"23" лютого 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з приміщення
захисника ОСОБА_6 міськрайонного суду
Миколаївської області)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 лютого 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 лютого 2023 року застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.04.2023.
Визначено розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53680 грн.
У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та (або) суду; - не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання та місця роботи
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_7 обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник, не погоджуючись з рішенням слідчого судді, наводить наступні доводи:
- прокурором в клопотанні лише зазначені ризики, які не підтверджені будь-якими доказами, а ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку;
- посилається на практику Європейського суду з прав людини, та зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення свободи;
- вважає, що до ОСОБА_7 як до особи, яка має постійне місце проживання, є військовослужбовцем ЗСУ, приймав участь у бойових діях на Сході України, має на утриманні малолітню дитину та дружину, позитивно характеризується може бути застосовано більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12023152110000116 від 01.02.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, є обґрунтованою. Враховуючи вагомість доказів, обґрунтованість підозри, характер злочину, тяжкість покарання, що підозрюваному ОСОБА_7 загрожує у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважав, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чино та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також зазначив, що ОСОБА_7 не має постійного джерела доходу, а тому може вчинити новий злочин, з метою отримання доходу для існування. Також може вчинити новий злочин, оскільки підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку, а тому ризики наведені в клопотанні, реально існують.
Слідчий суддя визначив розмір застави, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та визначив заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 повідомлений про апеляційний розгляд, але заяву про бажання брати участь у розгляді апеляційної скарги не подавав.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Пунктом «с» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Зокрема, у п. 126 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18), Суд зазначив, що особа може бути затримана відповідно до п. 1 (с) ст. 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання.
Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обгрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з посиланням на конкретні рішення, а висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному є правильними.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання доказами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
Також колегією суддів, всупереч доводам апелянта в поданій апеляційній скарзі, встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, мають місце.
У клопотанні слідчий зазначив як ризики задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Є правильним висновок слідчого судді, що прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено існування зазначених вище ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України.
Суд погоджується з обґрунтуванням, наведеним слідчим суддею щодо наявності цих ризиків, оскільки слідчий суддя навів з цього приводу достатньо мотивів. Так, наявність ризиків слідчим суддею обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, постійного джерела доходів не має, має не зняту та не погашену судимість, підозрюється у вчиненні злочину під час іспитового злочину за попереднім вироком, може негативно впливати на свідків шляхом залякування та погроз та іншого впливу, показання яких мають важливе значення по провадженню.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Всупереч доводам апелянта про те, що підозрюваний має постійне місце проживання, є військовослужбовцем ЗСУ, приймав участь у бойових діях має на утриманні малолітню дитину та дружину, позитивно характеризується, колегія суддів зауважує, що ці обставини не є визначальними при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, з огляду на ступінь тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 та наявність встановлених ризиків.
При розгляді клопотання слідчим суддею в повній мірі було враховано в сукупності всі обставини, в тому числі міцність соціальних зв'язків підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обґрунтованість підозри. За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, про що просить захисник, не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8