Справа № 201/720/23
Провадження № 1-кп/201/467/2023
16 лютого 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041650001795 від 22.12.2022 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, з середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 09.02.2015 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
- 27.03.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до одного року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
- 31.08.2018 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 України до одного року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
- 06.02.2019 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року та 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
- 09.04.2019 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.71 КК України до 3 років та 1 місяця позбавлення волі, звільнився з ДУ «Криворізька ВК (№80)» 08.04.2022 по відбуттю покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
1.Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене і визнане судом доведеним
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-IX від 15.03.2022 (реєстровий №259/22) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2212-IX від 21.04.2022 (реєстровий №259/22) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 24.05.2022 строком на 90 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2022 р. №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.Законом України № 2117-х «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» вiд 03.03.2022 року внесено зміни до Кримінального Кодексу України, зокрема частину четверту статті 185 після слів «у великих розмірах» доповнена словами «чи в умовах воєнного або надзвичайного стану».
22 грудня 2022 року, приблизно о 12 годині 27 хвилин гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, бульвар Катеринославський, буд. 1, в приміщенні супермаркету «Le Silpo» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», який розташований в ТРЦ «Каскад плаза», у торгівельному залі побачив товар, а саме: «CAVIAR MALOSSOL OSETR PREMIUM CAVIAR» Ікра зерниста стерляді без консервантів», об'ємом 65 гр., у кількості 1 од., вартістю 2449 грн. 00 коп., «CAVIAR MALOSSOL OSETR PREMIUM CAVIAR» Ікра зерниста стерляді солона», об'ємом 65 гр., у кількості 1 од., вартістю 2099 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 4548 грн. 00 коп. який належать ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», код ЄДРПОУ 40720198, та який визначив об'єктом свого злочинного посягання, та в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Далі, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв своєю лівою рукою товар, а саме: «CAVIAR MALOSSOL OSETR PREMIUM CAVIAR» Ікра зерниста стерляді без консервантів», об'ємом 65 гр., у кількості 1 од., вартістю 2449 грн. 00 коп. «CAVIAR MALOSSOL OSETR PREMIUM CAVIAR» Ікра зерниста стерляді солона», об'ємом 65 гр., у кількості 1 од., вартістю 2099 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 4548 грн. 00 коп. та помістив по одній одиниці вказаного товару до правої та лівої кишені штанів, після чого, утримуючи при собі вказане майно, пройшов повз касову зону та через антикрадіжкову рамку супермаркету «Le Silpo», не оплативши вищезазначений товар.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості утримуючи при собі викрадене майно, загальною вартістю 4548 грн. 00 коп., перетнув касову зону, пройшовши антикрадіжкову рамку, але не виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі у зв'язку з тим, що не зміг розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, так як був зупинений охоронцями.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
2.Позиція обвинуваченого
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
3.Позиція представника потерпілого
Представник потерпілого надав до суду заяву, в якій просив розглянути кримінальне провадження без його участі, покарання призначити на розсуд суду.
4. Докази, які досліджені судом
Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечував.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позицій немає.
Сторонам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідив документи, які характеризують її особу.
5.Висновок суду про винуватість обвинуваченого
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, вірно.
6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінні ст. 19 КК України.
При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Призначаючи покарання суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії тяжкого злочину.
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров'я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси, в повному обсязі повернення майна, викраденого обвинуваченим з магазину.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченого, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Виходячи з усіх обставин справи, думки представника потерпілого, який в поданій заяві просив призначити покарання на розсуд суду, наслідків вчиненого злочину (все викрадене майно повернуто представнику потерпілого), суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, а тому вважає, що обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
7.Вирішення питання щодо цивільного позову
У даному кримінальному провадженні представником потерпілого до обвинуваченого цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, не пред'явлено.
8.Вирішення питання про долю речових доказів
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
22.12.2022 ОСОБА_3 затриманий (а.п. 10). Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2022 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 20.02.2023 року із визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 208 000,00 грн і покладених у разі внесення застави обов'язків (а.п. 67-68).
Тому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати до строку відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 22.12.2022 по день винесення цього вироку у відповідності як один день попереднього ув'язнення рівний одному дню позбавлення волі.
Крім того, враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України, дані про особу засудженого і призначене йому покарання, слід змінити обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили, скасувавши заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 208 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язок прибувати до суду за першою вимогою.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати в розмірі 200,00 грн, у зв'язку із проведенням судової експертизи, які слід стягнути із обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - змінити на більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та негайно звільнити його з-під варти, скасувавши заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 208 000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст.194 КПК України, до набрання вироком законної сили покласти на ОСОБА_3 обов'язок прибувати до суду за першою вимогою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 22.12.2022 року по день винесення цього вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судової експертизи в сумі 200,00 грн.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази:
- «CAVIAR MALOSSOL OSETR PREMIUM CAVIAR» Ікра зерниста стерляді без консервантів», об'ємом 65 гр., у кількості 1 од., «CAVIAR MALOSSOL OSETR PREMIUM CAVIAR» Ікра зерниста стерляді солона», об'ємом 65 гр., у кількості 1 од., які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 (а.п. 20), - залишити останньому за належністю;
- два диски DVD-R «Videx» - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження (а.п. 15, 79).
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1