Справа № 496/2592/22
Провадження № 2/496/524/23
24 січня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:.
головуючого судді - Буран В.М.,
за участю секретаря - Стрілець Ж.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С. Макаренко в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та судових витрат,-
Представник Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С. Макаренко, в інтересах ОСОБА_1 2006 р.н., звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів на утримання неповнолітнього, в якому просить суд стягнути щомісячно з ОСОБА_2 , кошти у розмірі 20% середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 2006 року народження, починаючи з 05.01.2022 року по 26.12.2022 року, на користь Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С. Макаренко, з зарахуванням коштів на р/р UA728201720313241001302014630, код ЄДРПОУ 02542490, МФО 820172, назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ та стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що на підставі ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 26.12.2019 року, застосовано до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід виховного характеру у виді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, строком на 3 роки. В період з 23.01.2020 року по 12.12.2021 року ОСОБА_1 перебував в Комишуваській школі соціальної реабілітації.
Відповідно до Ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 30 листопада 2021 року переведений до професійного училища соціальної реабілітації до закінчення терміну.
В період з 13.12.2021 по 05.01.2022 перебував в приймальнику-розподільнику для дітей ГУНП в Дніпропетровській області. Початок строку 05 січня 2022 року, кінець строку : 26 грудня 2022 року.
На підставі путівки Міністерства освіти та науки України від 04 січня 2022 року № 198 ОСОБА_1 2006 р.н., було направлено до Макіївського професійного училища соціальної реабілітації імені А.С.Макаренка. Наказом в.о. директора навчального закладу від 05.01.2022 року № 1 - «3-УДЗ» неповнолітній ОСОБА_1 був зарахований до складу учнів.
Однак в ухвалі Біляївського районного суду Одеської області від 26 грудня 2019 року питання про відшкодування батьками частини витрат на утримання дитини вирішено не було. Неповнолітній ОСОБА_1 з 05 січня 2022 року перебуває в навчальному закладі на повному державному утриманні.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 є матір?ю ОСОБА_1 . Згідно Заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2021 року ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_1 .
На підставі Розпорядження Одеської районної державної адміністрації Одеської області від 08.07.2021 року ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. У зв'язку з викладеним, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав до суду письму заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явився, однак про дату та час судового засідання сповіщення належним чином, про що свідчить почтове повідомлення, що повернулось на адресу суду з відміткою про отримання почтового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26.12.2019 року, застосовано до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід виховного характеру у виді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, строком на 3 роки. В період з 23.01.2020 року по 12.12.2021 року ОСОБА_1 перебував в Комишуваській школі соціальної реабілітації.
Відповідно до Ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 30 листопада 2021 року переведений до професійного училища соціальної реабілітації до закінчення терміну.
В період з 13.12.2021 по 05.01.2022 перебував в приймальнику-розподільнику для дітей ГУНП в Дніпропетровській області. Початок строку 05 січня 2022 року, кінець строку : 26 грудня 2022 року.
На підставі путівки Міністерства освіти та науки України від 04 січня 2022 року № 198 ОСОБА_1 2006 року народження, було направлено до Макіївського професійного училища соціальної реабілітації імені А.С.Макаренка. Наказом в.о. директора навчального закладу від 05.01.2022 року № 1 - «3-УДЗ» неповнолітній ОСОБА_1 був зарахований до складу учнів.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 30 листопада 2006 року зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції Одеської області - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - є матір?ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біляївка Одеської області та батько ОСОБА_3 , записаний зі слів матері.
Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2021 року ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_1 .
На підставі Розпорядження Одеської районної державної адміністрації Одеської області від 08.07.2021 року ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
05.01.2022 року в.о. директора Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С. Макаренко - Кононенко А. було надіслано листа ОСОБА_2 , в якому було повідомлено останню про те, що ОСОБА_1 був зарахований до вказаної установи на підставі ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 26.12.2019 року, та відповідно батьки вносять щомісячну оплату за навчання, про що її повідомлено та надіслано рахунок для сплати.
Згідно довідки № 20 від 14.06.2022 року, на підставі ст. 245 СК України, функції опікуна покладаються на адміністрацію училища, а саме на виконуючого обов'язки директора Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім.А.С. Макаренко.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч.2 с т. 193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
Згідно з п. 17 Положення про професійне училище соціальної реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.1993 № 859, утримання учнів (вихованців) в училищі здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
В свою чергу, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» визначено, що часткове відшкодування витрат на утримання дітей у приймальниках-розподільниках для дітей, загальноосвітніх школах і професійних училищах соціальної реабілітації, центрах медико-соціальної реабілітації дітей здійснюється за рахунок батьків (усиновителів) або опікунів і піклувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.1993 року №859 «Про організацію діяльності спеціальних навчальних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання», пунктом 6 якої визначено, що плата за утримання учнів у загальноосвітній школі соціальної реабілітації та професійному училищі соціальної реабілітації справляється з батьків у розмірі 20% коштів, що припадають на одного члена сім'ї.
Аналогічну норму містить і Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства освіти та науки України від 21.11.2002 року № 667.
Пунктом 3.1 вказаного Порядку визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, щомісяця вносять плату в розмірі 20% середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї за утримання одного вихованця у загальноосвітній школі-інтернаті, спеціалізованій школі-інтернаті І-ІІІ ступенів, загальноосвітній школі та професійно-технічному училищі соціальної реабілітації.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 року № 1243 «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» встановлено, що за утримання одного вихованця у загальноосвітній школі-інтернаті, спеціалізованій школі-інтернаті I-III ступеня (крім загальноосвітніх закладів Міністерства культури і мистецтв), загальноосвітній школі та професійно-технічному училищі соціальної реабілітації батьки або особи, які їх замінюють, щомісяця вносять плату у розмірі 20 % середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмету позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що ОСОБА_2 участі в утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_1 під час його перебування у навчальному закладі Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С. Макаренка, не приймала та відповідно до вимог чинного законодавства зобов'язана частково відшкодувати витрати на утримання дитини в даному закладі в розмірі 20% середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї щомісячно, починаючи з моменту зарахування дитини до відповідного закладу, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Отже, у зв'язку з тим, що сторона позивача звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 193 СК України, -
Позов Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С. Макаренко в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення грошових коштів та судового збору - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С. Макаренко, з зарахуванням коштів на р/р НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 02542490, МФО 820172, назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ. кошти у розмірі 20% середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 05.01.2022 року по 26.12.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2270 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07 лютого 2023 року.
Суддя В.М. Буран