ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.02.2023Справа № 910/12448/22
За позовомАкціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень"
доФізичної особи-підприємця Старик Анни Олексіївни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачаМіністерство оборони України
простягнення 42809,52 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та Заощаджень" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Старик Анни Олексіївни 42809,52 грн, з яких 36119,95 грн сума зобов'язання по гарантії №8948/19-ГВ від 13.05.2019, 2481,00 грн судового збору за розгляд справи №910/3518/22, 733,42 грн інфляційних втрат, 196,71 грн 3% річних та 3278,44 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно рішення Господарського суду міста Києва №910/3518/22 від 11.08.2022 позивачем, як гарантом за договором про надання банківської гарантії №8948/19-ГВ від 11.05.2019, було сплачено Міністерству оборони України, як бенефіціару, суму, на яку видана гарантія, а отже відповідач, як принципал за цим договором, має відшкодувати позивачу всі витрати, що пов'язані з виплатою такої гарантії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/12448/22, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; залучено до участі у справі Міністерство оборони України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
12.12.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
20.05.2019 між Міністерством оборони України (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Старик Анною Олексіївною (постачальник) укладено договір №286/3/19/167 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2019 році поставити замовнику індивідуальне обмундирування (35810000-5) (кашне для військовослужбовців Збройних Сил України) (лот 2. Військова уніформа (35811300-5) (кашне для військовослужбовців Збройних Сил України захисного (оливкового) та чорного кольору): 1) кашне для військовослужбовців Збройних Сил України захисного (оливкового) кольору; ): 2) кашне для військовослужбовців Збройних Сил України захисного чорного кольору), надалі - товар, а замовник зобов'язується забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у договорі.
Відповідно до специфікації до цього ж договору поставки Фізична особа-підприємець Старик Анна Олексіївною зобов'язалась поставити товар, а саме: 1. Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України захисного (оливкового кольору) у кількості 5050 штук вартістю 565599,22 грн зі строком постачання до 01.10.2019 (включно) та 2. Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України чорного кольору у кількості 1400 штук вартістю 156799,78 грн зі строком постачання до 01.10.2019 (включно).
Відповідно до п.1.6 договору поставки товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки Міністерства оборони України, яка є невід'ємною частиною цього договору.
На виконання умов договору поставки 04.10.2019 відповідач поставив позивачу товар (Військова уніформа (35811300-5) (Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України захисного (оливкового) та чорного кольору): Каше для військовослужбовців Збройних Сил України захисного чорного кольору) у кількості 1400 штук вартістю 156799,78 грн, що підтверджується видатковою накладною №4 від 30.09.2019, актом №2 приймального контролю товару за якістю від 27.09.2019, оголошенням №2 від 23.09.2019, повідомленням №2 від 04.10.2019 та повідомленням-підтвердженням №555.
При цьому товар (Військова уніформа (35811300-5) (Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України захисного (оливкового) та чорного кольору): Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України захисного чорного кольору) у кількості 1400 одиниць Міноборони було поставлено постачальником із порушенням строків, а саме 04.10.2019, тоді як договором передбачено до 01.10.2019 (включно).
Пунктом 11.1 договору поставки передбачено, що постачальник забезпечує виконання зобов'язань за договором у розмірі 5% вартості від суми договору банківською гарантією від 13.05.2019 №8948/19-ГВ, виданою Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" на суму 36119,95 грн.
13.05.2019 Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" (гарант) було видано гарантію №8948/19-ГВ, згідно якої гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання виплатити бенефіціару (Міністерству оборони України) суму, на яку видана гарантія, у випадку не виконання (неналежного виконання) принципалом умов договору (щодо якості, кількості, строків) на закупівлю "Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України)" за лотом №2 - "Військова уніформа (35811300-5) (Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України захисного (оливкового) та чорного кольору), а саме: 1) Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України захисного (оливкового) кольору; 2) Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України чорного кольору", кошти в сумі 36119,95 грн, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання ним письмової вимоги бенефіціара, складеної відповідно до чинного законодавства України, з посиланням на цю Гарантію за підписами уповноважених осіб. вимога має містити номер і дату договору, суму належну до сплати, із зазначенням в чому саме полягає невиконання чи неналежне виконання умов договору.
