Справа № 135/1309/22
Провадження № 33/801/153/2023
Категорія: 170
Головуючий у суді 1-ї інстанції Нікандрова С. О.
Доповідач: Міхасішин І. В.
21 лютого 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,
за участю: захисника особи, яка вважає себе потерпілим ОСОБА_1 - адвоката Кайдашова Віталія Сергійовича, особи яка притягувалась до адміністравтвної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Олійника Андрія Михайловича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка вважає себе потерпілим ОСОБА_1 - адвоката Кайдашова Віталія Сергійовича на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 січня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , працює директором ТОВ «Вітапромбуд», місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП,
встановив:
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 січня 2023 року провадження по справі відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу серії ДПР18 №017679 від 30.11.2022 року, складеного інспектором ВБДР УПП у Вінницькій області Стасюк О.І., 01 листопада 2022 року о 05 год. 40 хв. в Вінницькій області м. Ладижин Гайсинського району на технологічній дорозі с. Лукашівка - філія «ВКВК» філії МХП «Логістика» ПРАТ «МХП» ОСОБА_2 , будучи відповідальною посадовою особою, а саме директором ТОВ «Вітапромбуд», будучи виконавцем робіт на дорозі не виконав вимоги нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху відповідно до вимог ПДР України та ДСТУ 8749-2017, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди із механічним пошкодженням (за участі) транспортного засобу DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом КАSSBAHRER KA д.н.з. НОМЕР_3 , за що відповідальність передбачена ч.4 ст.140 КУпАП
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, захисник особи, яка вважає себе потерпілим ОСОБА_1 - адвокат Кайдашов Віталій Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 січня 2023 року.
Вважає постанову суду незаконною та такою, що грубим чином порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , як потерпілого від протиправних дій особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , оскільки про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся належним чином у встановлені процесуальним законодавством строки, з огляду на це не мав можливості надати пояснення і поставити запитання ОСОБА_2 , що мають важливе значення для вірного вирішення справи.
Одночасно захисник особи, яка вважає себе потерпілим ОСОБА_1 - адвокат Кайдашов Віталій Сергійович заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 січня 2023 року, обґрунтовуючи тим, що ні ОСОБА_1 не був присутнім під час винесення постанови, про наявність тексту постанови представнику апелянту стало відомо лише з ЄДРСР 19 січня 2023року.
Клопотання захисника особи, яка вважає себе потерпілим ОСОБА_1 - адвоката Кайдашова Віталія Сергійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 січня 2023 року, винесеної щодо ОСОБА_2 , підлягає задоволенню, з огляду на вказані причини його пропуску.
Заслухавши захисника особи, яка вважає себе потерпілим ОСОБА_1 - адвоката Кайдашова Віталія Сергійовича який підтримав доводи апеляційної скарги, особу яка притягувалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Олійника Андрія Михайловича, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 в суді першої інстанції були дотримані.
Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша статті 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Частиною другою статті 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
Частиною третьою статті 140 КУпАП визначено відповідальність за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само не усунення після закінчення робіт перешкод і не приведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.
Положеннями частини четвертої 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, для настання відповідальності особи за ч.4 ст.140 КУпАП необхідна наявність кваліфікуючих ознак, які визначені в частинах 1 - 3 ст.140 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 інкримінується те, що будучи виконавцем робіт на дорозі він не виконав вимоги нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху відповідно до вимог ПДР України та ДСТУ 8749-2017, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди із механічним пошкодженням (за участі) транспортного засобу DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом КАSSBAHRER KA д.н.з. НОМЕР_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №017679 від 30.11.2022 року відносно ОСОБА_2 не викладена об'єктивна та суб'єктивна сторона вказаного складу правопорушення, не сформульовано обвинувачення відповідно до диспозиції ч.4 ст.140 КУпАП, суть вчиненого правопорушення виписано незрозуміло, а саме в чому конкретно полягає допущене ним порушення вимог нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху, не зазначено які саме пункти вимог ДСТУ 8749-2017 ним порушено.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, вирішуючи справу в межах складеного протоколу у відповідності до положень ст.ст.254, 279 КУпАП, вважаю, що сформульоване обвинувачення не відповідає диспозиції ч.4 ст.140 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_2 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, а тому враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачиться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП слід провадженням закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, є на переконання апеляційного суду вірним.
Апеляційний суд погоджується з мотивами рішення, зміст постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283-284 КУпАП.
Зокрема, постанова місцевого суду містить опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Окрім цього, у постанові наведено докази, на яких ґрунтується висновок про відсутність складу адміністративного правопорушення та зазначено мотиви відхилення доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
При цьому, апеляційний суд вказує на те, що по справі № 135/1192/22 про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 , останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП на накладено адміністративне стягнення в виді штрафу.
З вказаної постанови, встановлено, що 01.11.2022 о 05 год. 40 хв. в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області на технологічній дорозі с. Лукашівка філія «ВКВК» водій ОСОБА_3 , керуючи вантажним автомобілем «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_4 , з напівпричепом «KASSBOHRER», д.н.з. НОМЕР_3 , у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, не вибрав безпечну швидкість для руху, не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу що перевозить та під час виникнення перешкоди для руху не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного проїзду перешкоди, в наслідок чого не впорався з керуванням, транспортний засіб з'їхав в кювет де здійснив перекидання, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень з матеріальним збитком..
Крім того, матеріали справи містять поясненням ОСОБА_3 з приводу ДТП, де він зазначає, що бачив, що ведуться ремонтні роботи, оскільки ями були огороджені стрічками, наявні попереджувальні знаки, про те, що ремонтується дана ділянка дороги. Про ремонт дороги знав. Проте 1.11.22 не помітив на дорозі ремонтну ділянку дороги, яка була огороджена стрічкою і в'їхав в яму, внаслідок чого не впорався із керуванням транспортного засобу.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що у зв'язку з відсутністю у справі належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_2 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП.
Що стосується доводів апелянта, про те що суд не правильно надав оцінку матеріалам справи та поверхнево дослідив наявні докази, то такі свого підтвердження при апеляційному розгляді не знайшли.
Відтак, апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, судом першої інстанції дотримано вищенаведених вимог закону, та судом повно з'ясовано обставини справи.
Наведене, на думку апеляційного суду свідчить про те, що суд першої інстанції, дотримався принципів повноти та об'єктивності судового розгляду.
Висновок судді про відсутність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами та не порушує права особи, яка вважає себе потерпілою у даній справі, оскільки завдана йому шкода завдана діями ОСОБА_3 .
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, й обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, мотивувавши своє рішення.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість висновку суду першої інстанції є безпідставними й апеляційний суд їх до уваги не бере.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Поновити захиснику потерпілого ОСОБА_1 - адвокату Кайдашову Віталію Сергійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 січня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Кайдашова Віталія Сергійовича залишити без задоволення.
Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин