Справа №201/1184/23
Провадження № 3/201/747/2023
16 лютого 2023 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ГУ ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , громадянки України, директора ТОВ «Пегас Солар», юридична адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 36А, притягнутої за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, -
Головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Кушніренко Н.Ю. складено протокол № 975 від 27.12.2022 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог ст. 200 ПКУ, в результаті чого у ТОВ «Пегас Солар» відсутнє право щодо отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок без штрафних санкцій, відображеної у рядку 20.2.1 у податковій декларації з ПДВ за червень 2022 року (№9116745915 від 08.07.2022) у сумі 3 945 003 грн.
В судовому засіданні представник правопорушниці адвокат Золотухіна Ю.В. долучила документи і просила провадження закрити, оскільки наразі триває процедура адміністративного оскарження ППР, а також з підстави спливу тримісячного строку з дня вчинення правопорушення - 08.07.2022.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та долучені письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 10 КУпАП: адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП: обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
30.11.2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пегас Солар» щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні, та яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2022 з урахуванням періодів формування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
На підставі вказаного Акту було складено Протокол про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ «Пегас Солар» ОСОБА_1 .
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , як директор, вчинила правопорушення, яке полягає у порушенні вимог ст. 200 ПКУ, в результаті чого у ТОВ «Пегас Солар» відсутнє право щодо отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок без штрафних санкцій, відображеної у рядку 20.2.1 у податковій декларації з ПДВ за червень 2022 року (№9116745915 від 08.07.2022) у сумі 3 945 003 грн.
Як вбачається з тексту протоколу, ревізор-інспектор вдався до довільного цитування норм права, не пояснюючи та не наводячи доказів в чому полягає саме полягає її вина, не розкриваючи суті вчиненого нею порушення порядку ведення податкового обліку, тощо.
Наведене в протоколі не свідчить про відсутність на підприємстві податкового обліку та про порушенням встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Складений протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних, в чому саме полягає суть вчинених нею дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не вказано в чому саме полягало порушення порядку ведення податкового обліку, яка форма її вини щодо таких дій та які юридичні наслідки настали або могли настати внаслідок таких дій.
Загальне посилання в протоколі на відповідні норми Податкового кодексу України не описують складу правопорушення та його суті.
Формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, тобто у ньому не викладено, які конкретно протиправні дії чи бездіяльність по порушенню ведення податкового обліку вона вчинила, як посадова особа, це позбавляє її можливості ефективно захищатися від обвинувачення робить неможливим об'єктивний розгляд справи, перевірку наявності чи відсутності в її діях складу правопорушення.
Сам по собі Акт позапланової виїзної перевірки, не замінює головний документ - протокол про адміністративне правопорушення, який і є підставою адміністративної відповідальності.
Акт є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.
В силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 86.8. ст. 86 ПКУ, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
При цьому, п.56.1 ст. 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Наведена норма закону є бланкетною, тому в протоколі повинно бути зазначено, який конкретно закон визначає суб'єктом цього правопорушення директора товариства.
При цьому податкове повідомлення-рішення від 20.12.2022 № 0122090701 не містить штрафні санкції, що також відображено в протоколі. Сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 3 945 003 грн на рахунок ТОВ «Пегас Солар» не перерахована, отже бюджету збитки не нанесені.
Окрім того, Протокол про адміністративне правопорушення, складений з численними порушеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року N 566 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за N 1046/29176 (надалі Інструкція), виходячи з наступного.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить даних існування повноважень на складення протоколу саме головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Кушніренко Н.Ю.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено датою вчинення правопорушення - 30.11.2022 року, що не відповідає дійсності, оскільки остання звітність за червень 2022 року була подана 08.07.2022, а отже, ревізор-інспектор плутає поняття дати виявлення правопорушення з датою скоєння правопорушення.
До суду матеріали адміністративного правопорушення надійшли 01.02.2023 року.
Отже на момент розгляду передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення адміністративного правопорушення минув, в зв'язку з чим у відповідності до ст. 247 п. 7 КУпАП накладення адміністративного стягнення не можливе.
Наведені порушення є істотними недоліками протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлюють здійснення як належного захисту, так і перешкоджають об'єктивному розгляду справи.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Крім того, із системного аналізу норм КУпАП вбачається, що процесуальні права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються уповноваженим на складання протоколу суб'єктом на момент його складання. Відповідно до матеріалів справи, при складанні протоколу вказані вимоги закону не були виконані.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів вбачається, що він складався за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у ньому в порушення вимог ст.256 КУпАП, відсутні підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, та про те, що їй роз'яснено його права та обов'язки, й надано можливість надавати пояснення.
До того ж, відсутні відомості належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибути до органу ДПС для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.12.2022, адресований директору ТОВ «Пегас Солар», не було направлено з описом вкладення, що позбавляє можливості пересвідчитись, що зазначене ревізором-інспектором поштове відправлення містило вкладення саме його листа - запрошення.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.
Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною ОСОБА_2 України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред'явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.
Надання детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Таким чином, нероз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз'яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.
Відповідно до вимог ст. ст. 245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Стаття 280 КУпАП вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Більш того, згідно ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ст. 163-1 КУпАП, є, в тому числі, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Таке правопорушення є формою активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку.
За змістом зазначених норм, наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є обов'язковою умовою для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Даних про об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, протокол не містить, оскільки не визначено у чому саме полягає порушення ведення податкового обліку, а зазначені лише наслідки порушення.
Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
При цьому, п.56.1 ст. 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, так як в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Акт перевірки не є належним доказом наявності факту порушення податкового обліку.
А до протоколу про адміністративне правопорушення не було надано доказів узгодженого податкового повідомлення-рішення, що є єдиною підставою для складання такого протоколу.
Крім того, з суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП характеризується наявністю вини, як у формі умислу так і у формі необережності. Даних про наявність суб'єктивної сторони суду не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, свідчать про те, що на момент складання протоколу так і на момент розгляду справи відсутні дані, які б свідчили саме про порушення директором ТОВ «Пегас Солар» норм чинного законодавства під час виконання своїх посадових обов'язків, та дійсно вказувало б на наявність в її діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Оскільки опис події вчиненого проступку, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не зазначена об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення, а матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, отже, є всі підстави вважати про відсутність складу правопорушення, що відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Згідно з п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Разом з цим на момент розгляду передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення адміністративного правопорушення минув, в зв'язку з чим у відповідності до ст. 247 п. 7 КУпАП накладення адміністративного стягнення не можливе, а провадження по даній справі підлягає закриттю.
Як зазначено в узагальненому науково-консультативному висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, тому під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Також п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд.
За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої і є встановлення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З наведеного випливає, що під час закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Враховуючи, що остання звітність за червень 2022 року була подана 08.07.2022, вказана дата є датою вчинення адміністративного правопорушення, тому строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився 09.10.2022, що тягне за собою закриття провадження по справі.
Суд акцентує увагу на тому, що положеннями КУпАП врегульовані охоронні правовідносини, що виникають між державою і особою з приводу порушення останньою спеціальних правил, встановлених державою, а метою провадження у справі про адміністративне правопорушення у контексті ст. ст. 1, 7 КУпАП є застосування до такої особи, у випадку її винуватості, засобів державного примусу, встановлених законом. У випадку принципової неможливості досягнення такої мети, як це має місце зокрема внаслідок збігу строків, передбачених ст. 38 КУпАП, подальше провадження у справі про адміністративне правопорушення позбавляється сенсу і є недоцільним, у зв'язку із чим провадження у такій справі підлягає закриттю.
У випадку, якщо подія ймовірного адміністративного правопорушення тягне і інші правові наслідки, як це має місце зокрема у випадку пошкодження транспортних засобів у межах дорожньо-транспортної пригоди, зацікавлені особи не позбавлені можливості захисту своїх прав та інтересів самостійно у межах інших видів судочинства, втім відповідні питання виходять за межі адміністративного провадження, а їх існування не свідчить про необхідність вирішення питання винуватості особи при закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 38, 247 п. 7, 283, 284 КУпАП України, -
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , притягнутої за ч.1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрити, у зв'язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя О.В. Батуєв