21 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 925/640/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Сухового В. Г., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Постриганя С. Г. (самопредставництво),
відповідача - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чигиринської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 (колегія суддів: Мальченко А. О. - головуючий, Черногуз М. Г., Агрикова О. В.) і рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 (суддя Кучеренко О. І.) у справі
за позовом Чигиринської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагроінвест"
про внесення змін до договору оренди землі,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Чигиринська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагроінвест" (далі - ТОВ "Продагроінвест") про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 05.05.2010 під № 041079800515, укладеного між Чигиринською районною державною адміністрацією та ТОВ "Продагроінвест" (далі - договір оренди землі) у редакції, викладеній у позовній заяві.
1.2. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що Чигиринська міська рада прийняла рішення щодо встановлення нових ставок орендної плати за земельні ділянки, тому наявні підстави для перегляду істотних умов договору оренди землі. З метою приведення договору оренди землі у відповідність до чинного законодавства Чигиринська міська рада направляла відповідачу лист із проектом додаткової угоди до договору оренди землі. Чигиринська міська рада зауважувала, що нею було запропоновано викласти преамбулу (змінити назву орендодавця) та пункти 1, 2, 4, 6, 7 договору оренди землі у новій редакції (зазначити кадастровий номер орендованої відповідачем земельної ділянки, встановити нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки, порядок переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, нову ставку орендної плати). Проте, як стверджувала Чигиринська міська рада, пропозиція щодо внесення змін до договору оренди землі була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, тому Чигиринською міською радою було подано позов до суду для захисту свого майнового права шляхом внесення змін до договору оренди землі.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 (суддя Кучеренко О. І.) у справі № 925/640/21 позов задоволено частково. Вирішено внести зміни до преамбули та пунктів 1, 2, 4, 6 договору оренди, викладено їх у такій редакції:
"Чигиринська міська рада в особі міського голови - Харченка Віктора Анатолійовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", іменований далі - "орендодавець", з одного боку, та ТОВ "Продагроінвест" в особі директора - Бершадського Євгена Петровича, який діє на підставі Статуту, і в подальшому іменується - "орендар", з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:
1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503, яка розташована на території Чигиринської міської ради, за межами села Стецівка Черкаського району Черкаської області.
2. В оренду передається земельна ділянка площею 86,0100 га, в тому числі: рілля - 86,0100 га.
4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату внесення змін до договору становить: 1 714 321,44 грн.
6. Договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років до 22.05.2058. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк".
В іншій частині позову відмовлено.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 925/640/21 рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 скасоване частково, викладено його резолютивну частину в такій редакції:
"1. Позов Чигиринської міської ради до ТОВ "Продагроінвест" про внесення змін до договору оренди землі задовольнити частково.
2. Внести зміни до преамбули та пунктів 1, 2, 4, 6 договору оренди землі від 25.01.2010, виклавши їх у наступній редакції:
"Чигиринська міська рада в особі міського голови - Харченка Віктора Анатолійовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", іменований далі - "орендодавець", з одного боку, та ТОВ "Продагроінвест" в особі директора - Бершадського Євгена Петровича, який діє на підставі Статуту, і в подальшому іменується - "орендар", з другого, на підставі рішення Чигиринської міської ради від 26.03.2021 № 366-7/VIII "Про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2010, укладеного із ТОВ "Продагроінвест", уклали цей договір про нижченаведене:
1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503, яка розташована на території Чигиринської міської ради, за межами села Стецівка Черкаського району Черкаської області.
2. В оренду передається земельна ділянка площею 86,0100 га, в тому числі: рілля - 86,0100 га, з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чигиринської міської ради, за межами села Стецівка Черкаського району Черкаської області.
4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату внесення змін до договору становить: 2 340 275 (два мільйони триста сорок тисяч двісті сімдесят п'ять) грн 46 коп.
6. Договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років до 22.05.2058. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
3. В іншій частині позову відмовити".
2.4. Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення місцевого суду, зазначив, що матеріали справи не містять доказів прийняття Чигиринською міською радою рішення про проведення оцінки земель та затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель комунальної власності, у тому числі й орендованої земельної ділянки; наявний у матеріалах справи витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.05.2021 за формою відповідає додатку 3 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 23.05.2017 № 262. Тому колегія суддів дійшла висновку, що нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки було проведено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105 "Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України". Тому суд дійшов висновку, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.05.2021 підтверджує актуальний розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на дату розгляду справи судом. Посилаючись на положення статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 1 Закону України "Про оцінку землі", пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, суд зазначив, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею. Суд установив, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. У зв'язку з цим суд дійшов висновку наявність підстав для внесення змін до пункту 4 договору оренди з визначенням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі, визначеному відповідно до умов законодавства.
Стосовно позовних вимог про внесення змін до пункту 7 договору оренди, яким передбачалося збільшення відсоткової ставки з 4,5 % до 12 % від нормативної грошової оцінки землі, суд апеляційної інстанції зазначив, що визначена сторонами у договорі оренди ставка відповідає граничним розмірам відсоткових ставок, визначених законодавцем у Податковому кодексі України; ні умовами договору, ні чинними Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" не встановлено обов'язку сторін приводити умови договору в частині визначення ставки орендної плати від нормативної оцінки землі у відповідність до нових ставок, визначених органом місцевого самоврядування. Тому суд зазначив про відсутність підстав для зміни розміру орендної плати та покладення на орендаря обов'язку сплачувати оренду плату у збільшеному розмірі, відмінному від того, на який орендар погоджувався, укладаючи договір.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Чигиринська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/640/21 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 925/640/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Чигиринської міської ради задовольнити в повному обсязі.
3.2. Скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 3, 627, 632, 648, 651, 652 Цивільного кодексу України, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не врахували вимоги пункту 284.1 статті 284, пункту 5 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно послався на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, та зазначає про необхідність відступлення від таких висновків.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - Чигиринська РДА) № 98 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Продагроінвест" на території Стецівської сільської ради" ТОВ "Продагроінвест" надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва дев'ять земельних ділянок загальною площею 267,14 га, у тому числі ріллі 267,14 га, у довгострокову оренду терміном на 49 років із земель запасу та резервного фонду за межами населеного пункту на території Стецівської сільської ради, з умовами щорічного перегляду орендної плати. Надано ТОВ "Продагроінвест" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вісімдесят шість земельних ділянок загальною площею 104,81 га, у тому числі ріллі 87,15 га, сіножатей 17,66 га у довгострокову оренду терміном на 49 років із розпайованих земель на території Стецівської сільської ради. Встановлено орендну плату за використання землі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням щорічного коефіцієнта індексації грошової оцінки сільськогосподарських угідь.
4.2. Суди зазначили, що на виконання розпорядження Чигиринської РДА 25.01.2010 між Чигиринською РДА (орендодавець) та ТОВ "Продагроінвест" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель державної власності землі резервного фонду, яка знаходиться на території Стецівської сільської ради за межами населеного пункту (пункт 1 цього договору).
4.2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 86,01 га, у тому числі ріллі 86,01 га (пункт 2 договору оренди землі).
4.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010 становить 1 143 796,00 грн (пункт 4 цього договору).
4.4. Договір укладено на 49 років до 22.05.2058. Після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, якщо він належно виконував обов'язки відповідно до договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення договору на новий строк. У разі якщо орендар продовжує користуватися землею після закінчення строку договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (пункт 6 цього договору).
4.5. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, що становить 34 314,00 грн у рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця (пункти 7- 9 цього договору).
4.6. Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 11 договору оренди землі).
4.7. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 32 цього договору).
4.8. Суди зазначили, що договір оренди землі підписаний уповноваженими представниками сторін за договором та скріплений відповідними печатками орендодавця та орендаря. Цей договір зареєстровано у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.05.2010 за № 041079800515.
4.9. 01.11.2011 між орендодавцем та орендарем було підписано додаткову угоду до договору оренди землі, згідно з якою сторони внесли зміни до пункту 7 цього договору та виклали його у новій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 51 471,00 грн на 2011 рік".
4.10. Рішенням Чигиринської міської ради від 09.01.2019 № 14-1/VII "Про початок реорганізації Стецівської сільської ради шляхом приєднання до Чигиринської міської ради" почато процедуру реорганізації Стецівської сільської ради шляхом приєднання до Чигиринської міської ради. Чигиринську міську раду визначено правонаступником всього майна, прав та обов'язків Стецівської сільської ради.
4.11. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 728-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області" визначено адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Черкаської області. Згідно з додатком до цього розпорядження до Чигиринської територіальної громади увійшли Чигиринська територіальна громада, Вершацька територіальна громада, Галаганівська територіальна громада, Іванівська територіальна громада, Красносільська територіальна громада, Матвіївська територіальна громада, Новоселицька територіальна громада, Рацівська територіальна громада, Стецівська територіальна громада, Суботівська територіальна громада, Тіньківська територіальна громада, Трушівська територіальна громада.
4.12. Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18.06.2019 № 23-1875/14-19-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вирішено передати Чигиринській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4033,5183 га, які розташовані в адміністративних межах Чигиринської міської ради, Галаганівської, Красносільської, Матвіївської, Стецівської, Суботівської, Тіньківської сільських рад Чигиринського району Черкаської області.
18.06.2019 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відповідно до цього наказу передало із державної власності, а Чигиринська міська рада прийняла у комунальну власність Чигиринської міської ради земельні ділянки згідно з додатком, що підтверджується актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019.
4.13. Судами встановлено, що серед земельних ділянок, які були передані позивачу у комунальну власність, є орендована відповідачем земельна ділянка з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га.
4.14. Згідно з рішенням Чигиринської міської ради № 216-10/VII "Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Чигиринської міської ради" позивач прийняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4033,5183 га, які розташовані в адміністративних межах Чигиринської міської ради, Галаганівської, Красносільської, Матвіївської, Стецівської, Суботівської, Тіньківської сільських рад Чигиринського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі від 18.06.2019.
4.15. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га було зареєстровано 16.10.2019 та належить Чигиринській міській раді.
4.16. 21.06.2019 Чигиринська міська рада прийняла рішення № 147-8/VII "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки", яким було встановлено з 01.01.2020 на території Чигиринської об'єднаної територіальної громади ставки орендної плати за земельні ділянки, встановлені згідно з додатком 1.
За змістом додатка 1 до цього рішення встановлено розмір орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
4.18. 26.03.2021 Чигиринська міська рада прийняла рішення № 366-7/VIII "Про внесення змін у договір оренди, укладений із ТОВ "Продагроінвест", яким вирішила внести зміни до преамбули договору оренди землі та пунктів 1, 2, 4, 6, 7 договору.
4.19. У зв'язку із прийняттям цього рішення Чигиринська міська рада направила відповідачеві лист від 15.04.2021 № 488-02-33/1 щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі, в якому позивач пропонував відповідачу укласти додаткову угоду до договору оренди землі. Разом із листом позивач надіслав відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі.
4.20. Суди попередніх інстанцій установили, що за змістом проекту додаткової угоди до договору оренди землі позивач запропонував викласти преамбулу та пункти 1, 2, 4, 6, 7 договору у новій редакції, згідно з якою змінити назву орендодавця, зазначити кадастровий номер орендованої відповідачем земельної ділянки, встановити нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки на дату внесення змін до договору, порядок переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, нову ставку орендної плати, що становить 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4.21. Лист разом із проектом додаткової угоди представник відповідача отримав 20.04.2021, проте пропозиція позивача щодо внесення змін до договору оренди землі була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, додаткова угода до договору не підписана.
4.22. Спір у цій справі виник у зв'язку із наявністю чи відсутністю правових підстав для внесення змін до договору оренди землі в судовому порядку.
5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2023 (у складі колегії суддів Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Чигиринської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 і рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/640/21, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 10.02.2023.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2023 № 29.3-02/374 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 925/640/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи № 917/1283/21: Багай Н. О. - головуючий, Суховий В. Г., Чумак Ю. Я.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.
5.3. Предметом цього позову є матеріально-правові вимоги Чигиринської міської ради про внесення змін до договору оренди землі. Правовими підставами позову визначено статті 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України.
5.4. Предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 і рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/640/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Чигиринської міської ради.
5.5. Спір у справі стосується договірних правовідносин, на які поширюється дія загальних норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".
5.6. Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до частини 9 статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
5.7. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
5.8. У статті 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
5.9. Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору (частина 1 статті 3, стаття 627 Цивільного кодексу України).
5.10. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.11. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.12. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
5.13. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
5.14. За змістом статті 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
5.15. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
5.16. За змістом частин 1, 2, 4 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
5.17. У статті 13 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
5.18. За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
5.19. У частині 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
5.20. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1- 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
5.21. Разом з тим згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
5.22. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
5.23. Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
5.24. У пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
5.25. Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України зазначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
5.26. Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
5.27. Отже, колегія суддів зазначає, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 910/1344/21).
5.28. За змістом статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.
5.29. У касаційній скарзі викладено доводи, згідно з якими скаржник не погоджується з рішеннями судів в частині відмови у задоволенні позовної вимоги Чигиринської міської ради щодо внесення на підставі рішення позивача змін до пункту 7 договору оренди землі в частині визначення відсоткової ставки, що становить 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
5.30. Суди попередніх інстанцій установили, що Чигиринською міською радою були прийняті рішення від 21.06.2019 № 147-8/VII "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки" та від 26.03.2021 № 366-7/VIII "Про внесення змін у договір оренди землі від 25.01.2010, який укладений із ТОВ "Продагроінвест", відповідно до яких нова ставка орендної плати становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Чигиринська міська рада вважала ці рішення підставою для внесення змін до договору в судовому порядку.
5.31. Враховуючи вимоги положень підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, підпункту 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначив, що визначена сторонами у договорі оренди ставка орендної плати відповідає граничним розмірам відсоткових ставок, визначених законодавцем у Податковому кодексі України. Суд зауважив, що оскільки за змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору оренди, укладеного сторонами, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку та невідповідність у цій частині договору оренди новим умовам, встановленим законом, а не рішення органів місцевого самоврядування. Суд зазначив, що ні договором оренди, ні чинним законодавством не встановлено обов'язку сторін приводити умови договору в частині визначення ставки орендної плати від нормативної оцінки землі у відповідність до нових ставок, визначених органом місцевого самоврядування. Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни розміру орендної плати та покладення на орендаря обов'язку сплачувати оренду плату у збільшеному розмірі, відмінному від того, на який орендар погоджувався, укладаючи договір.
5.32. Свій висновок суд апеляційної інстанції мотивував тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 зазначено, що рішення органу місцевого самоврядування не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі у частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у Податковому кодексі України; такі рішення сільської ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.33. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права. За твердженням скаржника, відповідно до статті 144 Конституції України та пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території, тому її рішення про місцеві податки і збори у тому числі мало б бути застосоване. Чигиринська міська рада зазначає, що зміна ціни є самостійною правової підставою для перегляду розмірів орендної плати, передбачених у договорі оренди. Скаржник зазначає про неправильне застосування судами положень статей 3, 627, 632, 648, 651, 652 Цивільного кодексу України, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, неврахування вимог пункту 284.1 статті 284 пункту 5 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, та необхідність відступити від висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, на яку послався суд апеляційної інстанції.
5.34. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
5.35. Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого, або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
5.36. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.
5.37. Основним завданням Верховного Суду відповідно до положень частини 1 статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики.
Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Єдність застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об'єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
5.38. Колегія суддів зазначає, що згідно із встановленими обставинами справи за згодою сторін договору оренди відсоткову ставку було змінено з 3% до 4,5 % (відповідно до додаткової угоди до договору оренди, укладеної сторонами 01.11.2011).
5.39. Суди зазначили, що у пункті 11 договору оренди сторони погодили умови, за яких переглядається розмір орендної плати за згодою сторін, а саме у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
З урахуванням змісту пункту 11 договору оренди землі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняті Чигиринською міською радою рішення від 21.06.2019 № 147-8/VII та від 26.03.2021 № 366-7/VIII не підпадають під погоджені сторонами умови внесення змін до договору оренди землі, оскільки вказані умови не містять чіткого формулювання щодо зміни умов договору у результаті зміни відсоткової ставки.
За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що встановлення міською радою нової відсоткової ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є підвищенням цін чи тарифів. Тому, як зауважив суд апеляційної інстанції, прийняті Чигиринською міською радою зазначені рішення з огляду на положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та пункт 11 договору оренди можуть бути підставою для внесення змін до договору виключно у випадках, передбачених законом.
5.40. З огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому, як зазначив суд апеляційної інстанції, з урахуванням умов договору оренди, укладеного сторонами, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування.
5.41. У постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 за позовом Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області до фізичної особи про внесення змін до договору оренди земельної ділянки Велика Палата Верховного Суду зазначила:
"Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України).
Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України).
У статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно із частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
За змістом пункту 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Підпунктом 1 пункту а) частини 1 статті 33 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.
До переліку повноважень селищних рад у галузі земельних відносин, визначеного у статті 12 Земельного кодексу України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні.
Тобто орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі і щодо встановлення ставки земельного податку, мінімальний та максимальний розмір якого встановлюється у Податкового кодексу України. А порядок зміни умов договору врегульовано як у законах України, так і в конкретному договорі, укладеному між сторонами спору.
У даному випадку рішення Покотилівської селищної ради від 13 грудня 2013 року та від 18 лютого 2016 року про встановлення ставки орендної плати для відповідача в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є законодавчою зміною орендної плати.
Договором оренди землі від 25 грудня 2007 року не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення органу місцевого самоврядування, у даному випадку селищної ради, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у Податковому кодексі України.
Такі рішення селищної ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору".
5.42. Колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі № 925/640/21, що розглядається, та у справі № 635/4233/19 є подібними за предметом, підставами позову та нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин (предмет позову - внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема, зміни розміру (ставки) орендної плати внаслідок прийняття рішення органом місцевого самоврядування). У справі № 635/4233/19, як і у справі № 925/640/21, що розглядається, суди встановили, що рішення органу місцевого самоврядування не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у Податковому кодексі України.
5.43. Водночас скаржник у касаційній скарзі не навів умотивованого обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування положень пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.
За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для відступу від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, відсутні, оскільки господарський суд апеляційної інстанції застосував норми чинного законодавства правильно, з урахуванням існуючої правової позиції Верховного Суду щодо внесення змін до договору в судовому порядку.
5.44. Оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі Верховним Судом не було встановлено наявності підстав для відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних у справі судових рішень немає.
5.45. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з'ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
6.4. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.5. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
6.6. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Чигиринської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 925/640/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді В. Г. Суховий
Ю. Я. Чумак