Ухвала
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 336/9119/21
провадження № 61-2038ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія»» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ в.о. генерального директора - голови Правління приватного акціонерного товариства «Підприємство
з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія»» (далі - ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія»») № 574-К від 07 жовтня 2021 року про звільнення начальника Запорізьких РЕМ;
- визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора - голови Правління ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія»» № 59-К від 17 лютого 2022 року про зміну дати звільнення начальника Запорізьких РЕМ;
- поновити його на посаді начальника Запорізьких РЕМ ПрАТ «Підприємство
з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія»»;
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 08 жовтня 2021 року по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня
2022 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У лютому 2023 року, із застосуванням засобів поштового зв'язку, представник ОСОБА_1 - адвокат Вишняков Д. О., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду
м. Запоріжжя від 20 червня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392
ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року
у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Ураховуючи наведене, за оскарження судового рішення в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судовий збір підлягає сплаті заявником.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку), яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином,ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі
1 816,00 грн (908 х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, оскільки матеріали касаційного провадження таких обставин не містять.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник