ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14450/22
провадження № 2-о/753/61/23
24 лютого 2023 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Мельничук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою адвоката Мендрина Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту народження, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -
До Дарницького районного суду м. Києва звернувся адвокат Мендрин А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , 07.08.2009 року було зареєстровано шлюб. Від спільного шлюбу на тимчасово окупованій території в м. Сімферополь, ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дитина чоловічої статі - ОСОБА_3 . Заявник позбавлена можливості реалізувати свої права щодо реєстрації народження дитини, а також щодо здійснення особистих немайнових прав та з метою запобігання обмеження цивільних прав та обов'язків дитини просить суд встановити факт народження дитини - чоловічої статі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Сімферополь АР Крим, Україна.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24.11.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, в заяві про встановлення факту народження, міститься прохання розглянути справи без участи заявника його представника та ОСОБА_2 .
Представник заінтересованої особи Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у судове засідання не з'явився, надіслали до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, вирішення заяви залишили на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено,що відповідно до відміток в паспорті громадянина України серія НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_1 , та паспорті громадянина України серія НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_2 , вбачається, що останні перебувають у шлюбі, який зареєстрований 07.08.2009 року, відділом реєстрації актів Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим.
Згідно з свідоцтвом про народження виданого на тимчасово окуповані території, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сімферополь АР Крим, народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .
Виходячи з практики ЄСПЛ, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]. Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ цієї категорії.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України Заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 1 Постанови пленуму Верховного суду України N 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення »за нормами ЦПК в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.
Відповідно до ч.1 ст.144 СК України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Отже, враховуючи вищенаведені роз'яснення та положення ЦПК України, наявні в матеріалах справи докази та зважаючи на те, що від встановлення факту народження дитини залежить здійснення особистих немайнових прав, а також відновлення прав заявника щодо реєстрації народження дитини, суд вважає за необхідне встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину чоловічої статі в м. Сімферополь, АР Крим Україна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81 ,89, 263, 264, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Мендрина Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту народження, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дитину чоловічої статі - ОСОБА_3 , зазначивши батьками: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянку України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, та вказавши місце народження дитини: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя С.В.Кулик