18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 січня 2023 року
м. Черкаси Справа № 925/578/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Шляпін О.Ю. за довіреністю, відповідача - Яременко В.А. адвокат за ордером, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Комунального підприємства “Теплокомуненерго” до Фізичної особи - підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни про стягнення 33118,23 грн,
Заявлено позов про стягнення з відповідача 33118,23 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію/послуги з теплопостачання, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання протягом періоду з 01.07.2019 по 30.04.2022 в нежитлове приміщення магазину роздрібної торгівлі, що належить відповідачу.
Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У поданому до суду письмовому відзиві на позов відповідач проти його задоволення заперечив. Заперечення вмотивовано наступним:
- позивач не подав суду доказів фактичного надання послуг теплопостачання відповідачу;
- між сторонами договір на теплопостачання у період, за який позивачем нараховано заборгованість, не укладався;
- в розрахунках, наданих позивачем, зазначені різні площі приміщення відповідача.
Позивач подав до суду письмове заперечення на відзив, у якому спростував наведені у ньому обставини.
В ході розгляду справи відповідачем направлялись до суду клопотання про розгляд справи після закінчення воєнного стану, про залишення позову без розгляду, про роз'єднання позовних вимог.
Ухвалою суду від 11.11.2022 справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 15.12.2022 відмовлено у задоволені клопотання про зупинення провадження.
Щодо клопотання про розєднання позовних вимог, то суд виходить із наступного.
Предметом даного позову є стягнення боргу за спожиту теплову енергію/послуги з теплопостачання, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання. Тобто позивачем заявлено єдину майнову вимогу, що складається з тарифу за надані послуги. Тому ця вимога не може бути роз'єднана.
Щодо клопотання про розгляд справи після закінчення воєнного стану, то суд виходить з того, що сторони знаходяться на території Черкаської області, де активні бойові дії не ведуться. Тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні 11.01.2023 представник позивача позов відтримав, а представник відповідача проти його задоволення заперечив з підстав, названих у позовній заяві та відзиві на позов відповідно.
Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.
Протягом періоду з 01.07.2019 по 30.04.2022 комунальним підприємством “Теплокомуненерго” міста Монастирище (далі - Підприємство, Позивач або КП “Теплокомуненерго” м. Монастирище) поставлялася теплова енергія/надавалися послуги з постачання теплової енергії в нежитлові приміщення магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20 та № 21 по АДРЕСА_1 , розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 та надавалися послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування.
Нежитлові приміщення магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20 та № 21, розширення магазину “Перлина”) АДРЕСА_3 що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 належать ОСОБА_1 на праві приватної власності. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Відповідач, ФОП Ляхевич Т. В.) має статус фізичної особи-підприємця).
Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 26 травня 2011 року № 91, квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , виведено із житлового Фонду.Ляхевич Т. В. зобов'язано заключити договори по обслуговуванню вказаних нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 з комунальними службами.
Листом від 01.06.2012 вих. № 296, дочірнім підприємством “Теплокомуненерго” публічного акціонерного товариства “Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод”, правонаступником якого є Підприємство, було надіслано проект договору № 16-ТО від 29.05.2012 “Про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного водопостачання і водовідведення” фізичній особі-підприємцю Ляхевич Тетяні Вікторівні (далі - ФОП Ляхевич Т. В., Ляхевич Т. В. або Відповідач) на нежитлові приміщення № 20 та № 21 (розширення магазину “Перлина”) по вул. Леніна, 130, м. Монастирище для укладення.
Листом від 09.10.2012 вих. № 583, ДП “Теплокомуненерго” було надіслано проект договору № 16-ТІ від 09.10.2012 “Про надання послуг з централізованого опалення” ФОП Ляхевич Т. В. на нежитлові приміщення № 20 та № 21 (розширення магазину “Перлина”) по вул. Леніна, 130, м. Монастирище для укладення та повторно прохалось повернути 1 екземпляр підписаного договору, який був направлений листом від 01.06.2012 вих. № 296.
29.11.2018 року КП “Теплокомуненерго” м. Монастирище направило ФОП Ляхевич Т. В. по нежитловим приміщенням (магазину) № 20 і № 21, які знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище, два екземпляри договору купівлі-продажу теплової енергії на вказаний магазин. Листом від 19.12.2018 вх. № Підприємства 218, ФОП Ляхевич Т. В відмовилася від укладення договору купівлі-продажу теплової енергії на вказаний магазин. Відмова від укладення останнього договору стала предметом розгляду у справі № 925/1370/18.
Листом від 23.10.2020 вих. № 245 КП “Теплокомуненерго” м. Монастирище направило ФОП Ляхевич Т. В. по нежитловим приміщенням магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20 та № 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4, що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище , два екземпляри договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання) на вказаний магазин. Такий договір Відповідач також не уклала.
В порушення вищезазначеного рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 26 травня 2011 року № 91, згідно якого ФОП Ляхевич Т. В. зобов'язано заключити такі договори, а також в порушення норм діючого законодавства, Відповідач не повернула Позивачеві підписаних договорів. Жодних зауважень до змісту таких договорів або протоколів розбіжностей Підприємство не отримувало також.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2020 по справі № 925/1247/19 було визначено, що сама по собі взаємопов'язаність справ (про визнання договору укладеним і про стягнення заборгованості) ще не свідчить про неможливість розгляду справи про стягнення заборгованості до прийняття рішення у справі про визнання договору купівлі-продажу теплової енергії укладеним. Предметом розгляду такої справи була вимога КП “Теплокомуненерго” про стягнення з ФОП Ляхевич Т. В. заборгованості за теплову енергію, фактично спожиту у період 29.03.2018 по 01.10.2020 без укладення договору, тобто підставою для оплати теплової енергії є фактичне її споживання. Обов'язок у ФОП Ляхевич Т. В. сплатити за фактично спожиту теплову енергію та отримані послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання у спірний період за відсутності відповідних договорів виник на підставі закону.
Згідно прикінцевої частини пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені у справах № 925/262/17, № 925/1247/19, які набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, справи № 925/262/17, № 925/1247/19 є аналогічними даній справі, вони мають ідентичні сторони позову, предмет позову тощо і відрізняються лише періодом.
Тобто, обставини, якими Позивач обгрунтував позов по справі є фактами, які не потребують доказування з огляду на їх встановлення у справах № 925/262/17, № 925/1247/19.
Безпідставно відмовившись від укладення договорів на постачання теплової енергії (послуг), ФОП Ляхевич Т. В. порушила вимоги статті 24 Закону України “Про теплопостачання” 2633-IV, а саме: “основними обов'язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії', пункт перший частини 3 статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” 1875-IV: “споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово- комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору”, а також пункт перший частини 2 статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” 2189- VIII (на більший час виникнення правовідносин між сторонами): індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація) (ч. 4 ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” 1875-IV). Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 ч. 1 ст 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” № 2189-VIII).
Згідно положень пункту п'ятого частини 3 статті 20 Закону України “Про житлово- комунальні послуги” 1875-IV споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Обов'язок з оплати спожитих житлово-комунальних послуг передбачено і пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” 2189-VIII.
Пунктом вісімнадцятим постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення....”, від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила 1), визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору (частини 35-37 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії....”, від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила 2).
Абзацом шостим статті 19 Закону України “Про теплопостачання” передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Абзацом 5 пункту 40 Правил користування тепловою енергією затверджених постановою КМУ № 1198 від 03 жовтня 2007 року передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Між сторонами існують правовідносини з поставки теплової енергії та надання комунальних послуг, проте відповідні договори укладено не було.
Надання власнику приміщення теплової енергії/послуг з постачання теплової енергії, з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування, відкриття на його ім'я особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договорів на умовах, передбачених Законом України “Про теплопостачання”, Правил користування тепловою енергією затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.11.2007 р і Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Правил 1 та Правил 2 , відповідно.
Оскільки відповідні договори на теплопостачання/послуги з постачання теплової енергії, інших послуг ФОП Ляхевич Т. В. підписані не були, Відповідач зобов'язана оплачувати вартість отриманої теплової енергії/послуг з постачання теплової енергії та інших послуг відповідно до умов закону та у визначених законом порядку та строках.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова ВСУ від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).
Фактично теплова енергія/послуги з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування для нежитлових приміщень магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20 та № 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище надавались, тобто зобов'язання Відповідача за відсутності укладених договорів виникає на підставі дії закону. Відсутність договорів не звільняє Відповідача від сплати заборгованості за спожиті послуги та теплову енергію.
30 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII “Про житлово-комунальні послуги” (далі - Закон). Згідно з вказаним Законом визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, змінено підходи до формування тарифів на комунальні послуги та нарахування плати споживачам.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 4 Закону, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика), згідно якої, в тому числі, здійснюється визначення обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення (опалення місць загального користування та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення).
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” (далі - Закон № 417) власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Частиною першою статті 5 вказано, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. А згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 співвласники зобов'язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. У статті 1 Закону № 417 дано визначення поняттю: спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Законом України від 22.06.2017 № 2119-VIII “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” (далі - Закон № 2119) дано визначення, що вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом. Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2119 визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
-загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади-розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами-розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалювальної площі (об'єму) таких споживачів.
- обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства.
-обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі за іншим принципом, визначеним цією методикою.
Отже, враховуючи вищенаведене, споживач - власник або орендар вбудованого або вбудовано-прибудованого приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна в багатоквартирному будинку (об'єкт загалом, а не тільки його частина), а також повинен приймати участь у розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в тому числі, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання у відповідності до Методики № 315.
Розділом VI Методики № 315 встановлені вимоги, зокрема, щодо мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку, а саме: для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалювальних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 °С від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Для опалювального приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалювальних приміщень або опалювальних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях. МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку.
Розділ III Методики № 315 передбачає “Визначеня та розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень”, а розділ V “Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП” (в новій редакції - розділ IV).
З огляду на викладене вище, Методика № 315 не виділяє категорій приміщень у будівлі, на які не поширюються її положення, в тому числі щодо участі в оплаті спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (опалення МЗК та допоміжних приміщень, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення). Тобто, власник нежитлового приміщення також сплачує свою частку теплової енергії витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Так як належні Відповідачеві нежитлові приміщення магазину знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку, КП “Теплокомуненерго” м. Монастирище, як суб'єкт відносин у сфері житлово-комунальних послуг, зобов'язане виконувати норми законодаства, в тому числі і Методику № 315, зокрема і щодо розподілу між співвласниками (Відповідачем також) обсягу теплової енергії витраченої на загальнобудинкові потреби опалення (опалення МЗК та допоміжних приміщень, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення).
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (частина 7 ст. 21 Закону).
В той же час, згідно частини 5 статті 13 Закону (в редакції Закону від 02.04.2020), відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Пунктом 1 частини другої статті 7 Закону, індивідуального споживача зобов'язано укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а пунктом 5 цієї ж частини та статті - оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону).
Частиною 39 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила), передбачено, що споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання послуги у порядку і випадках, визначених законом (зокрема з урахуванням рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо обраної моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку) (пункт 1 частини 45 Правил).
Частиною першою статті 14 Закону визначено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.
КП “Теплокомуненерго” м. Монастирище отримало протокол зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище Черкаської області від 25 вересня 2020 року, згідно якого співвласники обрали індивідуальну модель договорів на надання послуги з постачання теплової енергії із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем такого будинку.
В частині строків прийняття рішення про модель організації договірних відносин та укладення договорів, Закон зазнавав змін, зокрема, в редакції пунктів 3 та 4 розділу VI ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону від 07.06.2018 було зобов'язано співвласників багатоквартирних будинків протягом одного року з дня введення в дію Закону прийняти рішення про модель організації договірних відносин, виконавців - укласти відповідні договори (тобто до 01.05.2020). В редакції Закону від 30.03.2020 такі дії (співвласникам обрати модель організації договірних відносин, а виконавцям комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин) потрібно було зробити не пізніше як протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). А редакція пункту 4 розділу VI ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону від 03.12.2020 говорить про те, що співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком можуть прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії і послуг з постачання та розподілу природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону та укласти з виконавцями комунальних послуг письмові договори про надання відповідних комунальних послуг.
Таким чином, отримавши протоколи від співвласників багатоквартирних будинків про вибір моделі організації договірних відносин (навіть у період поширення коронавірусної хвороби COVID-19), комунальне підприємство “Теплокомуненерго” міста Монастирище може укладати із споживачами відповідні договори. Таке підтверджується, зокрема і останньою редакцією ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону, яка дає право споживачам обрати модель договірних відносин у період коронавірусної хвороби (з дотриманням умов та обмежень встановлених законодавством на період дії такої хвороби). Більше того, остання редакція Закону передбачає укладення типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг із співвласниками, які не обрали модель організації договірних відносин, за замовчуванням.
Застосування Підприємством у правовідносинах із споживачами положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 09.11.2017 № 2189-VIII стало предметом численних перевірок Позивача ( в тому числі і на звернення Відповідача): чотирьох - з боку Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Північне міжобласне ТВ АМК України), та двох - з боку Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області). Так, перевіряючи законність переходу Підприємства на правовідносини, що регулюються Законом, перевіривши протоколи зборів співвласників багатоквартирних будинків, в т. ч. по вул. Соборна, 130 м. Монастирище, можливість укладення між Підприємством та споживачами індивідуальних договорів на послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання), застосування Позивачем при розподілі кількості спожитої теплової енергії у багатоквартирних житлових будинках вимог Методики № 315, нову систему взаємовідносин, що виникли у процесі надання та споживання комунальних послуг, як Північне міжобласне ТВ АМК України так і ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області прийшли до висновку про відсутність порушень законодавства з боку Підприємства (копії результатів перевірок таких органів по багатоквартирному житловому будинку вул. Соборна, 130 м. Монастирище додаються).
Відповідно до Закону, плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку. При цьому Законом не передбачено вимог щодо встановлення граничного розміру цієї плати чи встановлення порядку визначення плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку. Співвласники багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище дійшли згоди з Підприємством щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання у такому будинку згідно із протоколом зборів, а до нього - відповідно до рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради про встановлення тарифу на такі послуги (копія додається).
Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії було встановлено Підприємству рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради відповідно до Методики визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку та їх розподілу між споживачами комунальних послуг, затвердженою наказом Мінрегіону від 05.06.2018 № 129 (копія рішення додається). В той же час, в редакції Закону від 03.12.2020, витрати виконавця, пов'язані із обслуговуванням вузлів комерційного обліку теплової енергії було включено у плату за абонентське обслуговування.
Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
-плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
-плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;
-плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку (частина третя статті 14 в редакції Закону від 03.12.2020).
Розмір нарахувань за основну послугу з постачання теплової енергії для споживачів (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій), у зв'язку із щомісячною зміною ціни природного газу, підлягав зміні відповідно до постанови КМУ від 10.11.2021 № 1209 “Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку із зміною ціни природного газу”.
Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (абзац частини першої статті 17 в редакції Закону від 03.12.2020). Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем комунальної послуги відповідно до постанови КМУ від 21.08.2019 № 808 “Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг. Розмір плати за абонентське обслуговування визначений згідно постанови КМУ від 21.08.2019 № 808.
В період з 01.07.2019 по 30.04.2022 в нежитлові приміщення магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20, 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 що знаходиться у структурі багатоквартирного жиитлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище поставлялася теплова енергія/надавалися послуги з постачання теплової енергії, технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування. Підприємством за надану теплову енергію та послуги направлялися рахунки, які, в порушення строків, передбачених ст. 530 ЦК України, Відповідачем не оплачені.
Відключення нежитлових приміщень магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20, 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 від централізованої системи теплопостачання технічно неможливе.
Нежитлові приміщення магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20, 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище, який, в свою чергу, вводився в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання, будівельними вимогами до інженерного обладнання, в тому числі до системи опалення. Нежитлові приміщення даного магазину розташовані на першому поверсі п'ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку. Постачання теплової енергії в даний будинок здійснюється централізовано. Внутрішньобудинкова система, по якій здійснюється поставка теплової енергії до квартир та інших приміщень, є єдиною внутрішньобудинковою системою, відповідно до будівельних норм. Так як відключення споживача теплової енергії від централізованих мереж є зміною схеми мереж, то таке відключення можливе лише за згодою органів або посадових осіб, до відання яких відноситься контроль за безпечним функціонуванням системи.
Система опалення вказаних приміщень є невід'ємною частиною системи опалення будинку, розташованого за вказаною адресою.
Окрім стояків опалення, у нежитлових приміщеннях магазину Відповідача наявна горизонтальна система опалення підключена до внутрішньобудинкової системи опалення через засіб обліку. Від такої системи опалення через засіб обліку Відповідач не споживає теплову енергію/послуги з постачання теплової енергії. При відключенні тільки опалювальних приладів обігрів приміщень здійснюється від стояків, відключити які для однієї кімнати або квартири технічно неможливо, і тепловіддачі від будівельних конструкцій суміжних приміщень.
Через єдину централізовану систему опалення здійснювався відпуск теплової енергії/надавалися послуги з постачання теплової енергії в житловий будинок по вул. Соборна, 130, м. Монастирище, в тому числі і у згадані нежитлові приміщення магазину ФОП Ляхевич Т. В.
Оскільки у нежитлових приміщеннях магазину ФОП Ляхевич Т. В. тепловіддаючі поверхні були наявні, то Відповідач отримувала теплову енергію.
У зв'язку із встановленням засобу обліку теплової енергії на нежитлові приміщення магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20, 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 що знаходиться у структурі багатоквартирного жиитлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище, ПМП “Політехнік” розроблено проект реконструкції системи теплопостачання: “Реконструкція системи опалення квартир № 20 та № 21 в житловому будинку по вул. Леніна, 130, в місті Монастирище, які переобладнуються під магазин (розширення магазину “Перлина”), розроблений приватним малим Підприємством “Політехнік” в 2008 році на замовлення Т. В. Ляхевич”. Дане підприємство розрахувало витрати від ізольованих стояків, що не можуть бути демонтовані, які склали 362 Вт./год. Відповідно до даного проектного рішення ПМП “Політехнік”, ОСОБА_1 зобов'язана сплачувати за спожиту теплову енергію, в тому числі і від ізольованих загальнобудинкових стояків, які проходять даними приміщеннями і також віддають певну теплову енергію - 362 Вт./год.
Відповідно до теплових витрат зазначених у робочому проекті ПМП “Політехнік”, який надала Підприємству Відповідачка, до жовтня 2020 року здійснювалося нарахування плати за спожиту теплову енергію для нежитлових приміщень Відповідача.
Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 20.06.2012 № 8/10-1535-12 повідомлялося, що інформація викладена в листі Мінрегіону від 01.03.2012 № 8/114-110-12 стосується квартир, що від'єднані від систем централізованого опалення і гарячого водопостачання (далі - ЦО і ГВП), та в яких встановлено індивідуальне опалення. Враховуючи, що зазначені у листі квартири не від'єднані від систем ЦО і ГВП, власник цих квартир зобов'язаний оплачувати послуги ЦО і ГВП згідно показників квартирного лічильника теплової енергії та за теплову енергію, яка передається існуючими стояками будинкової системи опалення, обрахованої згідно робочого проекту “Реконструкція системи опалення квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , які переобладнуються під магазин”, що фактично підтверджується і узгоджується з “Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення” затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005.
Правомірність такої позиції підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 11 червня 2015 року у справі № 925/869/14, Вищого господарського суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 925/358/16, Вищого господарського суду України від 03 жовтня 2017 року у справі № 925/262/17 та Верховного суду від 06 березня 2018 у справ № 925/1150/16 (копії додаються).
Нежитлові приміщення магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20, 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 розміщені у структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище. Такі приміщення не є відокремленими від вказаного будинку, не відключені від мережі централізованого теплопостачання та опалюються від даної мережі тривалий час. Через єдину централізовану систему опалення здійснювався відпуск теплової енергії в житловий будинок по вул. Соборна, 130, м. Монастирище, в тому числі і в приміщення магазину Відповідача.
В нежитлових приміщеннях магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20, 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 що знаходиться у структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 відсутнє індивідуальне опалення.
Пунктом 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 липня 2005 року було передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Пунктом 26 Правил було передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про теплопостачання” схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
На виконання пункту 25 Правил, Міністерством будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України, наказом від 22.11.2005 № 4 було затверджено “Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання” (із змінами). На сьогодні діючий Порядок затверджений Мінрегіонбудом № 169 від 26.07.2019 (далі - Порядок).
У встановленому законом порядку, нежитлові приміщення магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20, 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 що знаходиться у структурі багатоквартирного жиитлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище не були відключені від централізованої системи теплопостачання будинку по вул. Соборна, 130.
Розгляд можливості відключення від централізованої системи теплопостачання нежитлових приміщень № 20, 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина” було предметом позову у справах К/800/37769/15 та К/800/38169/15.
Факт споживання Відповідачем теплової енергії та послуг підтверджується рішенями Монастирищенської міської ради про початок опалювальних сезонів, підписаними актами відпуску теплової енергії по іншим споживачам, приміщення яких також знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 та рахунками на спожиту теплову енергію і послуг.
Кількість теплової енергії/послуг з постачання теплової енергії за період позову, було визначено згідно з Робочим проектом приватного малого підприємства “Політехнік” (директор Вуйко В. І.), розробленим на замовлення ОСОБА_1 2007 року та Методикою № 315.
Робочим проектом ПМП “Політехнік” підтверджується наявність у нежитлових приміщеннях стояків опалення: “після спрямлення стояків опалення в приміщенні магазину залишаються 15 метрів трубопроводів діаметром 27 мм. Після спрямлення трубопроводів рушниковисушувачів в магазині залишається 6 метрів металопластикових трубопроводів діаметром 20 мм.”.
Станом на 01 травня 2022 року ФОП Ляхевич Т. В. за спожиту теплову енергію та послуги заборгувала Підприємству 33118,23 грн. Борг утворився за період з 01.07.2019 року по 30.04.2022 року.
Відповідачу направлено досудове попередження з вимогою сплатити наявний борг.
В добровільному порядку оплатити наявний борг Відповідач відмовилася.
Не виконавши у повному обсязі зобов'язання по оплаті теплової енергії та послуг, Відповідач порушила умови ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), абзац шостий статті 19 Закону України “Про теплопостачання”, абз. 5 ч. 40 Правил користування тепловою енергією затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007,
ч. 35-38 Правил надання послуг-з постачання теплової енергії затверджених постановою КМУ № 803 від 21.08.2019, п. 5 ч. З ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” 1875-IV, п. 5 ч. другої статті 7, ч. 1 ст. 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” 2189-VIII.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Нормами статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку суми боргу, за Відповідачем утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію та послуги в розмірі 33118,23 грн. (тридцять три тисячі сто вісімнадцять гривень 23 копійки)
Окрім того, постановою Верховного Суду України від 20 квітня 2016 у справі № 6- 2951 цсі 5 і постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 904/7183/17 викладені правові позиції щодо обов'язку споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги за умови відсутності письмо укладеного договору на надання таких послуг, а отже, з урахуванням положень частини четвертої статті 263 ЦПК, справа є незначної складності та може бути визнана судом малозначною.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені постановою Верховного суду від 06 березня 2018 у справ № 925/1150/16, яка набрала законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, обставини, якими Позивач обгрунтував позов по справі є фактами, які не потребують доказування з огляду на їх встановлення у справах № 925/262/17, № 925/1247/19.
В якості доказів фактичного споживання послуг Відповідачем Підприємством подано до позовної заяви: копії рішень ОМС про початок та закінчення опалювальних сезонів, про встановлення тарифів, довідка ОМС про якість наданих послуг, зокрема і з обслуговування внутрішньобудинксвих мереж теплопостачання, копії надісланих рахунків та актів відпуску теплової енергії, підписаних актів відпуску теплової енергії по іншим споживачам у структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище тощо.
Так, згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 Із змінами (далі - Методика), для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 °С від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії / приладів- розподілювачів теплової енергії / вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Донарахуванвя обсягу теплової енергії для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його показань, здійснюється з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі.
Комунальне підприємство “Теплокомуненерго” міста Монастирище, як суб'єкт відносин у сфері житлово-комунальних послуг, зобов'язане виконувати норми законодавства цієї сфери, в тому числі і Методику. Перевірка ж дотримання вимоги щодо мінімального споживання послуг з постачання теплової енергії відбувається у процесі розподілу спожитих послуг між співвласниками і у разі виявлення необхідності - здійснюється донарахування згідно Методики Створення актів виконаних робіт на виконання вмінених обов'язків, законодавством не передбачено. Актування будь-якого виду роботи призведе до роботи з актування, а не виконання обов'язків.
Стосовно тверджень Відповідача щодо наявності Індивідуальної системи опалення у приміщення магазину Ляхевич Т. В, Позивачем додавалися довідки із Монастирищенського РЕМ та УЕГГ щодо відсутності індивідуальної газової або електричної індивідуальної системи теплопостачання у приміщення ФОП Ляхевич Т. В. Щодо тверджень Ляхевич Т. В. про опалення магазину від альтернативних джерел енергії, зазначаємо, що перш ніж забезпечувати магазин тепловою енергією так званими “альтернативними джерелами” потрібно у законний спосіб відключитися від централізованого опалення. Порядок такого відключення передбачено наказом Мінрегіонбуду від 26.07.2019 №169 “Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води”. Саме у процесі виконання вимог такого наказу, спеціальна комісія, до якої доречі входить представник теплопостачальної організації, вивчає можливість встановлення у будинку (приміщенні) не “альтернативних джерел”, а індивідуальної (автономної) системи опалення. Підприємству достеменно відомо про відсутність рішення Комісії та про відсутність будь-як її індивідуальної (автономної) системи опалення у такому магазині, а рішення органу місцевого самоврядування про відключення від систем централізованого опалення магазину Відповідача скасовано у судовому порядку.
Згадані Відповідачем “саморобні опалювальні прилади” та кондиціонери не є автономною (індивідуальною) системою опалення, щодо них відсутня інформація про введення їх в есплуатацію на законних підствах, відсутній енергетичний аудит, відсутній визначений коефіцієнт трансформації електроенергії у теплову енергію, а ФОП Ляхевич Т. В. жодного разу не було надано Підприємству інформації щодо збільшених обсягів спожитої електроенергії порівняно з базовим її споживанням. Невиконання таких вимог свідчить про відсутність комбінованої системи опалення у магазині Відповідача.
Ключовим у Методиці є те, що нею встановлено розподіл обсягу спожитої теплової енергії, згідно покгзників комерційного засобу обліку теплової енергії, на усіх співвласників багатоквартирного будинку (в тому числі і на власників нежитлових приміщень, магазинів, приміщень з індив дуальним опаленням тощо). Використання положень Методики здійснює перерозподіл споямтої теплової енергії із населення, як основного споживача теплової енергії, на власників нежитлових приміщень, магазинів, приміщень з індивідуальним опаленням в структурі багатоквартирного житлового будинку, які фактично споживають теплову енергію, проте відмовляються сплачувати її вартість і вважають що спожита ними теплова енергія (так як їх приміщення є нежитловими у будинку) має розподілятися тільки між населенням. Вважаємо, що застосування Підприємством Методики, яка затверджена Мінрегіонбудом, встановлює між категоріями споживачів “населення” і “інші споживачі” соціальну справедливість, знімає фінансове навантаження із “населення” та зобов'язує “інших споживачів” брати участь в оплаті фактично спожитих послуг. Методикою встановлюється перерозподіл спожитої теплової енергії між категоріями споживачів і про отримання Підприємством неправомірного доходу мова іти не може. Таким чином, твердження Відповідача про те, що він не має будь-яких обов'язків із оплати теплової енергії не відповідає дійсності та основним принципам Методики.
Відповідно до частини 2 розділу І Методики, виконавець розподілу комунальної (послуги - виконавець комунальної послуги, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена особа, що здійснює розподіл між споживачами обсягу спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг, відповідно до обраної моделі договірних відносин. Пунктом 2 частини 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 09.11.2017 № 2189 (далі - Закон), виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Таким чином, КП “Теплокомуненерго” м. Монастрище, як суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу Відповідачеві, є виконавцем розподілу комунальної послуги. Підприємство є виконавцем розподілу комунальної послуги згідно Методики, Закону та наданого до позовної заяви протоколу зборів. Твердження Відповідача про відсутність доказів того, що Позивач є виконавцем розподілу послуг з постачання теплової енергії не підтвердилися.
КП “Теплокомуненерго” м. Монастирище вкотре зазначає, що Відповідно до теплових витрат зазначених у робочому проекті ПМП “Політехнік”, який надала Підприємству Відповідачка, до жовтня 2020 року здійснювалося нарахування плати за спожиту теплову енергію для нежитлових приміщень Відповідача.
Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 20.06.2012 № 8/10-1535-12 повідомлялося, що інформація викладена в листі Мінрегіону від 01.03.2012 № 8/114-110-12 стосується квартир, що від'єднані від систем централізованого опалення і гарячого водопостачання (далі - ЦО і ГВП), та в яких встановлено індивідуальне опалення. Враховуючи, що зазначені у листі квартири не від'єднані від систем ЦО і ГВП, власник цих квартир зобов'язаний оплачувати послуги ЦО і ГВП згідно показників квартирного лічильника теплової енергії та за теплову енергію, яка передається існуючими стояками будинкової системи опалення, обрахованої згідно робочого проекту “Реконструкція системи опалення квартир № 20 та № 21 в житловому будинку по вул. Леніна, 130 в м. Монастирище, які переобладнуються під магазин”, що фактично підтверджується і узгоджується з “Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення” затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005. Правомірність такої позиції підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 11 червня 2015 року у справі № 925/869/14, Вищого господарського суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 925/358/16, Вищого господарського суду України від 03 жовтня 2017 року у справі № 925/262/17та Верховного суду від 06 березня 2018 у справ № 925/1150/16 (копії додаються).
Законом України від 22.06.2017 № 2119-VI1I “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” (далі - Закон № 2119) дано визначення, що вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом. Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2119 визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
- загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергІЇ/прилади-розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами-розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалювальної площі (об'єму) таких споживачів.
-обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення)за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства.
-обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єггом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі за іншим принципом, визначеним цією методикою.
Отже, враховуючи вищенаведене, споживач - власник або орендар вбудованого або вбудовано-прибудованого приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна в багатоквартирному будинку (об'єкт загалом, а не тільки його частина), а також повинен приймати участі» у розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в тому числі, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання у відповідності до Методики № 315.
З огляду на викладене вище, Методика № 315 не виділяє категорій приміщень у будівлі, на які не поширюються її положення, в тому числі щодо участі в оплаті спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (опалення МЗК та допоміжних приміщень, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення). Тобто, власник нежитлового приміщення також сплачує свою частку теплової енергії витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Таким чином, жодних “додаткових нарахувань зайвих гігакалорій”, “власних нарахувань за тепловіддачу від стояків” Підприємством не здійснюється. Відповідно до Закону № 2119 та Методики, навіть при відсутності споживання послуг з постачання теплової енергії через засіб обліку, споживач має брату участь в оплаті спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (опалення МЗК та допоміжних приміщень, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення). Більше того, перекриваючи споживання послуг з постачання теплової енергії через засіб обліку, Відповідач не дотримується положень Методики в частині мінімального споживання.
Жодного законодавчого підтвердження на так звані “технологічні витрати”, які на думку Відповідача хтось має сплачувати, відповідач не надає. Підприємство здійснює розподіл спожитих послуг з постачання теплової енергії у відповідності до норм законодавства у сфері ЖКГ, зокрема: Методики, Закону, Закону № 2119.
Вихідні дані для нарахувань спожитих послуг по нежитловому приміщенню магазину Відповідача, приклад розрахунку, самі розрахунки Підприємством надавалися на запити ФОП Ляхевич Т. В. Перелік послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання для багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище, відповідно до протоколу зборів співвласників, було зазначено в направленому Відповідачеві для укладення проекті договору № 78-ТІ від 01.10.2022. Згідно обраних співвласниками у протоколі зборів послуг, КП “Теплокомуненерго” м. Монастирище надає послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище, а не здійснює поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання такого будинку. На відміну від останніх робіт, складання актів виконаних робіт па послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, таких, як наприклад: огляд систем теплопостачання, перевірка систем теплопостачання тощо, не вимагається.
Послуга 3 постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається 3 урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (частина ст. 21 Закону).
В той же час, згідно частини 5 статті 13 Закону (в редакції Закону від 02.04.2020), відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Пунктом 1 частини другої статті 7 Закону, індивідуального споживача зобов'язано укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а пунктом 5 цієї ж частини та статті - оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону).
Частиною 39 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила), передбачено, що споживач не звільняється від сплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання послуги у порядку і випадках, визначених законом (зокрема з урахуванням рішенняспіввласників багатоквартирного будинку щодо обраної моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку) (пункт І частини 45 Правил).
Відсутність укладеного договору не є підставою для відмови від оплати фактично спожитих послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 904/7183/17, постанова ВСУ від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2020 по справі № 925/1247/19 було визначено, що сама по собі взаємопов'язаність справ (про визнання договору укладеним і про стягнення заборгованості) ще не свідчить про неможливість розгляду справи про стягнення заборгованості до прийняття рішення у справі про визнання договору купівлі-продажу теплової енергії укладеним.
Частиною першою статті 14 Закону визначено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.
КП “Теплокомуненерго” м. Монастирище отримало протокол зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище Черкаської області від 25 вересня 2020 року, згідно якого співвласники обрали індивідуальну модель договорів на надання послуги з постачання теплової енергії із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем такого будинку (копія додана до позовної заяви).
В частині строків прийняття рішення про модель організації договірних відносин та укладення договорів, Закон зазнавав змін, зокрема, в редакції пунктів 3 та 4 розділу VI ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону від 07.06.2018 було зобов'язано співвласників багатоквартирних будинків протягом одного року з дня введення в дію Закону прийняти рішення про модель організації договірних відносин, виконавців - укласти відповідні договори (тобто до 01.05.2020). В редакції Закону від 30.03.2020 такі дії (співвласникам обрати модель організації договірних відносин, а виконавцям комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин) потрібно було зробити не пізніше як протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). А редакція пункту 4 розділу VI ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону від 03.12.2020 говорить про те, шо співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком можуть прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії і послуг з постачання та розподілу природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону та укласти з виконавцями комунальних послуг письмові договори про надання відповідних комунальних послуг.
Таким чином, отримавши протоколи від співвласників багатоквартирних будинків про вибір моделі організації договірних відносин (навіть у період поширення коронавірусної хвороби COVID-19), комунальне підприємство “Теплокомуненерго” міста Монастирище може укладати із споживачами відповідні договори. Таке підтверджується, зокрема і останньою редакцією ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону, яка дає право споживачам обрати модель договірних відносин у період коронавірусної хвороби (з дотриманням умов та обмежень встановлених законодавством на період дії такої хвороби). Оскільки співвласники багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище обрали модель організації договірних відносин, за замовчуванням, в необхідності укладення типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг немає потреби. Застосування Підприємством у правовідносинах із споживачами положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 09.11.2017 № 2189-VIII стало предметом численних перевірок Позивача ( в тому числі і на звернення Відповідача): чотирьох - з боку Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 'далі - Північне міжобласне ТВ АМК України), та двох - з боку Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області). Так, перевіряючи законність переходу Підприємства на правовідносини, що регулюються Законом, перевіривши протоколи зборів співвласників багатоквартирних будинків, в т. ч. по вул. Соборна, 130 м. Монастирище, можливість укладення між Підприємством та споживачами індивідуальних договорів на послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання), застосування Позивачем при розподілі кількості спожитої теплової енергії у багатоквартирних житлових будинках вимог Методики № 315, нову систему взаємовідносин, що виникли у процесі надання та споживання комунальних послуг, як Північне міжобласне ТВ АМК України так і ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області прийшли до висновку про відсутність порушень законодавства з боку Підприємства.
Співвласниками багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище. відповідно до Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, реалізовано свої права, зокрема щодо обрання моделі організації договірних відносин з КП “Теплокомуненерго” м. Монастирище. Правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулює Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” № 417-VIІІ
Протокол зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище Черкаської області, згідно якого співвласники обрали індивідуальну модель договорів на надання послуги з постачання теплової енергії із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем такого будинку є чинним та дійсним. Оскарження протоколу зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище Черкаської області, чи його результатів у судовому порядку не відбувалося. Питання проведення зборів співвласників у межах одного чи іншого закону не є предметом спору у справі № 925/578/22.
Нежитлові приміщення магазину роздрібної торгівлі (колишні нежитлові приміщення № 20, 21 по вул. Леніна, розширення магазину “Перлина”) вул. Соборна, 130/4 знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище, який, в свою чергу, вводився в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання, будівельними вимогами до інженерного обладнання, в тому числі до системи опалення. Нежитлові приміщення даного магазину розташовані на першому поверсі п'ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку. Постачання теплової енергії в даний будинок здійснюється централізовано. Внутрішньобудинкова система, по якій здійснюється поставка теплової енергії до квартир та інших приміщень, є єдиною внутрішньобудинковою системою, відповідно до будівельних норм. Так як відключення споживача теплової енергії від централізованих мереж є зміною схеми мереж, то таке відключення можливе лише за згодою органів або посадових осіб, до відання яких відноситься контроль за безпечним функціонуванням системи.
Система опалення вказаних приміщень є невід'ємною частиною системи опалення будинку, розташованого за вказаною адресою.
Окрім стояків опалення, у нежитлових приміщеннях магазину Відповідача наявна горизонтальна система опалення підключена до внутрішньобудинкової системи опалення через засіб обліку. Від такої системи опалення через засіб обліку Відповідач не споживає теплову енергію/послуги з постачання теплової енергії. При відключенні тільки опалювальних приладів обігрів приміщень здійснюється від стояків, відключити які для однієї кімнати або квартири технічно неможливо, і тепловіддачі від будівельних конструкцій суміжних приміщень.
Через єдину централізовану систему опалення здійснювався відпуск теплової енергії/надавалися послуги з постачання теплової енергії в житловий будинок по вул. Соборна, 130, м Монастирище, в тому числі і у згадані нежитлові приміщення магазину ФОП Ляхевич Т. В.
Отже, оскільки у нежитлових приміщеннях магазину ФОП Ляхевич Т. В. тепловіддаючі поверхні були наявні, то Відповідач отримувала теплову енергію.
Твердження відповідача про те, що Позивачем протиправно здійснюється нарахування спожитих послуг на опалювальну площу магазину 91,9 м.кв., проте як Відповідачу належить нежитлове приміщення загальною площу магазину 96,9 м.кв. є безпідставним. Нарахування вартості наданих послуг теплопостачання виходячи із загальної площі приміщення, а не опалювальної суперечило б приписам наведеного вище законодавства.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли у зв'зку із наданням позивачем відповідачу на бездоговірній основі на підставі закону послуг з теплопостачання, послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання. Свої зобов'язання за цим Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами.
За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи чинного законодавства суд приходить до переконання, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність заявленого до стягнення боргу відповідача.
Заперечення відповідача не ґрунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам справи.
За таких обставин суд приходить до виснову про задоволення позову.
Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору в сумі 2 481,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_6 , код: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства “Теплокомуненерго” міста Монастирище (19101, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 122-І, код 25584373) 33 118,23 грн (тридцять три тисячі сто вісімнадцять гривень 23 копійки) основного боргу та 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.02.2023
Суддя К.І. Довгань