулись до суду з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - первинна профспілкова організація Незалежна профспілка гірників України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», про стягнення заробітної плати. Позов мотивований тим, що кожній із позивачів було оголошено простій у роботі на підставі відповідного розпорядження директора відповідного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зі змістом якого їх було ознайомлено в усній формі. Вважали, що про простій у роботі їм усім було оголошено відповідачем незаконно, без наявних на те підстав. У зв'язку з оголошенням їм простою у роботі вони не отримували від відповідача належної заробітної плати, яку б отримували у тому випадку, якби працювали. У зв'язку із незаконністю розпоряджень відповідача про оголошення їм простою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зобов'язане оплатити їм середній заробіток за час вимушеного прогулу, обумовленого незаконним простоєм.
У зазначених справах не є тотожними предмети спору, склад сторін, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також є різним матеріально-правове регулювання спірних відносин зі справою, що переглядається.
Таким чином, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 464/1320/20 (провадження № 61-11379св21) та від 30 січня 2019 року у справі № 210/5853/16-ц (провадження № 61-46703св18) і на які посилалася особа у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається.
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З урахуванням того, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України Верховним Судом встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилалася особа у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, то суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 127, 260, 396, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Закрити касаційне провадження у справі № 171/769/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про скасування наказу про продовження простою, стягнення заробітної плати за час вимушеного простою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук