Дата документу 14.02.2023 Справа № 317/2221/21
ЄУН 317/2221/21 Головуючий у І інстанції: Нікітін В.В.
Провадження № 22-ц/807/666/23 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
14 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Кухаря С.В.,
Крилової О.В.
секретар: Камалова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коноваленка Олександра Юрійовича на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),-
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коноваленка О.Ю. звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Штепи К.Д.
В обґрунтування скарги зазначав, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 03 грудня 2021 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Визначено місце проживання малолітньої дитини сторін - ОСОБА_3 з матір'ю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини до досягнення нею повноліття у розмірі 1/3 від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше встановленого законом розміру та аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1000 грн. Рішення в частині стягнення аліментних платежів за один місяць звернено до негайного виконання. Видано виконавчий лист про стягнення аліментних платежів за один місяць.
На підставі вказаного виконавчого листа 22 грудня 2021 року державний виконавець відкрив виконавчі провадження № 67973180 та № 67972869, які об'єднані в одне, зведене виконавче провадження № 67985758.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 серпня 2022 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 грудня 2021 року змінено. Зменшено розмір аліментів на дитину з 1/3 до 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача.
Скаржник зазначав, що інші виконавчі провадження на підставі виконавчих листів, виданих після 17 серпня 2022 року відкрито не було.
На думку ОСОБА_1 , розрахунки заборгованості, складені державним виконавцем 30 вересня 2022 року № 27293/3 та № 27292/3, за якими його заборгованість зі сплати аліментів сумарно складала 5339,77 грн. є помилковими.
Адже виконавчий лист, виданий Запорізьким районним судом Запорізької області на підставі рішення суду від 03 грудня 2021 року про стягнення аліментів за один місяць, і не передбачає стягнення періодичних платежів за аліментами.
За твердженням скаржника, рішення суду від 03 грудня 2021 року не містить відомостей щодо моменту, з якого необхідно нараховувати аліменти. Державний виконавець повинен був здійснити нарахування аліментів в межах одного місяця після отримання виконавчого листа для виконання, тобто - нарахувати аліменти за грудень 2021 року, а не з липня 2021 року, як це фактично зробив виконавець. Таким чином, скаржник сплатив аліменти на суму 60843,86 грн, замість 8111,51 грн.
ОСОБА_1 зазначав, що нарахування йому заборгованості зі сплати аліментів за період з 17 серпня до 30 вересня 2022 року здійснювалось поза межами виконавчого провадження.
Крім того, державний виконавець безпідставно повернув виконавчий документ стягувачу замість того, щоб закінчити виконавче провадження в зв'язку з його фактичним виконанням.
Посилаючись на означені обставин, ОСОБА_1 просив суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Штепи К.Д. від 30 вересня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження № 67973180;
-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Штепи К.Д. від 30 вересня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувану в межах виконавчого провадження № 67972869;
-визнати протиправними дії державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Штепи К.Д. в частині розрахунку заборгованості з виплати аліментів на підставі наявних на виконанні виконавчих листів, виданих на підставі рішення Запорізького районного суду Запорізької області;
-визнати неправомірними розрахунки заборгованості зі сплати аліментів від 30 вересня 2022 року в межах зведеного виконавчого провадження № 67985758, здійснені державним виконавцем Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Штепою К.Д;
-зобов'язати державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Штепу К.Д. здійснити перерахунок заборгованості у зведеному виконавчому провадженні № 67985758 від 22 грудня 2021 року станом на 30 вересня 2022 року.
Також просив стягнути на його користь судові витрати.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2022 року скаргу залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коноваленка О.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коноваленка О.Ю. зазначає, що під час постановлення оскаржуваної ухвали, Запорізький районний суд Запорізької області сплутав обов'язок зі сплати аліментів за рішенням суду з обов'язком зі спати аліментів за наявним у державного виконавця виконавчим листом. Стверджує, що обов'язок зі сплати аліментів за виконавчим листом у виконавчих провадженнях № 67973180 та № 67985758 від 22 грудня 2021 року він повністю виконав, а повернення виконавчого листа із зазначенням неіснуючого боргу суперечить вимогам ст. 18 та 430 ЦПК України та ст..ст. 1, 2, 37, 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
У відзиві на апеляційну скаргу державний виконавець Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Штепа К.Д. заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2022 року - залишити без змін.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Коноваленко О.Ю. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2022 року просив скасувати та прийняти нову постанову про задоволення скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (т. 2, а.с. 54, 55). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представника скаржника, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.
Судове рішення, згідно зі ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.
Згідно з п. 9 ч.2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому повинно відповідати вимогам, вміщеним у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року).
Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
П. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 Сімейного Кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Так, суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 03 грудня 2021 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Визначено місце проживання малолітньої дитини сторін - ОСОБА_3 з матір'ю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини до досягнення нею повноліття у розмірі 1/3 від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше встановленого законом розміру та аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1000 грн (т. 1, а.с. 8).
20 грудня 2021 року Запорізький районний суд Запорізької області видав виконавчий лист (т.1, а.с. 12) про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, а також на утримання дитини до досягнення нею повноліття.
У виконавчому листі, зокрема, зазначено про негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментних платежів за один місяць, що прямо передбачено ст. 430 ЦПК України.
Тож твердження скаржника про те, що цей виконавчий лист передбачає стягнення аліментів виключно за один місяць є помилковим, оскільки його спростовано матеріалами справи.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 серпня 2022 року змінено рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 грудня 2021 року зменшено розмір аліментів на дитину, ОСОБА_3 , з 1/3 до 1/4 від суми заробітку (доходу) відповідача (т.1, а.с. 27-30).
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
29 вересня 2022 року ОСОБА_2 подала державному виконавцю заяву про повернення виконавчих документів від 20 грудня 2021 року та від 12 січня 2022 року, виданих на виконання рішення Запорізького районного суду від 03 грудня 2021 року у цивільній справі № 317/2221/21, а також виконавчих документів від 05 вересня 2022 року, виданих на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, що підтверджено копіями матеріалів виконавчого провадження (т.1, а.с. 63-247).
30 вересня 2022 року ЗВП № 67985758 завершено на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що постанови державного виконавця від 30 вересня 2022 року про повернення стягувачу виконавчих документів у виконавчих провадженнях № 67973180 та № 67972869 жодним чином не порушили право боржника, оскільки їх прийнято із додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяв ОСОБА_2 про повернення їй виконавчих документів, адже повернення виконавчого документа є правом стягувача і цим правом стягувач користується на власний розсуд.
Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції обставин, встановлених ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 29 липня 2022 року у справі № 317/2221/21, провадження № 4-с/317/8/2022 про зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості в ЗВП № 67972869 спростовуються матеріалами справи, адже в цій частині скаргу суд постановив залишити без задоволення (т. 1, а.с. 22-24).
Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .
Апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2022 рокузалишити без змін.
Керуючись ст.ст. 141374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коноваленка Олександра Юрійовича- залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2022 рокуу цій справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 23 лютого 2023 року.
Головуючий:
Судді: