18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"22" лютого 2023 р. м. Черкаси Справа № 925/247/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши заяву Приватного підприємства "Логістік Компані", ідентифікаційний код 39284432, вул. Таллінська, буд. 4, м. Дніпро, 49006,
про забезпечення позову,
20.02.2023 за допомогою системи "Електронний суд" до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Приватного підприємства "Логістік Компані" про забезпечення позову до подачі позовної заяви з вимогою накласти арешт на вантаж, що вивезений з м. Суми згідно контракту № 08-09 від 01.09.2022 та рахунку-фактури № 10 від 16.01.2023 ТОВ "Еквіпмаш" і міжнародної вантажної накладної СМR А № 851024, загальною вартістю 15087 доларів США. Заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії для переміщення цього вантажу за межі Київської області.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що 11.06.2019 між ним та ФОП Потаповою Н.В. укладено договір № 1157 транспортного експедирування вантажів під час автомобільних перевезень, в якому сторони погодили загальні умови надання транспортно-експедиторських послуг відповідачкою за замовленнями позивача. За умовами п. 1.1 Договору конкретні умови кожного перевезення зазначаються у транспортних заявках, які має надавати позивач.
13.01.2023 між заявником та ФОП Потаповою Н.В. укладено заявку № 405 транспортування вантажу (запасні частини) вагою 1399 кг з м. Суми (Україна) до м. Алмати (Казахстан). Сума фрахту за погодженням сторін складала еквівалент 2600 доларів США в перерахунку за курсом НБУ на день перетину кордону України в м. Рені Одеської області. 50% фрахту позивач мав сплатити під час перетину кордону, а решту за винятком 5000 грн позивач мав сплатити після прибуття на місце доставки до розвантаження. 5000 грн позивач мав сплатити після отримання оригіналів акту виконаних робіт, рахунку, 2 примірників міжнародної вантажної накладної СМВ, примірнику Договору та заявки.
Узгоджена дата завантаження 17-18 січня 2023 року.
17 січня складено СМR А № 851024 і вантаж прийнято до перевезення ФОП Острищенком Ю.В. (далі - відповідач-2 або перевізник) Договір, на підставі якого ФОП Острищенка Ю.В. було залучено до виконання перевезення, у позивача відсутній. Перевезення не було виконано, вантаж залишився на території України. Станом на 15 лютого, наскільки стало відомо заявнику, вантаж все ще знаходився у м. Києві в розпорядженні перевізника ФОП Острищенка Ю.В.
У зв'язку з затримкою перевезення на 29 днів 15 лютого вантажовідправник - ТОВ "Еквіпмаш" засобами електронного зв'язку звернувся до позивача з вимогою витребувати вантаж разом з пакетом документів у перевізника та забезпечити його транспортування у м. Суми на адресу відправника.
В той же день заявник засобами електронного зв'язку звернувся з аналогічною вимогою до ФОП Потапової Н.В., вказавши при цьому що минуло вже 29 днів після завантаження. Позивач просив повернути вантаж у м. Суми. У відповідь на вимогу ФОП Потапова Н.В. повідомила, що автомобіль з вантажем не може виїхати за межі України в зв'язку з відсутністю дозволів на перевезення до Казахстану та висунула також вимогу оплатити витрати по доставці вантажу у м. Київ у розмірі 26000 грн, але ніяких документів на підтвердження цих витрат не надала. Було також повідомлено про те, що нібито 16 лютого автомобіль із спірним вантажем заплановано на виїзд до Казахстану.
16 лютого заявник стверджує, що він був змушений повторно звернутися з вимогою про повернення вантажу, в якій вказав, що перевізник Ю.В. Острищенко, у якого відповідачка зафрахтувала транспорт для перевезення спірного вантажу, не виконав свої зобов'язання за договором перевезення, оскільки у нього не було відповідних дозволів на перевезення з України до Казахстану і він про це знав. У відповідь заявник отримав електронний лист з вимогою сплатити їй 26000 грн. без будь-яких документів. Точне місцезнаходження спірного вантажу ФОП Потапова Н.В. не повідомила, в листі зазначено, що вантаж можна забрати "на нашій базі в м. Бориспіль".
Відтак, на думку Приватного підприємства "Логістік Компані", ФОП Потапова Н.В. вживає усіх наявних у її розпорядженні заходів для незаконного утримання належного ТОВ "Еквіпмаш" вантажу та вимагання коштів у заявника шляхом шантажу та погроз.
Такі дії, вважає заявник, є незаконними і порушують його права як експедитора, який діяв за дорученням клієнта - вантажовідправника на підставі договору транспортного експедирування № 1898 від 10.11.2022 та транспортного замовлення (заявки) №405 від 13.01.2023, і є відповідальним перед клієнтом за дії ФОП Потапової Н.В.
Вказане стало підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
На підтвердження викладених обставин заявник надає суду лише копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Приватного підприємства "Логістік Компані".
21.02.2023 за допомогою системи "Електронний суд" до суду надійшло клопотання про подання додаткових доказів для забезпечення позову, з яким ПП "Логістік Компані" надає суду копію Листа ФОП Потапової Н.В. від 20.02.2023 № 20/02/23 та докази направлення копії такого документа на адреси ТОВ "Еквіпмаш", Острищенку Ю.В., Потаповій Н.В.
Розглядаючи заяву Приватного підприємства "Логістік Компані" господарський суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У ч. 1, 3, ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
Господарський суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд наголошує на тому, що обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте Приватне підприємство "Логістік Компані" до заяви не надає жодних доказів, які б підтверджували наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову та які стосуються заявлених позивачем ризиків невиконання чи утруднення виконання рішення у цій справі у разі ухвалення рішення на його користь, окрім копії Листа ФОП Потапової Н.В. від 20.02.2023 № 20/02/23, в якому остання зазначає, що на виконання Заявки вантаж було переміщено до м. Рені, Одеської області задля подальшого транспортування вантажоодержувачу, тому всі зобов'язання за Договором нею виконано та остання вимагає сплатити фактично понесені нею витрати на виконання Заявки № 450 від 13.01.2023 у сумі 69 720 грн.
Жодних доказів на існування договірних відносин, про які йде мова у заяві про забезпечення позову суду не подано.
Відтак у суду відсутня можливість пересвідчитись у дійсності викладених позивачем обставин, оскільки такі не підкріплені жодними доказами.
Заявником також жодним чином не конкретизовано на який вантаж необхідно накласти арешт, його визначальні риси.
За відсутності жодних доказів існування договірних відносин між заявником та особами, щодо яких вимагається вжити заходи забезпечення позову, доказів реального існування вантажу, на який заявник просить накласти арешт, доказів приналежності вантажу на відповідній правовій підставі заявнику, доказів ідентифікуючих ознак та місця розташування такого вантажу, господарський суд позбавлений можливості пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Приватного підприємства "Логістік Компані" про застосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Приватному підприємству "Логістік Компані" у забезпеченні позову до подачі позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Копію ухвали направити Приватному підприємству "Логістік Компані" за допомогою системи "Електронний суд".
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА