20.02.2023м. СумиСправа № 920/900/22
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»
про стягнення 9026168 грн. 98 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Сіденко Л.В.
від відповідача: не прибув.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 9026168 грн. 98 коп. заборгованості по договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №0942Y35DGFP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу на умовах типового договору від 30.09.2022 №2498, з них: 7522523 грн. 09 коп. основного боргу, 338513 грн. 54 коп. інфляційних збитків, 65950 грн. 89 коп. - 3 % річних, 1099181 грн. 46 коп. пені.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу за період травень 2022 р. - липень 2022 р. було надано послугу з розподілу природного газу по Договору, відповідач послугу отримав, акти наданих послуг підписав, однак за отриману послугу ним не сплачено в повному обсязі, що є порушенням умов Договору. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, інфляційних збитків, 3% річних та пені.
Ухвалою суду від 27.10.2022 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 28.11.2022.
Розгляд справи 28.11.2022 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та аварійним відключенням електричної енергії з 10 год. 30 хв. до 12 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 28.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 04.01.2023.
28.12.2022 позивач подав до суду заяву №400007-Ск-12531-1222 від 22.12.2022 про закриття провадження в частині (вх. №3308), в якій просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу на суму 238693,43 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача 7283 829 грн. 66 коп. основного боргу, 338513 грн. 54 коп. інфляційних збитків, 65950 грн. 89 коп. - 3 % річних, 1099181 грн. 46 коп. пені.
28.12.2022 позивач також подав до суду заяву №400007-Ск-12586-1222 від 27.12.2022 про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені (вх. №3309) та просить суд стягнути з відповідача 9640827 грн. 74 коп. заборгованості, з них: 7283829,66 грн. основного боргу, 579234,28 грн. інфляційних збитків, 104127,90 грн. - 3% річних, 1673635,90 грн. пені.
Розгляд справи 04.01.2023 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги з 10 год 38 хв. до 12 год. 39 хв.
Ухвалою суду від 04.01.2023 підготовче засідання відкладене на 30.01.2023.
20.01.2023 відповідач подав до суду заяву №34 від 11.01.2023 (вх. 242, 243 від 20.01.2023) про зменшення розміру пені, розстрочку виконання рішення, в якій просить суд зменшити розмір пені на 90%, надати розстрочку виконання рішення по справі №920/900/22 на один рік зі сплатою заборгованості рівними частинами до кінця кожного місяця з дня ухвалення рішення суду.
30.01.2023 позивач подав до суду заяву від 27.01.2023 про закриття провадження у справі (вх. № 321), в якій просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3000000,00 грн. та стягнути 4283829,66 грн. основного боргу, в решті позовних вимог залишити без змін, а саме: 579234,28 грн. інфляційних збитки, 104127,90 грн. - 3% річних, 1 673635,90 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 30.01.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про закриття провадження у справі в частині (вх. №3308 від 28.12.2022); заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. №3309 від 28.12.2022). Крім того, постановлено прийняти до розгляду заяву позивача про закриття провадження в частині (вх. №321 від 30.01.2023) та вважати предмет спору - стягнення у розмірі 6640830 грн. 74 коп.; закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 20.02.2023.
Судом встановлено, що під час друкування тексту ухвали від 30.01.2023, а саме п.3 резолютивної частини ухвали, помилково зазначено «вважати предмет спору - стягнення у розмірі 6640830 грн. 74 коп.».
Відповідно до ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне виключити з п.3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Сумської області від 30.01.2023 після слів «прийняти до розгляду» слова «та вважати предмет спору - стягнення у розмірі 6640830 грн. 74 коп.»
30.01.2023 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) (вх. №49), у яких просить відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення пені на 90% та розстрочення виконання рішення суду в повному обсязі.
20.02.2023 від позивача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. №607), в якій просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2900000,00 грн. та стягнути 1383829,66 грн. основного боргу, в решті позовних вимог залишити без змін, а саме: 579234,28 грн. інфляційних збитки, 104127,90 грн. - 3% річних, 1 673635,90 грн. - пеня.
Судом заяву прийнято до розгляду в даному судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
01.01.2016 акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (позивач, оператор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (відповідач, споживач) уклали договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №0942Y35DGFP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2498 (далі - Договір).
Цей договір було укладено на невизначений строк (п. 12.1 Договору).
Взаємовідносини, що виникли між оператором та споживачем регулюються договором розподілу природного газу та Кодексом газорозподільних систем затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС).
Відповідно до предмету договору оператор газорозподільної системи (оператор ГРМ) зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені Договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата вартості послуг оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з п. 6.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг: №СУМ82009815 від 31.05.2022 на суму 2507507 грн 71 коп.; №СУМ82011597 від 30.06.2022 на суму 2507507 грн 69 коп.; №СУМ82013931 від 31.07.2022 на суму 2507507 грн 69 коп.
Відповідач зобов'язання щодо своєчасної і повної оплати наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість за послуги з розподілу природного газу.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Щодо вимог про стягнення основного боргу.
Між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки електричної енергії, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст. 275-276 ГК України.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.
Позивачем розрахунок позовних вимог виконано в тексті позовної заяви (а.с. 4).
Станом на дату відкриття провадження у справі (27.10.2022) сума основного боргу, заявлена до стягнення становила 7522523 грн 09 коп.
Позивачем 28.12.2022, 30.01.2023 та 20.02.2023 подавались заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, за наслідками подання яких суду стало відомо, що відповідачем після відкриття провадження у справі було сплачено 6138693 грн 43 коп. основного боргу, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями №227 від 19.12.2022, №8 від 11.01.2023, №24 від 26.01.2023, №44 від 16.02.2023, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Оскільки сума основного боргу в розмірі 6138693 грн 43 коп. була сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, тому провадження в частині стягнення 6138693 грн 43 коп. основного боргу підлягає закриттю, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1383829 грн 66 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення пені.
Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що в разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Розрахунок пені виконано позивачем в тексті позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 6, 83).
Позивачем заявлено до стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вх. №3309 від 28.12.2022) 1673635 грн 90 коп. пені за загальний період з 11.06.2022 по 26.12.2022 р.
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 1673635 грн 90 коп. пені, нарахованої за загальний період з 11.06.2022 по 26.12.2022 р. є правомірною.
Щодо заяви відповідача про зменшення розміру пені (вх. №242 від 20.01.2023).
Відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90%, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Шосткинської міської ради №226 від 28.07.2006 року ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» визнано виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води та надає надає послуги з теплопостачання населенню, бюджетним установам та суб'єктам господарювання, що у процентному відношенні відповідає: населення - 82%, бюджетні установи - 15% та суб'єкти господарювання - 3% відповідно. Тобто найбільшими споживачами послуг є мешканці міста Шостка. У процесі виробництва теплової енергії підприємством використовується природний газ, вартість якого включається в тариф та становить 80% його складової.
24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації постановою КМУ № від 5 березня 2022 р. № 206 було заборонено до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Крім того 25.08.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану» відповідно до якого було зупинено у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 року зі змінами від 08.07.2022 року та № 309 від 22.12.2022 Шосткинську міську територіальну громаду внесено до переліку громад розташованих в зоні бойових дій.
Тобто з 08.07.2022 року ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» позбавлено можливості стягнення заборгованості з фізичних осіб за надані послуги.
Багато мешканців міста виїхало за кордон, багато хто втратив роботу, що взагалі унеможливлює самостійне сплату заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Крім того ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» використовує природний газ для виробництва електричної енергії, ринкова вартість якої значно нижче собівартості. Держава жодним чином не компенсую різницю між собівартістю та ринковою вартістю електричної енергії виробленою ТЕЦ, підприємство кожного дня несе збитки, а також зазначаємо, що окреме виробництво теплової та електричної енергії ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» не можливо у зв'язку з технологічним процесом.
Внаслідок вищевикладеного чистий фінансовий результат за результатом господарської діяльності ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» за 9 місяців 2022 року становить збиток - 309 991 тис. гривень.
У той же час, відповідач просить суд взяти до уваги ступінь виконання грошового зобов'язання зі сплати основного боргу відповідачем після відкриття провадження у справі. Так, відповідачем сплачено позивачу 6138693 грн 43 коп. основного боргу протягом 3 місяців.
Кошти для повного розрахунку з АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» у відповідача відсутні, а отже виконання рішення суду буде проведено у примусовому порядку та надасть право державному/приватному виконавцю вжити таких заходів як арешт банківських рахунків, арешт та реалізація майна товариства, що у свою чергу, може призвести до повної зупинки діяльності товариства, оскільки унеможливить виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань перед громадою міста по наданню теплопостачання та підігріву гарячої води, що поставить всю теплопостачальну систему міста під загрозу розмороження та руйнування, що в умовах воєнного стану і так є складним. В подальшому відновити діяльність підприємства, яке входить в єдину енергосистему України буде неможливо.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під «іншими учасниками господарських відносин» слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання. Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов'язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов'язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.
У правовій позиції «Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій» Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.
Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з діями відповідача, складне фінансове становище відповідача, ступінь виконання основного зобов'язання, суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахування пені на 50%, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 836817 грн 95 коп.
Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вх. №3309 від 28.12.2022) 579234 грн 28 коп. інфляційних збитків та 104127 грн 90 коп. - 3% річних, нарахованих за загальний період з 11.06.2022 по 26.12.2022 р.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків виконаний в тексті позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 5-6, 82-83).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 579234 грн 28 коп. інфляційних збитків та 104127 грн 90 коп. - 3% річних, нарахованих за загальний період з 11.06.2022 по 26.12.2022 р., є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення (вх. №243 від 20.01.2023).
Відповідач просить суд надати розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області по справі № 920/900/22 на один рік зі сплатою заборгованості рівними частинами до кінця кожного місяця з дня ухвалення рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, як визначено ч. 4 вказаної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
- ступінь вини відповідача у виникненні спору;
- стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
- стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України «Про виконавче провадження»), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки чи розстрочки.
У той же час, слід зважити на таке:
1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);
2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);
3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року);
4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
В обґрунтування поданої заяви відповідач не вказує на існування об'єктивних і непереборних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Крім того, відповідно до п.6.7 Договору у разі виникнення у споживача заборгованості за цим Договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
Тобто відповідач не позбавлений права в подальшому вирішити питання складання графіку погашення заборгованості, користуючись зазначеним правом, яке передбачене сторонами у Договорі.
Судом враховано наведені обставини, а також матеріальні інтереси сторін, а отже суд приходить до висновку про те, що заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги визнані судом обґрунтованими, витрати зі сплати судового збору в розмірі 148192 грн 82 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про стягнення 9026168 грн. 98 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (вул. Гагаріна, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432) 1383829 грн 66 коп. основного боргу, 579234 грн 28 коп. інфляційних збитків, 104127 грн 90 коп. - 3 % річних, 836817 грн 95 коп. пені, 148192 грн 82 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Провадження у справі у частині стягнення 6138693 грн 43 коп. основного боргу - закрити за відсутністю предмету спору.
4. Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задовольнити частково. Зменшити розмір пені на 50%.
5. У задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.
6. Видати позивачу - Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 22.02.2023.
Суддя О.Ю. Резніченко