Справа № 461/5912/22 Головуючий у 1 інстанції: Кротов О.Б.
Провадження № 33/811/113/23 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
17 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Савки Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Савки Т.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: вАДРЕСА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 (чотири стадев'яносто шість) грн 20 коп.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 26.10.2022 о 08.25 год. у м. Львові на пл. Міцкевича, 4 керувала автомобілем марки «BMW 3281», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло; почервоніння обличчя; тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась у лікаря-нарколога КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» відповідно до висновку №002731 від 26.10.2022, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Савка Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник Савка Т.В. покликається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння так, як взагалі не вживає наркотичних речовин, що підтверджується приєднаним до матеріалів справи результатом тесту, який в день складення протоколу пройшла ОСОБА_1 в одній із приватних лабораторій міста Львова (тест на вживання наркотичних речовин негативний).
Зазначає, що коли поліцейським було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 не висловлювала свою відмову від його проходження, що підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, а в силу фізіологічних особливостей організму та стану здоров'я не змогла здати біологічного матеріалу.
Наголошує, що на момент доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду вже сплили дві години з моменту встановлення підстав для проведення огляду, а відтак лікар медичного закладу не могла складати будь-яких висновків, а результати огляду є недійсними.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вини в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, просила апеляційну скаргу задовольнити.
Захисник Савка Т.В. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, пройти такий огляд.
Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З протоколу серії ААД № 156482 від 26 жовтня 2022 року (а.с. 1) вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: розширені зіниці очей не реагують на світло, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук.
З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудних камер поліцейських підтверджується, що працівники поліції неодноразово на протязі двох годин, пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння, однак остання стверджувала, що не може здати зразки біологічного середовища. Поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 наслідки відмови та те, що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, що у подальшому і було зроблено. Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена поліцейськими, як відмова від огляду, що і стало підставою для складання протоколу та подальшого притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 , яка отримала посвідчення водія та знає Правила дорожнього руху, порушила вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, апеляційний суд погоджується з висновком судді суду першої інстанції про доведеність відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не перебувала в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту не може бути підставою для скасування постанови, оскільки ОСОБА_1 визнана винною за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 була доставлена на огляд після спливу двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Водночас, відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, в межах законодавчо встановлених двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння працівниками поліції було виписано направлення до закладу охорони здоров'я для проходження ОСОБА_1 медичного огляду та доставлено останню до КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», відтак підстав для визнання отриманого висновку недійсним у апеляційного суду немає.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Савки Т.В. в її інтересах - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.