Справа № 675/1956/22
Провадження № 2-з/675/8/2023
23 лютого 2023 року м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Пашкевича Р. В., за участі секретаря Гедзенюк В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
На розгляді в Ізяславському районному суді Хмельницької області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
23 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просить вжити заходів забезпечення його позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 6822180700:03:002:0401 площею 1,3882 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1034347668221, що належить відповідачу на праві власності.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язань із повернення боргу не виконував, незважаючи на спроможність здійснювати погашення боргу, а відколи йому стало відомо про пред'явлення позову, почав вчиняти дії спрямовані на те, щоб ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, у тому числі, намагається відчужити належну йому земельну ділянку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи.
Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що вказана заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Так, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 149, ч.ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно з вимогами ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, крім іншого, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, інші відомості, потрібні для забезпечення позову У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Згідно з п.п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, роз'яснено судам, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь - якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Встановлено, що предметом даного спору є стягнення боргу за договором від 23.12.2021 року, який виник у зв'язку з несплатою ОСОБА_2 позики на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Однак, позивачем не обґрунтовано у своїй заяві співмірності заходів забезпечення позову, які він просить застосувати, із заявленими позовними вимогами.
Крім того, з аналізу наданої заявником Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 321501429 від 31.01.2023 року вбачається, що належна ОСОБА_2 земельна ділянка з кадастровим номером 6822180700:03:002:0401 площею 1,3882 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1034347668221, перебуває в оренді СФГ «Весна» за договором, строк дії якої 49 років з правом пролонгації, права якого можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення, зокрема, накладення арешту на вказану земельну ділянку.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен, зокрема, з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась із заявою, позовним вимогам. При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися майном може призвести до незворотних наслідків.
При обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
Крім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що невжиття таких заходів, як накладення арешту на земельну ділянку, яка перебуває у власності відповідача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Також суддею критично оцінюється твердження позивача щодо наявності у відповідачів можливості відчуження належної йому земельної ділянки, що свідчить про ускладнення або унеможливлення виконання можливого рішення суду, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідачів наміру на вчинення таких дій заявником не надано.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 157 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 23.02.2023 року.
Суддя: Р. В. Пашкевич