Справа № 513/746/22
Провадження № 3/513/9/23
Саратський районний суд Одеської області
27 лютого 2023 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
01 липня 2022 року о 13 годині 00 хвилин в с. Зоря, вул. Першотравнева Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні 24 січня 2023 року ОСОБА_1 пояснив, що вину не визнає. У той день, він був в гостях у зятя, випив і хотів їхати додому, але зять сказав йому що відвезе його сам. Вони сіли в автомобіль і поїхали. На вулиці Першотравневій, на перехресті, їх зустрів брат зятя. Зять сказав йому почекати в машині, а він на деякий час відійде з братом. Вони поїхали, а він залишився в автомобілі. Повз його автомобіль проїжджав дільничний інспектор, зупинився і підійшов до нього, оскільки подумав, що він спить. Він відповів йому, що чекає на зятя. Дільничний інспектор витяг ключі з автомобіля і забрав собі. Вони почали сваритися, на що дільничний інспектор сказав, що зараз викличе наряд поліції, що потім і зробив. Він запитав дільничного інспектора, навіщо він це зробив, на що дільничний інспектор відповів, що він п'яний. Після чого він пішов додому. Дільничний його наздогнав, кинув на землю, заламав руки та розбив йому мобільний телефон. Приїхав наряд поліції і почали складати на нього протокол, начебто за те, що він був п'яний. Після чого, він пішов додому, а ключі від автомобіля залишилися у дільничного. Згодом зять забрав ключі у дільничного. Він розписався тільки за те, що в нього прострочена страховка на машину. Стверджує, що він не їхав, за кермом автомобіля був зять, а не він, а він в свою чергу сидів на пасажирському сидінні. За що на нього працівники склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, він не розуміє.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні 21 лютого 2023 року суду пояснив: коли це було, він не пам'ятає, пам'ятає тільки що було тепло. Він проходив мимо, і побачив, що автомобіль стоїть на узбіччі, а ОСОБА_1 сварився з дільничним інспектором. Згодом приїхали працівники поліції. Йому нічого не відомо з цього приводу, адже він нічого не бачив, підпис у поясненнях не його.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні 21 лютого 2023 року суду пояснив, що він являється зятем ОСОБА_4 . В той день, приблизно о десятій тесть прийшов до них. Приблизно о дванадцятій годині початок першої, тесть сказав що їде до дому. Так як він був випивший, він його не пустив за кермо, а натомість сказав що сам його відвезе. Вони сіли в машину і поїхали. На перехресті він зустрів свого брата, зупинив машину, залишив машину в якій знаходився тесть на узбіччі, і сказав, що відійде з братом, 30 хвилин. Повернувся приблизно десь через годину. На місці де він залишив машину, вона так і стояла, але там нікого не було. На телефон брата подзвонив дільничний і повідомив про те, що у них з тестем виникла сварка, і ключі від машини у нього. Він пішов до дільничного, забрав ключі і відвіз автомобіль до дому до тестя. Коли він уходив до брата, то ключі від машини тестя залишив в автомобілі, адже автомобіль не його і ключі забирати він не хотів. Тесть залишався в машині і слухав музику. Тесть не їхав, він просто сидів в машині. Адже коли він повернувся, автомобіль стояв у тому положенні, як він його залишив.
Вирішуючи питання про наявність, або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов до таких висновків.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пункту 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобів.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (із змінами) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
У постанові від 20 лютого 2019 року по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі».
Для того, щоб виявити правопорушення передбачене ст.130 КУпАП, той транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Доказів керування, особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, транспортним засобом працівниками поліції суду не надано, що підтверджується відсутністю такої інформації на відеодиску з відео файлом, на якому не зафіксовано керування особою транспортним засобом взагалі і як наслідок не встановлено, чи є останній особою, яка виконувала функцій водія під час руху такого засобу, в розумінні диспозиції ч. 1 ст.130 КУпАП. Доказів зворотного працівниками поліції суду не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
У рішенні по справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine») no. 16437/04 ECHR 14 лютого 2008 року у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що факт керування транспортним засобом особою відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення свого підтвердження у судовому засіданні не знайшов, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283-285 КУпАП, суд,-
Провадження в справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя К. Ю. Рязанова