Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 лютого 2023 року № 520/9170/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представників:
позивача - Хлопова А.В.,
відповідача - Гвоздецької О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )
до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599)
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 295 від 03.06.2022 Головного управління національної поліції в Харківській області про застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 288 о/с від 14.06.2022 Головного управління національної поліції в Харківській області про звільнення Позивача з 14.06.2022 без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022 з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 14.06.2022 у кількості 15 діб;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.06.2022 по 16.02.2023 року у розмірі 123480, 84 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що є поліцейським, має звання майора поліції та з 01.03.2021 до моменту звільнення, обіймав посаду начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Після введення воєнного стану, з 24.02.2022 Позивач фактично знаходився за місцем свого виконання посадових обов'язків та виконував накази свого безпосереднього керівництва.
Безпосереднє керівництво Позивача: начальник Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 залишив перед окупацією ввірену йому територію 24.02.2022, заступник начальника Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області Сіняєв О.М. залишив територію м. Купянськ 25.03.2022. При цьому будь-яких наказів чи розпоряджень щодо евакуації Позивача разом із ними та сім'єю не надходило, як не надходило й будь-яких інших наказів чи розпоряджень щодо виїзду з місця несення служби.
Розуміючи, що територія, на якій перебував Позивач та виконував свої функціональні обов'язки, фактично з 27 лютого 2022 року потрапила під окупацію, він намагався якомога швидше залишити таку територію та з'явитись до безпосереднього чи вищого керівництва задля доповіді про такі обставини та подальше проходження служби і виконання наказів.
Неодноразові спроби Позивача залишити окуповану територію та повернутись на підконтрольну територію України не закінчувались успіхом, оскільки по всій окупованій території було розміщено блок-пости з військовими окупантами, які не пропускали його.
Після того, як Позивачу вдалось виїхати з окупованої території та одразу після отримання доступу до мобільного зв'язку Позивач зв'язався зі своїм безпосереднім керівництвом і доповів про обставини. За результатами такої доповіді Позивач отримав повідомлення від свого керівника про те, що його було звільнено з лав Національної поліції України.
Вважає, що через зазначені вище факти порушення службової дисципліни у вигляді прогулу та невиконання посадових (функціональних) обов'язків, недотримання вимог п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині невиконання зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, ознайомившись і знаючи закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не професійного виконання своїх службових обов'язків; вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», він не допускав, оскільки жодних наказів на переміщення до нового місця дислокації сектору дізнання він не отримував, безпечні маршрути виходу з окупованої території йому не були відомі, позаяк м. Куп'янськ та весь Куп'янський район Харківської області перебували під окупацією російських терористичних військ, а тому прибути до іншого місця дислокації сектору дізнання він не мав змоги у силу не залежних від нього, непереборних обставин.
Відповідач направив до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими з тих підстав, що в ході проведеного службового розслідування, опитаний начальник Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_2 повідомив, що він з 24.02.2022 перебуває на неокупованій території, постійно, поки була можливість, підтримував телефонний зв'язок з підлеглими, які залишились на окупованій території. 28 квітня 2022 ним був наданий наказ своїм підлеглим, щоб вони всіма можливими шляхами виходили на неокуповану військами РФ територію.
09.05.2022 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 , в якому повідомлялось про те, що ним 28.04.2022 було надано підлеглим працівникам усний наказ про евакуацію на підконтрольну Україні територію у строк до 30.04.2022 та прибуття за місцем дислокації підрозділу для несення служби та виконання своїх функціональних обов'язків, в тому числі і начальнику сектору дізнання Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 .
Проте, з 01.05.2022 по теперішній час, вищевказаний поліцейський до евакуйованого підрозділу для проходження служби не прибув, був відсутній на службі без поважних причин, та, відповідно, до виконання своїх функціональних обов'язків не приступив.
10.05.2022 Головним управління Національної поліції в Харківській області було видано наказ № 610 про призначення відносно заявника службового розслідування стосовно відсутності його на службі з 01.05.2022 і створено Дисциплінарну комісію.
