Справа № 591/4075/22
Провадження № 2-др/591/8/23
27 лютого 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді - Северинової А.С.,
з участю секретаря cудового засідання - Рудь В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бровка Руслана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення
в цивільній справі № 591/4075/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Балаклійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, -
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внесено зміни до актового запису № 223 від 09 жовтня 2013 року про народження дитини ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Балаклійського районного управління юстиції у Харківській області, вказавши в графі/розділі «батько» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, без зміни прізвища дитини.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 08 вересня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 496 грн 20 коп.
Повернуто на користь ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого 07 вересня 2022 року на підставі квитанції № 0.0.2666027178.1 в сумі 992 грн 40 коп., тобто, в розмірі 496 грн 20 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 496 грн 20 коп.
В судовому засіданні від 27 січня 2023 року до закінчення судових дебатів представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Бровко Русланом Миколайовичем було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір понесення яких буде подано ним після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
31 січня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бровко Р.М. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати в сумі 14250 грн.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2023 року вказана заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 06 лютого 2023 року.
06 лютого 2023 року протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено на 27 лютого 2023 року за клопотанням представника відповідача.
В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд заяви повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бровко Р.М. подав заяву про вирішення питання про ухвалення додаткового рішення без його участі.
Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Стрикаля М.В. надійшли письмові пояснення, у яких він просить відмовити у задоволенні заяви з тих підстав, що позивачка не надала розрахункового документа на підтвердження факту оплати послуг з надання правничої допомоги. Також вважає, що заявлений розмір судових витрат є значно завищеним та неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. Просить провести судове засідання за відсутності відповідача та його представника.
Третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить провести судове засідання за відсутності його представника.
Інші учасники справи про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
З матеріалів справи вбачається, що під час ухвалення 27 січня 2023 року судового рішення розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, не був вирішений у повному обсязі, оскільки представником позивача під час судових дебатів було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір понесення яких буде подано ним після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Отже, вказане клопотання підлягає вирішенню в порядку ст. 270 ЦПК України.
Судом встановлено, що на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 30 серпня 2022 року № 04/30-08-22 адвокат Бровко Р.М. взяв на себе зобов'язання з надання правничої допомоги ОСОБА_1 , а остання зобов'язалась своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість отриманих послуг за договором (а.с. 107 на звороті, - 110).
На виконання умов договору про надання правової (правничої) допомоги від 30 серпня 2022 року № 04/30-08-22 представником позивача надано акт приймання-передачі виконаних робіт / наданих послуг від 30 січня 2023 року, загальна вартість послуг за яким складає 14250 грн (а.с. 113, на звороті).
Відповідач із заявою про зменшення витрат на правничу допомогу не звернувся. Відповідачем було подано лише заперечення проти заяви позивачки про ухвалення додаткового рішення. У цих запереченнях не наведено аргументів, які могли би свідчити про неспівмірність витрат на правову допомогу.
Отже, відповідачем не було доведено неспівмірність судових витрат на професійну правничу допомогу, вказаних у заяві.
Оскільки рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме на 50 % (1500 грн * 100 % / 3000 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею і документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 7125 грн, виходячи з розрахунку: 14250 грн * 50 % = 7125 грн. При цьому, суд враховує, що відповідач визнав позовні вимоги в частині встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.
Отже, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бровка Руслана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бровка Руслана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7125 грн.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Балаклійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: 64200, Харківська область, м. Балаклія, майдан Ростовцева, 5, код ЄДРПОУ 04058924.
Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 75, код ЄДРПОУ 42735143.
Повне судове рішення складено 27 лютого 2023 року.
Суддя А.С. Северинова