Термін дії гарантії по 04.02.2020 (включно).
Зобов'язання банку згідно цієї гарантії втрачаються у разі: закінчення строку дії цієї гарантії; своєчасного виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром за договором; повернення оригіналу гарантії банку або подання бенефіціаром письмової заяви про звільнення банку від обов'язків за гарантією.
Міністерство оборони України звернулося до позивача з вимогою №286/8/6583 від 22.10.2019, в якій вказало на те, що відповідачем, як постачальником, порушено умови виконання договору в частині термінів постачання, продукція поставлена із запізненням на 2 дні, тобто - 04.10.2019, після терміну, визначеного договором до 01.10.2019 (включно), та просив перерахувати Міністерству оборони України грошові кошти у сумі 36119,95 грн.
За результатами розгляду вимоги Міністерства оборони України №286/8/6583 від 22.10.2019, Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та Заощаджень" листом №05-1/04/735 від 10.02.2020 відмовило бенефіціару у її задоволенні, оскільки банківською гарантією не передбачено відповідальність банку за прострочення виконання принципалом взятих на себе зобов'язань за договором.
В подальшому сума банківської гарантії стягнута з позивача на користь Міністерства оборони України в судовому порядку. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/3518/22 за позовом Міністерства оборони України до Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Старик Анна Олексіївна, яке набрало законної сили, стягнуто з Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" на користь Міністерства оборони України 36119,95 грн банківської гарантії та витрати зі сплати судового збору на суму 2481,00 грн.
В ході розгляду справи №910/3518/22 судом встановлено факт порушення Фізичною особою-підприємцем Старик Анною Олексіївною зобов'язань за договором поставки, у зв'язку з чим підтверджено обґрунтованість вимог бенефіціара про необхідність сплати гарантом гарантійної суми.
Суд зауважує, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/3518/22 має преюдиціальне значення для розгляду справи №910/12448/22.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/3518/22, яке набрало законної сили 01.09.2022, Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" на користь Міністерства оборони України було сплачено 36119,95 грн банківської гарантії згідно платіжного доручення №493942 від 13.09.2022 та 2481,00 грн судового збору згідно платіжного доручення №493965 від 13.09.2022.
22.09.2022 Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень", як гарантом, було надіслано на адресу Фізичної особи-підприємця Старик Анни Олексіївни як принципала, вимогу від 20.09.2022 №05-1/02/2139 про відшкодування фактично сплаченої Міністерству оборони України, як бенефіціару, гарантійної суми по банківській гарантії №8948/19-ГВ від 13.05.2019.
Зазначене відправлення було вручено відповідачу 13.10.2022, однак відповіді на вказаний лист відповідач не надав, заборгованість не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
За укладеним 11.05.2019 між Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень", як гарантом, та Фізичною особою-підприємцем Старик Анною Олексіївною, як принципалом, договором про надання банківської гарантії №8948/19-ГВ від 11.05.5019 (договір банківської гарантії) гарант надає за заявою принципала банківську гарантію забезпечення виконання договору (надалі - гарантія), а саме договору, що буде укладений між Міністерством оборони України (надалі - бенефіціар) та принципалом, який став переможцем конкурсних торгів на закупівлю "Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Кашне для військовослужбовців Збройних Сил України), що підтверджується витягом з протоколу №75/241/2 від 07.05.2019. При цьому гарантія видається гарантом у вигляді банківської гарантії забезпечення виконання договору №8948/19-ГВ на суму 36119,95 грн, яка є невід'ємною частиною цього договору, права та обов'язки за якою не можуть бути передані іншій особі. Строк дії гарантії до 04 лютого 2019 року включно (п.п.1.1, 1.2).
Належне виконання принципалом зобов'язань по цьому договору забезпечується неустойкою, передбаченою цим договором (п.2.2 договору банківської гарантії).
Гарант має право вимагати від принципала відшкодування всіх витрат (включаючи але не обмежуючись наступними): сум, фактично сплачених гарантом бенефіціару у порядку та у випадках передбачених гарантією, збитків, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів, судових витрат, понесених гарантом за гарантією (п.3.1.1 договору банківської гарантії).
3 підписанням цього договору принципал зобов'язується протягом 2 банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту у повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступними): суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках передбачених гарантією, збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів, судові витрати, понесені гарантом за гарантією (п.п.3.4, 3.4.1 договору банківської гарантії).
Згідно п.4.2 договору банківської гарантії сторони встановили, що в разі порушення принципалом строків відшкодування гаранту витрат по гарантії, передбачених п.3.4.1 даного договору принципал сплачує гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до дати проведення повного взаєморозрахунку між сторонами за умови відсутності будь-яких вимог до гаранта з боку бенефіціара після закінчення строку дії гарантії (п.6.1 договору банківської гарантії).
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України).
Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 1 ст.200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004.
У п.9 ч.3 розділу I Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
За змістом положень ст.ст.561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Частиною 1 ст.563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Згідно із ч.2, 3 ст.563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Відповідно до умов банківської гарантії, позивач безвідклично та безумовно зобов'язався виплатити бенефіціару 36119,95 грн, після одержання письмової вимоги бенефіціара, у випадку невиконання (неналежного виконання) принципалом (відповідачем) умов договору (щодо якості, кількості, строків).
Зі змісту гарантії та норм права слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.
Згідно ч.1 ст.569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Оскільки відповідачем було порушено зобов'язання за договором поставки, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/3518/22, яке набрало законної сили 01.09.2022, Міністерство оборони України набуло право отримати кошти від позивача в розмірі суми банківської гарантії від 13.05.2019 №8948/19-ГВ.
На виконання зазначеного рішення суду позивачем було сплачено Міністерству оборони України 36119,95 грн банківської гарантії згідно платіжного доручення №493942 від 13.09.2022 та 2481,00 грн судового збору згідно платіжного доручення №493965 від 13.09.2022.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.10.2022 відповідач отримав вимогу Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" від 20.09.2022 №05-1/02/2139 про відшкодування фактично сплаченої Міністерству оборони України, як бенефіціару, гарантійної суми по банківській гарантії №8948/19-ГВ від 13.05.2019, а отже згідно умов договору банківської гарантії відповідач повинен був відшкодувати позивачу 38600,95 грн (36119,95 грн банківської гарантії та 2481,00 грн судового збору за розгляд справи №910/3518/22) у строк до 17.10.2022 включно.
Проте відповідач не виконав своїх зобов'язань по відшкодуванню позивачу сплаченої останнім суми у строк, який погоджений між сторонами в укладеному договорі банківської гарантії, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 38600,95 грн підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 196,71 грн за період прострочення з 13.09.2022 по 13.11.2022 та інфляційних втрат на суму 733,42 грн за вересень 2022 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по відшкодуванню сум, які сплачені позивачем бенефіціару, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню частково за період, який визначено судом з урахуванням умов укладеного між сторонами правочину з 18.10.2022 по 13.11.2022 (дата, яка самостійно визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви) та за розрахунком суду складають 85,66 грн.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період, який вказаний позивачем у розрахунку до позовної заяви (вересень 2022 року), задоволенню не підлягають з огляду на встановлений судом строк виконання відповідачем своїх обов'язків по відшкодуванню позивачу сплачених останнім сум.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3278,44 грн пені, яка нарахована за період прострочення з 13.09.2022 по 13.11.2022.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.4.2 договору банківської гарантії сторони встановили, що в разі порушення принципалом строків відшкодування гаранту витрат по гарантії, передбачених п.3.4.1 даного договору принципал сплачує гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов'язку зі сплати коштів позивачу не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.
За висновками суду, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню за період, який визначено судом з урахуванням умов укладеного між сторонами правочину з 18.10.2022 по 13.11.2022 (дата, яка самостійно визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви), що за розрахунком суду складає 1427,71 грн.
За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" до Фізичної особи-підприємця Старик Анни Олексіївни.
Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Старик Анни Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" (04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код 33695095) основний борг у розмірі 38600 (тридцять вісім тисяч шістсот) грн 95 коп., пеню у розмірі 1427 (одна тисяча чотириста двадцять сім) грн 71 коп., 3% річних на суму 85 (вісімдесят п'ять) грн 66 коп., судовий збір у розмірі 2324 (дві тисячі триста двадцять чотири) грн 80 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М.Смирнова