Дисциплінарною комісією на виконання вимог ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України 20.05.2022 з використанням засобів електронної комунікації був здійснений виклик за допомогою: смс - повідомлень (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 380), месенджера «Ватсап» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 381), месенджера «Вайбер» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 383), месенджера «Телеграм» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 384) та на електронну адресу (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 382) всіх поліцейських, які перебувають на тимчасово окупованій РФ території, їх було запрошено 23.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень.
Станом на 23.05.2022, вищевказані поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, в тому числі і ОСОБА_1 , не прибув до УГІ ГУНП в Харківській області, про що був складений акт про відмову від надання пояснень від 23.05.2022 № 386.
Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком Дисциплінарної комісії від 03.06.2022.
У тексті Висновку діяння/вчинок заявника за подією не виходу на службу без поважних причин 01.05.2022 по 03.06.2022 було кваліфіковано Дисциплінарною комісією у якості вчинення дисциплінарного проступку - невиконання вимог частини 1 статті 8, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23 та частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію України», п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 2 статті 19 Конституції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818 за рахунок безпідставної відсутності на службі без поважних причин в умовах запровадженого правового режиму воєнного стану.
Висновок містить пропозицію Дисциплінарної комісії з приводу застосування до заявника дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
03.06.2022 Висновок був затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області.
03.06.2022 начальником ГУНП в Харківській області було видано наказ № 295, яким до начальника сектору дізнання Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 з відображених у Висновку мотивів було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
14.06.2022 ГУНП в Харківській області було видано наказ № 288 о/с, яким на реалізацію наказу ГУНП в Харківській області № 295 від 03.06.2022 ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції.
Просив відмовити у задоволенні позову.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Окрім того, під час судового засідання позивач пояснив, що він разом із кількома співробітниками виходили на роботу щодня. Кожного ранку, допоки був телефонний зв'язок, телефонував заступник начальника Куп'янського РВП, а також співробітник відділу кадрової роботи ГУНП в Харківській області, котрі цікавились тим, чи вийшли працівники на роботу та давали завдання з патрулювання, котре останні здійснювали навіть тоді, коли почались масові обстріли та бомбардування, а по місту почали рухатись у дуже великій кількості авто-та бронетехніка терористичних окупаційних військ. При цьому, жодних вказівок від керівництва про будь-яку евакуацію у більш безпечне та/або у будь-яке інше місце дислокації райвідділу разом зі зброєю, кімнатою зберігання доказів, справами та членами сімей поліцейських ані безпосереднім керівником, ані керівництвом ГУНП в Харківській області не надавалось. Одного ранку, на початку березня 2022 р., приміщення Куп'янського РВП разом із позивачем та приблизно вісьмома поліцейськими, було оточено ворожою бронетехнікої, а до приміщення, із гранатометами та іншої у великій кількості зброєю, зайшли біля сорока терористів, котрі, після направлення на них усілякою зброї, наказали віддати пістолети, покинути приміщення та слідувати до місця проживання. Протягом перебування на окупованій території позивач максимально уникав будь-яких розмов із терористами, а щоби не йти з ними на будь-яке співробітництво - вигадував будь-що, у тому числі й те, що хворий на туберкульоз, а також намагався виїхати на підконтрольну Україні територію. Як пояснив позивач, одного разу до його квартири прибули військові рф, котрі погрожували йому та попереджали про те, що з окупованої території йому ніколи не виїхати.
З пояснень позивача також встановлено, що у березні та на початку квітня через блок-пости та на підконтрольну Україні територію випускали лише у незначній кількості жінок та дітей, а також чоловіків до 18 років та старших за 60 років. При цьому, не всі доїзжали до місця перетину лінії зіткнення, оскільки авто, як одиночні так і ті, котрі рухались колоною у напрямку підконтрольної Україні території обстрілювались терористами, а з часом стало зовсім неможливо виїхати.
З огляду на вказані вище обставини, жодного усного чи письмового наказу як 28.04.2022, так і в подальшому від керівництва Куп'янського РВП ГУ НП в Харківській області або керівництва вищого рівня про необхідність у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні території та прибути до міста Харкова, не отримував.
При цьому, зі змісту наданих позивачем пояснень встановлено, що особовий склад відділення поліції за командою керівника, погодженою з вищим керівництвом, був розміщений по домівках за місцем їх мешкання для продовження несення служби в особливих умовах.
У подальшому, працівником кадрового забезпечення ВП в месенджері "WhatsApp" було створено групу, де працівники відділення поліції №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, у тому числі й позивач, у період часу з 10.03.2022 по 07.04.2022 проставляли відмітки про їх місце перебування, підтверджували факт виходу на зв'язок, стан можливості виконання функціональних обов'язків тощо.
Позивачем було надано пояснення та вказано, що з моменту окупації території Куп'янського району і по 07.04.2022 він постійно за допомогою мережі Інтернет та мобільного зв'язку передавав інформацію Збройним Силам України щодо пересування ворожої техніки, її кількості та видів, місця розташування блокпостів та іншу необхідну інформацію. Однак з 07.04.2022 на території Куп'янського району Харківської області окупантами було заглушено мобільний зв'язок, мережу Інтернет, у зв'язку з чим з вказаної дати позивач, як і інші працівники відділення поліції, не мали можливості надавати інформацію про себе в месенджері або будь-яким іншим способом. На підтвердження вказаного факту позивачем надано довідку від 23.01.2023, видану Заступником Великобурлуцького селищного голови.
Розуміючи, що територія, на якій перебував Позивач та виконував свої функціональні обов'язки, фактично з 24 лютого 2022 року потрапила під окупацію, він намагався якомога швидше залишити таку територію та з'явитись до безпосереднього чи вищого керівництва задля доповіді про такі обставини та подальше проходження служби і виконання наказів.
Також, позивачем під час розгляду справи було вказано, що єдиним шляхом, яким можливо було виїхати на підконтрольну Україні територію та щодо якого позивач був обізнаний, був шлях через дамбу в смт. Печеніги Чугуївського району Харківської області. Виїжджати можливим було тільки по понеділках, оскільки в цей день був узгоджений евакуаційний коридор, але через числення блокпости військовослужбовців Російської Федерації, які категорично не випускали чоловіків у віці від 18 до 60 років на територію, підконтрольну Україні, а також останні мали списки працівників поліції, та під загрозою застосування зброї не пропускали останніх через блокпости, що було головною перешкодою для виїзду до міста Харкова.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив його задовольнити з тих підстав, що у діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 є поліцейським, має звання майора поліції та з 01.03.2021 до моменту звільнення обіймав посаду начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
З 24.02.2022, тобто з моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, оголошення в Україні воєнного стану, позивач перебував на своєму робочому місці за місцем несення служби та дислокації підрозділу, виконував свої службові обов'язки відповідно до порядку посиленого варіанту несення служби.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24.02.2022 № 2102-IX. Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено із 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб. Затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 15.03.2022 № 2119-IX. Згідно до Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено із 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб. Затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 21.04.2022 № 2212-IX. Згідно до Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 22.05.2022 № 2263-IX.
Після введення воєнного стану, з 24.02.2022 Позивач фактично знаходився за місцем свого виконання посадових обов'язків та виконував накази свого безпосереднього керівництва.
Безпосереднє керівництво Позивача: начальник Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 залишив територію м. Куп'янськ та Куп'янського району 24.02.2022, заступник начальника Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області Сіняєв О.М. залишив окуповану територію 25.03.2022.
Неодноразові спроби позивача залишити окуповану територію та повернутись на підконтрольну територію України не закінчувались успіхом.
До Головного управління Національної поліції в Харківській області 09.05.2022 надійшов рапорт начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції Кривошея О.М. про те, що ним 28.04.2022 підлеглим працівникам було надано усний наказ у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути за місцем дислокації підрозділу для проходження служби та виконання своїх функціональних обов'язків, а саме поліцейським Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, зокрема, й позивачу. Проте з 01.05.2022 по час подання рапорту поліцейські до евакуйованого підрозділу для проходження служби не прибули, відсутні на службі без поважних причин та, відповідно, до виконання своїх функціональних обов'язків не приступили.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.05.2022 № 610 «Про призначення та проведення службового розслідування» було призначено та проведено службове розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією був складений висновок відносно поліцейських Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, який затверджено начальником ГУНП в Харківській області 03.06.2022.
Відповідно до висновку, викладеного дисциплінарною комісією, зокрема, комісія ухвалила, що відомості щодо порушення службової дисципліни з боку поліцейських Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, зокрема, і позивача, знайшли своє підтвердження; за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, у порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, до начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 належить застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області 03.06.2022 року № 295 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушення вимог ч.1 ст. 8, п. 1, 2 ч.1 ст.18, п. 24 ч.1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абз. 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818, застосовано до начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2022 № 288 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Відповідно до ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення
Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно із ч.12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі висновків службового розслідування позивача за допущення порушень службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог ч.1 ст. 8, п. 1, 2 ч.1 ст.18, п. 24 ч.1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абз. 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818.
Дисциплінарною комісією під час службового розслідування було встановлено, що опитаний начальник Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_2 повідомив, що він з 24.02.2022 перебуває на неокупованій території, постійно, поки була можливість, підтримував телефонний зв'язок з підлеглими, які залишились на окупованій території. Однак станом на 03.06.2022 на виконання наказу ОСОБА_2 на підконтрольну територію з окупації вийшла лише невелика кількість працівників поліції, серед яких не було позивача. До свого пояснення полковник поліції ОСОБА_2 додав список особового складу з номерами мобільних телефонів, за якими він телефонував своїм підлеглим.
Також, у висновку службового розслідування вказано, що опитаний під час проведення службового розслідування заступник начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковник поліції Сіняєв О.М. підтвердив відомості з приводу того, що він також на виконання наказу полковника поліції ОСОБА_2 телефонував поліцейським, які перебувають на непідконтрольній території, щоб останні з 28.04.2022 евакуювались на підконтрольну територію України.
Аналогічне пояснення у ході проведення службового розслідування надав начальник ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області майор поліції Ярошенко В.О.
Дисциплінарною комісією на виконання вимог ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України 20.05.2022 з використанням засобів електронної комунікації був здійснений виклик за допомогою: смс - повідомлень (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 380), месенджера «Ватсап» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 381), месенджера «Вайбер» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 383), месенджера «Телеграм» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 384) та на електронну адресу (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 382) всіх поліцейських, зокрема і позивача, які перебувають на тимчасово окупованій РФ території, їх було запрошено 23.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень.
Станом на 23.05.2022 вказані поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, в тому числі і позивач, не прибули до УГІ ГУНП в Харківській області (акт про відмову від надання пояснень від 23.05.2022 № 386).
Дисциплінарною комісією у висновку вказано, що поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області склали присягу на вірність Українському народові, згідно з якою присягали вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Комісією встановлено, що поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, стосовно яких проводилось дисциплінарне розслідування, також були ознайомлені з вимогами наказу начальника ГУНП в Харківській області від 19.10.2021 № 2062 що, у разі вчинення ними протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України в очах населення, керівництвом ГУНП в Харківській області до працівників буде прийматися безальтернативне рішення - звільнення з Національної поліції України.
Пунктом 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до вимог п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу і святкові дні.
На переконання Відповідача, вищевказані вимоги поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, зокрема, майор поліції ОСОБА_1 , проігнорували та не виконали, а також у робочі дні, а саме з 01.05.2022 по 02.06.2022 були відсутні на службі без поважних причин.
Також дисциплінарною комісією було встановлено, що поліцейськими, зокрема і позивачем, було порушено внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області, затверджений наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818.
Під час проведення службового розслідування обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейських Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, не встановлені.
Отже, звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Адміністративний суд у силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен перевірити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тощо.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Отже, вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає дотримання порядку проведення службового розслідування та з'ясування наявності складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Так, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції, як зазначено в наказі начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 № 295 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області», стала відсутність на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818.
Як убачається з матеріалів справи 24.02.2022 розпочалася широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України.
З 27.02.2022 м. Куп'янськ було окуповано терористичними військами російської федерації. З часом у повному обсязі було окуповано й увесь Куп?янський район Харківської області.
Як вбачається з офіційного веб-сайту Громадської організації «Слідство. Інфо» https://www.slidstvo.info/kupiansk-istoriia-okupatsii-odnoho-mista/#connection: «Окупанти відключили українське телебачення і створили перебої зі зв'язком. На початку квітня мобільний зв'язок у Куп?янську повністю зник, і отримувати інформацію з окупованого міста стало практично неможливо.
Росіяни облаштували блокпости на всіх виїздах з міста. Місцеві розповіли “Слідству.Інфо”, що з травня виїхати з Куп?янська, особливо на територію, контрольовану українською владою, стало майже неможливо.
Місто патрулюють російські БТР-и.».
Також, суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 25.04.2022 № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. № 453/37789, було затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.
Згідно з розділом VI «Харківська область» до них станом на 25.04.2022 було віднесено території Ізюмського району, а саме: 3) Борівська селищна територіальна громада, 5) Ізюмська міська територіальна громада: території Куп'янського району, а саме: 1) Великобурлуцька селищна територіальна громада: 3) Дворічанська селищна територіальна громада; 5) Куп'янська міська територіальна громада; 8) Шевченківська селищна територіальна громад.
Згідно копії довідки від 23.01.2023 р. № 431 Великобурлуцької селищної ради Куп?янського району Харківської області територія смт. Великий Бурлук та Великобурлуцької територіальної громади Куп?янського району Харківської області знаходилась під окупацією збройними формуваннями держави-агресора - російської федерації з 24 лютого 2022 по 11 вересня 2022 року. Мобільний зв'язок та інтернет в зв'язку з окупацією з квітня місяця 2022 року на території смт. Великий Бурлук був відсутній.
11.09.2022 р. Збройні Сили України зайшли й до м. Куп?янськ Харківської області.
Наведені вище обставини також є загальновідомими фактами в розумінні приписів ч. 3 ст. 78 КАС України.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач у період з 24.02.2022 до початку вересня 2022 року, з незалежних від позивача причин, був позбавлений можливості прибути за місцезнаходженням ГУНП в Харківській області у місто Харків.
Твердження представника відповідача про можливість позивача переправитися через Печенізьке водосховище або, як це вдалось іншим працівникам поліції через м. Балаклія не можуть братися судом до уваги, оскільки м. Балаклія досить тривалий термін - до 08.09.2022 року також перебувало у тимчасовій окупації, а відстань від м. Куп?янськ становить 96, 5 км, що вже само по собі створює небезпеку для життя та здоров'я людини.
Крім того, суд відзначає, що висновки службового розслідування не містять, відповідачем до матеріалів справи не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів: отримання позивачем від начальника Куп?янського РВП полковника поліції Кривошея О.М., котрий за матеріалами службового розслідування, телефонував поліцейським, які перебувають на непідконтрольній території, наказу щоб позивач з 28.04.2022 евакуювався на підконтрольну територію України; інформування про транспорт та безпечний маршрут, про місце перетину лінії фронту, а також надання при цьому провідника тощо; отримання запрошення 23.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень з приводу відсутності на службі.
В силу приписів статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком може вважатись лише винна, протиправна дія чи бездіяльність поліцейського.
Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що вина позивача матеріалами службового розслідування не встановлена, у зазначених в наказах Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 № 295 та № 288 о/с від 14.06.2022 р. вина позивача дисциплінарних проступках є відсутньою, оскільки вони допущені позивачем в силу не залежних від нього непереборних обставин, а відтак до дисциплінарної відповідальності його притягнуто незаконно.
Висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Згідно довідки від 25.01.2023 р. спеціаліста - поліграфолога старшого оперуповноваженого ВКП ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області капітана поліції В. Красовського, який пройшов підвищення кваліфікації за програмою «Американської асоціації поліграфологів (АРА)» (свідоцтво №0075 від 28 серпня 2021 р., видане Департаментом оперативно-технічних заходів) вищезазначений поліцейський ОСОБА_1 , начальник сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області пройшов опитування 13.10.2022 р. позитивно, будь-якої інформації, щоб свідчила про співпрацю зі збройними силами рф не виявлено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 295 від 03.06.2022 в частині застосування до начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції.
Зазначений вище наказ було реалізовано шляхом видання наказу ГУНП в Харківській області № 288 о/с від 14.06.2022, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області з 14.06.2022.
Враховуючи, що оскаржувані накази про звільнення підлягають скасуванню, а також те, що останнім робочим днем позивача було 14 червня 2022 року, позовна вимога позивача про поновлення на посаді підлягає задоволенню шляхом поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 15.06.2022 р.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи протиправність наказу про звільнення позивача з посади, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належить поновити на посаді начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Відповідно до вимог 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Таким чином, позовні вимоги про поновлення на посаді та виплату середнього заробітку на час вимушеного прогулу є обґрунтованими, підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.
Спеціальним нормативно-правовим актом є Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799 (далі Порядок №260).
Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 у справі № 808/928/16, де вирішувалося питання, у тому числі про стягнення на користь поліцейського суми середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу, відзначив, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному.
Таким чином, ураховуючи, що, на день звільнення позивача зі служби в поліції, норми вказаного Порядку № 260, який є спеціальним нормативно-правовим актом для нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським, є діючими, слід застосувати їх для визначення розміру грошового забезпечення.
Так, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Слід зазначити, що даним нормативним актом встановлений порядок обрахунку виплати грошового забезпечення поліцейського за кожний календарний день, що за суттю аналогічно поняттю середньої заробітної плати. Так, вказана сума визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
З цього приводу існує усталена судова практика Верховного Суду, зокрема, постанови від 14 листопада 2019 року (справа № 814/695/16) та від 19 липня 2018 року (справа № 805/1110/17-а), де вказано, що зі змісту Порядку № 260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, слідує, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України “Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Пункт 10 Порядку визначає, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV Порядку визначається середньоденний (годинний) заробіток.
Суд відзначає, що 14.06.2022 є останнім робочим днем позивача, тому середній заробіток за період вимушеного прогулу підлягає стягненню з 15.06.2022 по 16.02.2023 (дата ухвалення рішення).
Із довідки про доходи ОСОБА_1 № 25 встановлено, що грошове забезпечення позивача у березні 2022 року склало 15241, 58 грн., у квітні 2022 року - 15241, 58 грн., середньоденна заробітна плата складає 499, 72 грн., а відтак середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 123480, 84 грн., що не заперечувалось представником відповідача.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Харківській області середній заробіток за час вимушеного прогулу (грошове забезпечення) за період з 15.06.2022 по 16.02.2023 включно в сумі 123480, 84 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п. 29).
Також, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Так, відповідно до пункту 2 та 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця, підлягає негайному виконанню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 295 від 03.06.2022 р. Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування до начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 288 о/с від 14.06.2022 р. Головного управління національної поліції в Харківській області «По особовому складу» в частині звільнення начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 14.06.2022 р.
Поновити майора поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області з 15.06.2022 р.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.06.2022 р. по 16.02.2023 р. у розмірі 123480, 84 грн. (сто двадцять три тисячі чотириста вісімдесят гривень 84 копійки).
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді - допустити до негайного виконання.
Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 23.02.2023 р.
Суддя Бадюков Ю.В.