23 лютого 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/21308/22
Провадження № 11-сс/4820/88/23
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисникаОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 та застосовано відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Оринін Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17 квітня 2023 року включно.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у тому, що 04.10.2022 близько 8 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи в умовах воєнного стану (введеного в дію 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», який продовжено до 21 листопада 2022 року), керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на вимагання - вимогу передачі чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, зателефонував зі свого мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер потерпілої - ОСОБА_10 НОМЕР_2 та в телефонній розмові під надуманим приводом висунув в усній формі вимогу у сплаті останньою грошових коштів в сумі 300 000 гривень, застосовуючи до ОСОБА_10 психологічний тиск, який виражався у погрозах нанесення тілесних ушкоджень та пошкодженні належного їй транспортного засобу разі невиконання висунутої ним вимоги.
Продовжуючи свої злочинні дії. 04.10.2022 близько 10 год. 45 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, під надуманим приводом висловив в усній формі вимогу ОСОБА_10 про передачу йому грошових коштів в сумі 300 000 грн., при цьому, з метою переконання серйозності своїх вимог, застосував до ОСОБА_10 психологічний тиск, який виражався у погрозах вбивства в разі невиконання висунутої ним вимоги.
В подальшому, 05.10.2022 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_8 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до потерпілої ОСОБА_10 , яка в той час знаходилася в салоні належного їй транспортного засобу «BMW 116 І», д.н.з. « НОМЕР_3 », та вчерговий раз під надуманим приводом висловив в усній формі вимогу ОСОБА_10 про передачу йому грошових коштів в сумі 300 000 грн., при цьому, з метою переконання серйозності своїх вимог, застосував до ОСОБА_10 психологічний тиск, який виражався у погрозах вбивства в разі невиконань висунутої ним вимоги.
Надалі, 08.10.2022 близько 01 год. 00 хв., ОСОБА_8 перебуваючи за адресою: у АДРЕСА_2, в черговий раз під надуманим приводом висловив в усній формі вимогу ОСОБА_10 про передачу йому грошових коштів в сумі 300 000 грн. при цьому, та з метою переконання серйозності своїх вимог, застосував до ОСОБА_10 психологічний, тиск, який виражався у погрозах спричинення останній тілесних ушкоджень в разі невиконання висунутої ним вимоги.
Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, направлених на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілої, 08.10.2022 близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_8 , з метою переконання серйозності своїх вимог та намірів, змусити ОСОБА_11 виконати вимогу в передачі належних їй грошових коштів в сумі 300 000 грн., перебуваючи поряд з будинком АДРЕСА_3 , розбив камінням вітрове скло та пошкодив лакофарбове покриття кришки капоту транспортного засобу «BMW 116 І», р.н. « НОМЕР_4 », належного потерпілій ОСОБА_10 . Відразу після цього ОСОБА_8 зателефонував зі свого мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер потерпілої ОСОБА_10 НОМЕР_5 та черговий раз під надуманим приводом висловив в усній формі вимогу ОСОБА_10 про передачу йому грошових коштів в сумі 300 000 грн., при цьому, з метою переконання серйозності своїх вимог застосував до ОСОБА_10 психологічний тиск, який виражався у погрозах вбивства останньої приїхавши за місцем її проживання в разі невиконання висунутої ним вимоги.
Після вчинення ОСОБА_8 вищевказаних дій, ОСОБА_10 побоюючись за власне життя сприйнявши вказані погрози як дійсні та реальні, покинула територію Хмельницької області перебувала у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Також, 08.10.2022 впродовж дня (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_8 неодноразово телефонував зі свого мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер подруги потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_12 НОМЕР_6 та під надуманим приводом висловлював в усній формі вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 300 000 грн. при цьому, з метою переконання серйозності своїх вимог, застосував до психологічний тиск, який виражався у погрозах спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 в разі невиконання висунутої ним вимоги.
Крім цього, ОСОБА_8 телефонував потерпілій ОСОБА_10 08.10.2022 близько 23 год. 00 хв. з мобільного номеру НОМЕР_7 , 09.10.2022 близько 11 год. 00 хв. з мобільного номеру НОМЕР_8 , 10.10.2022 близько 11 год. 45 хв. з мобільного номеру НОМЕР_9 , 11.10.2022 впродовж дня неодноразово телефонував зі свого мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер потерпілій ОСОБА_10 НОМЕР_5 та в ході телефонних розмов в черговий раз під надуманим приводом висловлював в усній формі вимогу ОСОБА_10 про передачу йому грошових коштів в сумі 300 000 грн., при цьому, з метою переконання серйозності своїх вимог, застосував до ОСОБА_10 психологічний тиск, який виражався у погрозах вбивства останньої та знищенням майна - житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та належить близькому родичу потерпілої - матері ОСОБА_13 .
У подальшому ОСОБА_8 , починаючи з 12.10.2022, неодноразово телефонував зі свого мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер потерпілої ОСОБА_10 НОМЕР_5 та під час телефонних розмов під надуманим приводом висловлював в усній формі вимогу ОСОБА_10 про передачу йому грошових коштів в сумі 300 000 грн., при цьому, з метою переконання серйозності своїх вимог, застосував до ОСОБА_10 психологічний тиск, який виражався у погрозах вбивства останньої із застосуванням року вогнепальної зброї.
24 жовтня 2022 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вимозі передачі чужого майна (вимагання), вчиненій з погрозою насильства над потерпілим, погрозою знищення майна близьких родичів потерпілого, погрозою вбивства потерпілого, з пошкодженням майна потерпілого, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
18 листопада2022 року у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_14 підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком по 23.12.2022 включно з покладенням на нього зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 22.11.2022 прокурор подав апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду.
Так, Хмельницьким апеляційним судом призначено розгляд апеляційної скарги прокурора на 24.11.2022, 28.11.2022, 08.12.2022, 09.12.2022 однак ОСОБА_8 будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин не прибув на виклики суду.
В подальшому, 09.12.2022 Хмельницьким апеляційним судом винесена ухвала про здійснення приводу ОСОБА_8 на 14.12.2022 через органи національної поліції, виконання якого покладено на УСР в Хмельницькій області ДСР НП України для участі в розгляді апеляційної скарги.
Разом із тим, згідно із рапортом УСР в Хмельницькій області ДСР НП України від 14.12.2022, ОСОБА_8 за місцем свого проживання був відсутній, його місцезнаходження невідоме.
Також факт відсутності підозрюваного ОСОБА_8 за місцем свого проживання неодноразово було зафіксовано працівниками поліції в межах контролю виконання підозрюваним обов'язків покладених на нього ухвалою слідчого судді.
14 грудня 2022 року,у зв'язку із тим, що під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного було невідоме, ОСОБА_8 оголошено в розшук, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.
16 грудня 2022 року досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено у зв'язку із необхідністю проведення слідчих, процесуальних дій.
16 грудня 2022 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.
10 лютого 2023 року місцезнаходження ОСОБА_8 встановлено, досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено.
11 лютого 2022 року слідчим суддею ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 19 лютого 2023 року включно.
Слідчий суддя обґрунтовував своє рішення тим, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_8 може ухилятися від органів досудового розслідування, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілу, оскільки йому відомі телефонні номери потерпілої та свідків у кримінальному провадженні, місце проживання та спосіб ведення дозвілля. Слідчий суддя також врахував, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її розмір.
Вважає, що при постановленні ухвали слідчий суддя порушив ст.409 КПК України, щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладеним у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Звертає увагу суду на те, що кваліфікація дій ОСОБА_8 відносно потерпілої ОСОБА_10 , абсолютно неправильна і хибна. Оскільки між підозрюваним і потерпілою існували певні цивільно-правові відносини, які пов'язані з грошима та гральними автоматами для азартних ігор, які підозрюваний ОСОБА_8 намагався вирішити у не цілком правильний спосіб. Що може бути кваліфіковано за ст.355 КК України, як примушування до виконання чи невиконання цивільно - правових угод.
Вказує, що підозрюваний ОСОБА_8 є інвалідом III групи, має на утриманні неповнолітню дочку-інваліда, престарілу непрацездатну матір, інваліда II групи. За місцем проживання підозрюваний ОСОБА_8 отримує пенсію, має два житлових будинки та квартиру.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, думку прокурора щодо законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Згідно частини 1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Зазначені вимоги суд першої інстанції виконав в повному обсязі. В оскарженій ухвалі слідчий суддя навів належні та достатні мотиви для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, на думку колегії суддів, відсутні підстави стверджувати про необґрунтованість та невмотивованість судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону та правомірно обрав підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Про обґрунтованість підозри свідчать зібрані органом досудового розслідування матеріали, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.10.2022; протокол допиту потерпілої ОСОБА_15 від 11.10.2022; протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_15 від 11.10.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 11.10.2022; протокол огляду предметів від 11.10.2022; протокол оглядів від 14.10.2022 та від 19.10.2022; протокол за результатами проведення негласної слідчої дії аудіо контроль особи від 18.10.2022; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Доводи в суді апеляційної інстанції захисника про те, що в провадженні існують обставини, які не були враховані слідчим суддею та давали слідчому судді підстави для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, суперечать дослідженим матеріалам кримінального провадження та не можуть бути прийнятими до уваги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 18.11.2022 було застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягав в забороні цілодобово залишати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду з покладенням на нього зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою. Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування з особами, які г потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженню, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності). Строк дії ухвали визначено по 23 грудня 2022 року включно.
Крім того, із журналу судового засідання від 14.12.2022, яке проводилося у зв'язку із розглядом апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 18.11.2022, слідує, що ОСОБА_8 в судові засідання неодноразово не з'явився. 14.12.2022 в судове засідання також не з'явився та вжитими заходами встановити його місце знаходження не вдалося, за місцем проживання підозрюваний відсутній, а тому було постановлено надати дозвіл на затримання ОСОБА_8 з метою доставки його в Хмельницький апеляційний суд.
10.02.2023 о 19 год. 30 хв. ОСОБА_8 було затримано на підставі ухвали Хмельницького апеляційного суду від 14.12.2022.
Колегія суддів не бере до уваги доводи сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного ОСОБА_8 в інкримінованому йому злочині з огляду на таке.
Відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочині, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності, допустимості та їх достатності відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а не на стадії досудового розслідування при обранні запобіжного заходу підозрюваному.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що надані прокурором докази, які долучені до клопотання, доводять на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, а тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не погоджуючись із доводами захисника про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, суд апеляційної інстанції наголошує на таких обставинах.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами клопотання слідчого та висновками слідчого судді стосовно існування ризиків, що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які обумовлені обґрунтованістю підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі та усвідомлюючи передбачене законодавством за вчинення інкримінованого йому кримінальне правопорушення покарання, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, оскільки йому відомі телефонні номери потерпілої та свідків, місце їх проживання та спосіб ведення дозвілля. Окрім цього, вищевказаний злочин вчинений із застосуванням психологічного тиску, який виражався у погрозах нанесення тілесних ушкоджень, вбивства, пошкодженні належного потерпілій транспортного засобу, у зв'язку з чим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного достатні та запобігти зазначеним ризикам.
Докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають підстави колегії суддів вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 на даному етапі обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, ризиків незаконного впливу на свідків, а також особи підозрюваного, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_8 іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.
В провадженні відсутні докази, які б свідчили, що інший, менш суворий запобіжний захід, може запобігти доведеним ризикам, які були доведені слідчим та прокурором в суді, та забезпечити належну процесуальну поведінку, а доводи апеляційної скарги таких висновків слідчого судді не спростовують.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 виключити ризики, пов'язані зі звільненням з-під варти.
З урахуванням наданих матеріалів кримінального провадження і встановленого вході апеляційного розгляду,колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 є законною, обґрунтованою та вмотивованою,а висновок про неможливість застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, правильним, обмеження його права на свободу у цьому випадку є виправданим і необхідним, через неможливість у жодний інший спосіб запобігти втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні вимоги сторони захисту є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2023 року про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою по 17 квітня 2023року включно залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді