Справа № 466/9661/22
Провадження № 1-кс/466/378/23
24 лютого 2023 року м.Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретаря с/з ОСОБА_2 , прокурора Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 , старшого слідчого слідчого відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянув клопотання старшого слідчого слідчого відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, пенсіонера, учасник бойових дій, не працевлаштованого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, вдівця, на утриманні має малолітнього сина, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141380001360 від 14 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази подані до них, заслухавши пояснення слідчого ОСОБА_4 , думку прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
23.02.2023 старший слідчий слідчого відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без визначення застави до 28.04.2023 в межах строку розслідування кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання зіслався на те, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 ЛРУП №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження, яке зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022141380001360 від 14 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 12.11.2022, близько 22.00 год., знаходячись у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_2 , та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту, який раптово виник між ним і потерпілим ОСОБА_7 , маючи умисел на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, кулаками обох рук наніс по тілу потерпілого численні удари, а саме, в ділянку голови, обличчя та передньої частини тулуба, чим спричинив, згідно висновку судово-медичного експерта КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 1241/2022 від 28.11.2022, закриту черепно-мозкову травму (у вигляді: крововиливів у речовину Варолієвого моста головного мозку, крововиливів у м'які покриви голови зі сторони внутрішньої поверхні в правій лобно-скроневій та лівій потилично-скроневій ділянках, забійної рани лівої вушної раковини, поверхневої забійної рани в ділянці виличного відростка лівої верхньої щелепи, синця з садном лівого ока з крововиливом під його сполучну оболонку, синця та садна в ділянках носа, синця лівої завушної ділянки та лівої вушної раковини, синця лівої щоки, синця правої лобно-скроневої ділянки, садна в ділянці нижньої губи); закриту травму грудної клітки у вигляді перелому 4-го ребра зліва; синець в ділянці лівого плеча; садно в ділянці лівого колінного суглоба. Вказана закрита черепно-мозкова травма за критерієм небезпеки для життя має ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті; закрита травма грудної клітки у вигляді перелому 4-го ребра зліва має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; решта тілесні ушкодження мають ознаки легких.
У результаті отриманих множинних тілесних ушкоджень, 14.11.2022 приблизно о 02.00 год. настала смерть потерпілого ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
30.11.2022, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, старшим слідчим слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
02.12.2022 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на два місяці.
23.01.2023 постановою керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 28.02.2023 включно.
26.01.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, до 28.02.2023, включно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 24.02.2023 продовжено строк досудового розслідування до 28.04.2023 включно.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , допитом свідка ОСОБА_10 слідчим суддею. Зазначені свідки прямо вказали на ОСОБА_5 , як на особу, яка нанесла потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження під час конфлікту з останнім.
Крім цього, вина ОСОБА_5 доводиться висновком судово-медичного експерта КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 1241/2022 від 28.11.2022, в якому зафіксовано наявні на трупі ОСОБА_7 тілесні ушкодження; допитом підозрюваного ОСОБА_5 , який визнав, що наносив удари руками по тілу ОСОБА_7 , однак не мав наміру вбивати останнього; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , а також іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.
Таким чином, зібрані в ході досудового розслідування докази у їх сукупності дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 обґрунтованою.
Беручи до уваги вищенаведене, наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення участі підозрюваного ОСОБА_5 у досудовому розслідуванні та судовому розгляді, виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, а також недопущення вчинення нею нових кримінальних правопорушень та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, просять продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави на 59 діб.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 заперечили щодо клопотання, просили врахувати, що підозрюваний має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання. Просили застосувати запобіжний захід цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку слідчого та прокурора, які просили задовольнити клопотання, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку дії запобіжного заходу, слідчий суддя установив таке.
В провадженні слідчого відділення ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12022141380001360 від 14 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
23.02.2023 слідчий слідчого відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до 28.04.2023 в межах строку розслідування кримінального провадження.
02.12.2022 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Львова підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на два місяці.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 24.02.2023 продовжено строк досудового розслідування до 28.04.2023 включно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 26.01.2023 продовжено строк строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 28.02.2023 включно.
З належно завірених копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вбачається наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , допитом свідка ОСОБА_10 слідчим суддею. Зазначені свідки прямо вказали на ОСОБА_5 , як на особу, яка нанесла потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження під час конфлікту з останнім.
Крім цього, вина ОСОБА_5 доводиться висновком судово-медичного експерта КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 1241/2022 від 28.11.2022, в якому зафіксовано наявні на трупі ОСОБА_7 тілесні ушкодження; допитом підозрюваного ОСОБА_5 , який визнав, що наносив удари руками по тілу ОСОБА_7 , однак не мав наміру вбивати останнього; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , а також іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.
Таким чином, зібрані в ході досудового розслідування докази у їх сукупності дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 обґрунтованою.
Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Пункт 4 частини 3 статті 183 КПК України передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, за нормами ст.178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини.
За нормами статті 3 Загальної декларації прав людини, пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Отже, при розгляді клопотання про обрання/продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України суд, при розгляді клопотання слідчого, прокурора вправі застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо прокурор не доведе, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недостатньо для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Розглядаючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ст.21 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність та передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Аналізуючи вимоги КПК України та наявні в розпорядженні суду документи, які додані прокурором в підтримку заявленого клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_11 є обґрунтованим.
Щодо позиції захисника та підозрюваного про застосування більш мякого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, то слідчий суддя вважає, що підстав для застосування такого захистом не наведено. На сьогодні продовжується досудове слідство у кримінальному провадженні про тяжкий злочин, неповнолітня дитина проживає з матір'ю, знаходить на її утриманні.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
З урахуванням наявних обставин та для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні і тих, які існують на час розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що до підозрюваному необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.36, 131, 132, 176, 177, 178, 181, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого слідчого відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб: з 25.02.2023 і до 25.04.2023 включно, в межах строку розслідування кримінального провадження без визначення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору ОСОБА_3 , підозрюваному ОСОБА_5 та скерувати начальнику державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» /м.Львів, вул. Городоцька, 20/ - для відома.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_3 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 24 лютого 2023 року в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12).
Слідчий суддя ОСОБА_1