Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 491/1040/22
Провадження № 3/506/53/23
24.02.2023 року суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О. Л., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, складені СПД №1 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, що надійшли від Одеського апеляційного суду після визначення підсудності, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ананьїв Одеської області; проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст.130 ч.1 КУпАП,
16.11.2022 року о 17.45 год. в м.Ананьїв Подільського району Одеської області по вул..Єврейській, 57, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , і від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився як на місці зупинки, так і в медичному закладі, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи, призначеної на 20.01.2023 року, був повідомлений належними чином /а.с.28/, однак з огляду на відсутність у суду повідомлення про вручення поштового відправлення, справа розглянута не була. У подальшому до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.32/.
Отже, судом були здійснені всі можливі заходи для належного сповіщення ОСОБА_1 про необхідність прибуття до суду для розгляду вказаної справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року зазначив, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається , в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У разі неприбуття особи, яку викликає суд, суд має право вирішити матеріали за наявними доказами і неявка у судове засідання такої особи за умови, що таку особу належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в
практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.).
Таким чином, ОСОБА_1 було відомо про розгляд Красноокнянським районним судом Одеської області відносно нього справи про адміністративне правопорушення, а судом були здійснені всі можливі заходи для належного сповіщення ОСОБА_2 про необхідність прибуття до суду для розгляду справи, однак останній розглядом справи не цікавився, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, то суд вважає причину його неявки неповажною. Тому справа розглянута у відсутність ОСОБА_1 , що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Суддею були досліджені матеріали справи:
- протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №170252 від 16.11.2022 року, складений о 18:20 год. відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, згідно з яким ОСОБА_1 від підпису в протоколі та наданні пояснень відмовився; посвідчення водія не вилучалось, в зв'язку з їх відсутністю /а.с.4, 5/;
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 16.11.2022 року, згідно з якими 16.11.2022 року близько 18:20 год. його запросили в якості понятого при складанні адміністративних матеріалів на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував автомобілем ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, невиразна мова, нестійка хода. Проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на прилад «Драгер» водій ОСОБА_1 відмовився та ознайомлюватись з протоколом і підписувати його також відмовився /а.с.6/;
- копію акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16.11.2022 року, згідно з яким 16.11.2022 року о 20:35 год. у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу марки ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_1 , у зв'язку з адміністративними протоколами за ч.1 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП (водій ОСОБА_1 ) /а.с.7/;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 667821 від 16.11.2022 року відносно ОСОБА_1 , який 16.11.2022 року о 17.45 год. в м.Ананьїв Подільського району Одеської області по вул..Єврейській, 57, керуючи т/з ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , під час зупинки працівниками поліції, не увімкнув світлову аварійну сигналізацію, чим порушив п.п.9.9б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст..125 КУпАП, в результаті чого до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді попередження /а.с.8/;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 667822 від 16.11.2022 року відносно ОСОБА_1 , який 16.11.2022 року о 17.45 год. в м.Ананьїв Подільського району Одеської області по вул..Єврейській, 57, керуючи т/з ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія категорії «В», чим порушив п.п.2.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, в результаті чого до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. /а.с.9/;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 667841 від 16.11.2022 року відносно ОСОБА_1 , який 16.11.2022 року о 17.45 год. в м.Ананьїв Подільського району Одеської області по вул..Єврейській, 57, керував т/з ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , не пристебнутий ременем безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, в результаті чого до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. /а.с.10/;
- копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 /а.с.11-12, 13/;
- відеозаписи на двох файлах від 16.11.2022 року. Так на файлі під назвою «0000000_00000020221116174445_0023» зафіксовано рух автомобіля ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинку та факт керування вказаним автомобілем особою, яка в подальшому надала документи на ім'я ОСОБА_1 , а також на обох файлах зафіксовано неодноразову відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Крім того, на відео зафіксована суперечлива поведінка ОСОБА_1 , де останній декілька разів підтверджує, що їхав на авто, а потім зупинився та/або його зупинили, а потім зазначає, що проходити огляд на стан сп'яніння не буде, тому що не керував авто. При цьому, відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.125 КУпАП, з яким останній погоджується /а.с.14/;
- витяг з бази «Армор», згідно з яким відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.08.2022 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ДПР18 №170248 /а.с.3/;
- копію постанови Любашівського районного суду Одеської області від 29.11.2022 року (справа №491/682/22, провадження №3/507/1008/22) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №170248 від 15.08.2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 на момент складання протоколу від 16.11.2022 року не був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП /а.с.25-27/;
- інформацію СПД №1 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, надану на запит суду, відповідно до якої, згідно з витягом з ІПНП відомостей ГСЦ МВС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 01.11.2003 року /а.с.30,31/.
При цьому, ОСОБА_5 не оскаржено вищезазначені постанови про притягнення його як водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності за інші порушення ПДР України, складені одночасно з протоколом про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, таким чином, на переконання суду, останній погодився з тим, що він дійсно керував транспортним засобом.
Слід також зауважити, що зазначення у протоколі про керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння є хибним.
Так, диспозицією за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за:
• керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
або за
• передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
або за
• відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП утворює одне із вищевказаних діянь.
При складанні протоколу особа, уповноважена на складання протоколу, обґрунтовано зазначила, що ОСОБА_1 керував автомобілем і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Таким чином, було правильно сформульоване обвинувачення ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України та скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, вказівка у протоколі на те, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем перебував у стані алкогольного сп'яніння, жодним чином не підтверджена матеріалами справи.
Згідно п.4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Враховуючи, що суддею не встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , то цю обставину, зазначену у протоколі, суд до уваги не бере, при цьому виключення цієї обставини жодним чином не йде на шкоду особі, відносно якої складено протокол.
Тому приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, і, враховуючи обставини справи та особу правопорушника, вважаю, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст.130 ч.1 КУпАП.
Крім того, відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,
Притягнути ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_3 / до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 /сімнадцять тисяч/ грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнення штрафу проводити на р/р UA848999980313080149000015001, Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ отримувача - 37607526, призначення платежу: 21081300, ДПР18 №170252, ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_3 / судовий збір в сумі 536,80 грн. в дохід держави на рахунок: Отримувач коштів; ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з моменту набрання постановою законної сили, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34000 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Чеботаренко О. Л.