Справа № 211/167/23
Провадження № 2/211/1049/23
про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2023 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановив:
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_3 , звернулися з вищевказаним позовом.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Позивачем не зазначена ціна позову (п. 3 ч. 3 ст. 175), при цьому суд зазначає, що відповідно до положень п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю цього майна та у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Тому позивачу слід вказати в тексті позовної заяви ціну позову та визначити вартість нерухомого майна - станом на дату подання позовної заяви до суду, надавши до суду відповідні докази (висновок експерта, тощо).
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Статтею 4 Закону № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, поданою фізичною особою або фізичною особою - підприємцем у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданою фізичною особою або фізичною особою - підприємцем у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з тексту позову, позивачі звертаються до суду із двома вимогами немайнового характеру та двома вимога майнового характеру, однак судовий збір сплачено лише за одну з них, що є порушенням ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Документи, що підтверджують підстави звільнення позивачів від сплати судового збору відповідно до закону суду не надано, як і не надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 12 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Таким чином, після визначення позивачами вартості майна на момент звернення до суду, вони мають сплати судовий збір за кожну вимогу майнового та немайнового характеру.
Крім того, згідно частин 1,2 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачам слід уточнити вимоги щодо витребування доказів, виклавши, яку саме інформацію (докази) і для підтвердження яких обставин суду необхідно витребувати з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та яке значення для вирішення справи по суті мають зазначені докази.
Згідно частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 185 ЦПК України)..
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Юзефович