Справа № 22ц - 8895-2010 Головуючий по 1-й інстанції:
Горулько О.М.
Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.
21 серпня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Прядкіної О.В.
Суддів Дряниці Ю.В. , Гасія Ю.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною cкаргою управління пенсійного фонду України в Решетилівському районі
на постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2010р.
по справі за позовом ОСОБА_3 до управління пенсійного фонду України в Решетилівському районі про перерахунок та виплату державної пенсії як інваліду 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
Постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2010р. позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнана протиправною відмову управління пенсійного фонду України в Решетилівському районі у перерахуванні та виплаті з 22 травня 2008р. позивачеві ОСОБА_3 державної пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю.
Зобов»язано управління пенсійного фонду України в Решетилівському районі із врахуванням проведених виплат здійснити за період з 22 травня 2008р. перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_3 у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Рішення суду оскаржило управління пенсійного фонду України в Решетилівському районі, яке в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав :
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом 1 групи від захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
-2-
Позивачу призначено пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розрахунок пенсії позивачу відповідач провів, виходячи з установленого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»розміру, який складає 19,91 грн.
Згідно зі ст. 54 вказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин, суд правильно вважав, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 10 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст. 54 Закону № 796, а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд правильно виходив з того, що положення частини третьої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухваленого рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.300,304-1,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну cкаргу управління пенсійного фонду України в Решетилівському районі відхилити.
Постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
С У Д Д І : / Підписи /
З Оригіналом згідно :