Справа № 760/16749/22
2-2414/23
13 лютого 2023 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою в цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою, перевіривши виконання вимог статей 175, 177 ЦПК України, -
14.11.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , в якій позивач просить визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 з подальшим розподілом особових рахунків наступним чином: ОСОБА_1 виділити у користування кімнату площею 10,4 кв. м, ОСОБА_1 - кімнату площею 10,2 кв. м, кімнату площею 17,8 кв. м та інші окремі приміщення залишити у загальному користуванні.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09.12.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
11.01.2023 року представником ОСОБА_1 як відповідача та ОСОБА_2 як третьої особи - адвокатом Гонтарєвим Р.М. було подано зустрічний позов, матеріали якого були передані головуючому в справі судді 30.01.2023 року.
Відповідно до заявлених вимог представник просить:
1. залучити до участі у справі як третю особу ОСОБА_2 ;
2. визначити такий порядок користування спірною квартирою:
- виділити в користування подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кімнату площею 10,2 кв. м, кімнату площею 13,2 кв. м і комірку площею 0,9 кв. м;
- виділити в користування ОСОБА_1 кімнату площею 10,4 кв. м і комірку площею 0,6 кв. м;
- інші приміщення (кухню площею 6,2 кв. м, санвузол площею 2,9 кв. м, коридор площею 9,8 кв. м) залишити в спільному користуванні.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Вивченням матеріалів зустрічної позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до якої позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.
Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений процесуальними кодексами України.
Положення ст.ст. 52 та 53 ЦПК України регулює статус та права третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
Так, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
При цьому, за змістом ч. 1 ст. 193 ЦПК право пред'явити зустрічний позов належить лише відповідачу.
ОСОБА_2 не є стороною по справі, питання щодо набуття нею статусу учасника справи наразі не вирішено, тому обґрунтування заявлення в її інтересах нею будь-яких вимог в зустрічній позовній заяві не викладено.
Крім того, зі змісту зустрічної позовної заяви слідує, що вона є дружиною відповідача (позивача за зустрічним позовом), однак у спірній квартирі не зареєстрована та жодного іншого правового відношення до неї не має.
Таким чином, представником жодним чином не обґрунтовані правові підстави для заявлення викладених в зустрічний позовній заяві вимог, не вказано, на які права ОСОБА_2 може вплинути рішення по даній справі, а також не визначено спосіб захисту прав та інтересів ОСОБА_2 .
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху. В разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою в цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою залишити без руху.
Надати строк на усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: