31 серпня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про спростування недостовірних відомостей та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 5 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12 лютого 2004 року,
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 5.12.2003 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12.02.2004 р., яким позов задоволено частково.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з чим просить змінити судові рішення і збільшити розмір відшкодування.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції при вирішенні питання про розмір моральної шкоди, виходив із засад розумності й справедливості та необхідності врахування ступеню вини кожного з відповідачів, їх похилого віку та матеріального становища.
Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 5 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12 лютого 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
____________________ Є.Ф. Левченко
____________________ Л.М. Лихута
____________________ Я.М. Романюк