"23" лютого 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 лютого 2023 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 лютого 2023 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06.04.2023 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обвинувачений ОСОБА_6 вважає, що клопотання прокурора є необґрунтованим.
На його думку, суд не взяв до уваги стан здоров'я його батьків, соціальні зв'язки, а також ті обставини, що він має на утриманні неповнолітню дитину, а також стан його здоров'я, який на даний час погіршився.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12022152190001017 відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України,
Під час підготовчого судового засідання прокурор підтримав подане ним клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, врахував, що ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією ч. 3 ст. 289 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Також щодо обвинуваченого в суді на розгляді знаходиться інше провадження, де він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що обвинувачений не заперечував та на це вказує клопотання захисника про об'єднання проваджень.
Тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України як можливість обвинуваченого переховуватися від суду вчинити інше кримінальне правопорушення.
Позиції учасників судового розгляду.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений підтримали вимоги апеляційної скарги.
Прокурор подав клопотання про апеляційний розгляд без його участі.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, постановлено ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Прийняте судом першої інстанції рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
З наданих до апеляційного суду матеріалів вбачається, що прокурором подано клопотання під час підготовчого судового засідання про обрання запобіжного заходу, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 315 КПК України. В обґрунтування клопотання прокурор послався на існування ризиків, передбачених передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, ризику впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих перешкоджанню провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінальне правопорушення.
Так, з матеріалів наданих судом першої інстанції, вбачається, що наразі на розгляді триває судовий розгляд кримінального провадження №12022152190001017 відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції відносно того, що існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінальне правопорушення.
Рішення суду першої інстанції в цій частині достатньо вмотивовано.
Суд першої інстанції зазначив, що інші ризики, про які зазначав прокурор, а саме можливого ризику впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих та перешкоджання провадженню іншим чином, прокурором не доведені, оскільки доказів на підтвердження дій обвинуваченого такого характеру суду надано не було.
При ухваленні рішення судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією ч.3 ст.289 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Це свідчать про підвищену суспільну небезпеку діяння, за яким ОСОБА_6 пред'явленого обвинувачення, а отже про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду з огляду на ступінь тяжкості можливого покарання.
На думку суду першої інстанції також існує ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень, про це свідчить те, що у відношенні ОСОБА_6 в суді на розгляді знаходиться ще інше провадження, де він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що обвинувачений не заперечував та на це вказує клопотання захисника про об'єднання проваджень.
Тому, з урахуванням обвинувачення ОСОБА_6 , з огляду наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, є правильними висновки суду першої інстанції про обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення, а у відношенні ОСОБА_6 на даному етапі судового розгляду неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки він не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які об'єктивно продовжують існувати.
На переконання колегії суддів, відсутні підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, про що просить апелянт.
Посилання апелянта на наявність у нього хворих батьків, його міцних соціальних зв'язків та наявність на утриманні неповнолітньої дитини не мають жодного підтвердження. Окрім того, ці обставини не є достатніми для зміни обраного запобіжного заходу з урахуванням висунутого обвинувачення та наявності встановлених ризиків.
Судом не встановлено істотних порушень положень КПК України при розгляді судом першої інстанції питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Тому, суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 422-1, 424, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 лютого 2023 року, якою ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8