Справа № 591/1454/23 Провадження № 3/591/575/23
27 лютого 2023 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Сорока М.Р., при секретарі судового засідання Тимченко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського РУП ГУ Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України місце проживання6 АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації, пенсіонер , за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 864334 від 05.02.2023 року, який складено за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, ОСОБА_1 05.02.2023 року близько 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 вчинив сімейну сварку відносно співмешканки ОСОБА_2 в ході якої виражався нецензурною лайкою, ображав.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Статтею ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності при розгляді адміністративного матеріалу особи, стосовно якої складено протокол за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, тому було прийнято рішення розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, доходжу таких висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП, особа несе відповідальність за вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно зі ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, зазначену у протоколі, чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08), згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно пункту 3 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно форми виводу АРМ 102 від 05.02.2023 року від заявниці ОСОБА_2 надійшло повідомлення про те що її співмешканець в стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку , окрім цього з її письмових пояснень (а.с.4) вбачається що 05.02.2023 року між нею та ОСОБА_1 виникла сварка через неприязні відносини .
Пояснення ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається , що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05.02.2023 року близько 13 год. 00 хв. виникла сімейна сварка , будь-яких інших доказів на підтвердження позиції когось з учасників події, до протоколу не додано, а суд не має права збирати відповідні докази на підтвердження винуватості чи невинуватості особи.
Окрім цього до матеріалів справи не надано доказів повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення .
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, в зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з
Суддя М.Р.Сорока