21 лютого 2023 року справа № 580/3479/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
10 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 232730016770 від 20.05.2022 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком;
2) зобов'язати відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за віком за списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 20.03.1995 по 13.05.2002 та з 06.06.2003 по 09.01.2006.
Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача у призначенні йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1, з огляду на наявність у нього відповідного стажу роботи, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до Списку №1. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, надавши на підтвердження пільгового стажу копію трудової книжки, довідку ОК-5 та книгу запису роботи і відпрацьованого часу в цехах. Однак, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.
Ухвалою суду від 13.10.2022 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 , в тому числі заяви про призначення пенсії з додатками та рішення про відмову в її призначенні.
Вказану ухвалу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області отримано 01.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області станом на 02.12.2022 вказаних доказів суду не надало.
Ухвалою суду від 02.12.2022 суд повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 , в тому числі заяви про призначення пенсії з додатками та рішення про відмову в її призначенні. Крім того, попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, що згідно пункту 3 частини 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі неподання таких доказів без поважних причин.
Вказану ухвалу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області отримано 15.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на 03.02.2023 витребуваних доказів та відзиву на позовну заяву Головним управлінням Пенсійного фонду в Київській області до суду не надано.
Ухвалою суду від 04.01.2023 залучено до участі в адміністративній справі №580/3479/22 в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області.
24.01.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало відзив на позовну заяву, в якій просить у задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування позовної заяви зазначив, що 14.06.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності, звернення позивача розглядалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області. За результатами розгляду вищевказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області прийнято рішення за № 232730016770 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Даним рішенням до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 03.10.2006 № 926, оскільки порушено порядок оформлення уточнюючої довідки підприємства, яка підтверджує право на пенсію на пільгових умовах, що суперечить вимогам Порядку № 637 (пільгова довідка не відповідає Додатку № 5. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області прийнято оспорюване рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону № 1058-IV.
Ухвалою суду від 06.02.2023 застосувано до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 КАС України, стягнуто в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області штраф у розмірі 805 (вісімсот п'ять) грн 20 коп. на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надало.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у письмовому провадженні.
Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області рішенням №232730016770 відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1 через не підтвердження пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.
Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 із 20.03.1995 по 13.05.2002 та з 06.06.2003 по 09.01.2006 - працював у ВАТ «Черкаське хімволокно» на посадах, що враховуються до пільгового стажу за списком № 1.
Для підтвердження пільгового стажу позивач надав копію трудової книжки, довідку ОК-5 та книгу запису роботи і відпрацьованого часу в цехах.
Крім того, у трудовій книжці позивача йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву щодо їх достовірності.
Щодо посилань відповідача на ту обставину, що у довідці ВАТ “Черкаське хімволокно” про особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії від 03.10.2006 №926 відсутній підпис головного бухгалтера, суд зазначає таке.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що уточнюючі довідки підприємств про пільговий характер роботи мають бути підписані посадовими особами підприємства. Проте, вказані норми не містять імперативного припису щодо підписання такої довідки посадовою особою-головним бухгалтером підприємства, та не містять застережень, що стаж має бути підтверджений саме первинною бухгалтерською документацією.
Довідка про особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії ВАТ “Черкаське хімволокно” №926 від 03.10.2006 підписана посадовими особами - керівником підприємства ОСОБА_2 та начальником відділу кадрів ОСОБА_3 , підставами для її видачі зазначені особова карточка з обліку кадрів ф. Т-2 та накази про прийняття позивача та його переведення.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність у довідці ВАТ “Черкаське хімволокно” №926 від 03.10.2006 підпису головного бухгалтера є необгрунтованими.
Відповідно до ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України “Про пенсійне забезпечення” є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.
Таким чином, доводи відповідача, наведені у відзиві не спростовують висновків суду під час розгляду даної справи.
У зв'язку з тим, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав у зарахуванні до пільгового стажу, періоду роботи позивача який зазначений у довідці від 03.10.2006 №926, виданої ВАТ «Черкаське хімволокно», тому рішення Головногоу правління Пенсійного фонду України в Київській області №232730016770 про відмову в призначенні позивачу пенсії підлягає до скасування.
Разом з цим, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень дійшов висновку зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 14.06.2022 про призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від №232730016770 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди його роботи зазначений у довідці від 03.10.2006 №926, виданої ВАТ «Черкаське хімволокно», а саме із 20.03.1995 по 13.05.2002 та з 06.06.2003 по 09.01.2006.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2022 про призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1 та за наслідками розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО