ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.02.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/963/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., секретар судового засідання Феденько Н.М., за участю ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання фізичної особи-підприємця Латишевського Тараса Олександровича б/н від 03.02.2023 (вх. № 1631/23 від 07.02.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/963/22 за позовом фізичної особи-підприємця Латишевського Тараса Олександровича до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 258101,97 грн заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення
Фізична особа-підприємець Латишевський Тарас Олександрович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Драгуна Петра Степановича про стягнення 258101,97 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, з яких: 115 096,35 грн. заборгованості по орендній платі; 86645,16 грн. неустойки в порядку ч.2 ст. 785 ЦК України; 20 902,69 грн. пені; 2 023,67 грн. 3% річних; 13 659,47 грн. інфляційних втрат; 19774,63 грн. витрат по сплаті комунальних послуг.
30.01.2023 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про часткове задоволення позову - стягнув з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця Латишевського Тараса Олександровича 115096,35 грн. заборгованості по орендній платі, 16281,26 грн. пені, 2023,67 грн. 3% річних, 13659,47 грн. інфляційних втрат та 2206,27 грн. судового збору.
07.02.2023, на адресу суду від представника фізичної особи-підприємця Латишевського Тараса Олександровича надійшло клопотання б/н від 03.02.2023 (вх. № 1631/23) про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/963/23 в якому останній просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідача) на користь фізичної особи-підприємця Латишевського Тараса Олександровича (позивача) 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 07.02.2023 зазначене вище клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.02.2023, про що учасники справи повідомлені належним чином.
10.02.2023, на електронну адресу суду від представника фізичної особи-підприємця Латишевського Тараса Олександровича надійшла заява (вх. № 2261/23; документ з КЕП) в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення за відсутності позивача (представника); вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення витрат на правову допомогу позивач підтримує в повному обсязі.
17.02.2023 представник позивача в судове засідання не з'явився. Судом враховано, що за приписами ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Крім того, у зазначеній вище заяві, позивач просив здійснити розгляд клопотання про ухвалення додаткового рішення без участі представника позивача.
Відповідач в судовому засіданні 17.02.2023 заявив усне клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Обгрунтовуючи підстави задоволення останнього, Драгун Петро Степанович вказує на те, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, оскільки у справі відбулись лише два судові засідання, загальна тривалість судових засідань в даній справі становила лише дві години.
На думку відповідача, покладенню на нього підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання ФОП Латишевського Т.О., дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи відповідача, суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно матеріалів справи у позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв'язку з розглядом справи складається із витрат по сплаті судового збору в розмірі 3872,00 грн. та 20000,00 грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно приписів ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень зазначеної вище норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу інших судових витрат (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу) визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, визначаючи суму відшкодування, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 904/3583/19 та 26 січня 2022 р. у справі № 910/20883/20).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано:
- копію договору про надання правничої допомоги від 12 серпня 2022 року (а.с. 82);
- копію угоди про внесення змін до договору про надання правничої допомоги від 12 серпня 2022 року (додаток №1 від 08 листопада 2022 року до договору про надання правничої допомоги від 12 серпня 2022 року (а.с. 83);
- копію акта виконаних робіт від 03 лютого 2023 року (а.с. 84).
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 12 серпня 2022 року між фізичною особою-підприємцем Латишевським Тарасом Олександровичем (замовник) та адвокатським бюро "Ружицького Віталія", в особі керуючого Ружицького Віталія Миколайовича (виконавець) було укладено договір про надання правничої допомоги (далі - договір).
У договорі позивач (клієнт) та виконавець погодили предмет договору, обов'язки сторін, вартість послуг за цим договором та строк дії договору.
Відповідно до п. 3.1. договору за виконання робіт визначених у даному договорі замовник сплачує виконавцю кошти (гонорар) в розмірі визначеному в п. 3.2. даного договору на підставі акта виконаних робіт.
Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що виконавець надає замовнику правничу (правову) допомогу по справі за його позовом до фізичної особи-підприємця Драгуна Петра Степановича про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди № 08/10/21 нежитлових приміщень від 08 жовтня 2022 року, неустойки та інших штрафних санкцій. За надання правничої (правової) допомоги виконавцем в суді першої інстанції замовник сплачує виконавцю гонорар у твердій грошовій сумі в розмірі 20000,00 грн. Розмір гонорару є фіксованим по кожній інстанції, незалежно від кількості судових засідань, складених процесуальних та/або інших документів, тощо. Розмір гонорару не включає в себе витрати на відрядження, проживання в готелі, та інші супутні витрати, що можуть мати місце під час надання правничої (правової) допомоги. Замовник сплачує виконавцю гонорар обумовлений у даному договорі на підставі акта виконаних робіт на протязі 30 днів починаючи з дня, що йде за днем ухвалення рішення по даній справі по кожній з інстанцій.
08 листопада 2022 року між фізичною особою-підприємцем Латишевським Тарасом Олександровичем (замовник) та адвокатським бюро "Ружицького Віталія", в особі керуючого Ружицького Віталія Миколайовича (виконавець) укладено угоду про внесення змін до договору про надання правничої допомоги від 12 серпня 2022 року (додаток № 1 від 08 листопада 2022 року до договору про надання правничої допомоги від 12 серпня 2022 року).
В частині першій зазначеної вище угоди сторони сторони доповнили пункт 3.1. договору про надання правничої допомоги від 12 серпня 2022 року пунктом 3.1.1. наступного змісту - "п. 3.1.1. виконавець надає замовнику правничу (правову) допомогу по справі за його позовом до підприємця Драгун Петра Степановича про стягнення коштів за договором оренди нежитлового приміщення № 08/10/21 від 08 жовтня 2022 року. За надання правничої (правової) допомоги виконавцем в суді першої інстанції замовник сплачує виконавцю гонорар у твердій грошовій сумі в розмірі 20000,00 грн. Розмір гонорару є фіксованим по кожній інстанції, незалежно від кількості судових засідань, складених процесуальних та/або інших документів, тощо. Розмір гонорару не включає в себе витрати на відрядження, проживання в готелі, та інші супутні витрати, що можуть мати місце під час надання правничої (правової) допомоги. Замовник сплачує виконавцю гонорар обумовлений у даному договорі на підставі акта виконаних робіт на протязі 30 днів починаючи з дня, що йде за днем ухвалення рішення по даній справі по кожній з інстанцій".
03 лютого 2023 року замовник (ФОП Латишевський Т.О./ позивач) та виконавець (адвокатське бюро "Ружицького Віталія", в особі керуючого Ружицького В. М.) склали акт про виконані роботи виконавцем відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 12 серпня 2022 року.
Згідно зазначеного вище акта виконаних робіт, за період з листопада 2022 року по січень 2023 року, виконавець надав замовнику правничу (правову) допомогу по справі № 909/963/22 за позовом замовника до фізичної особи-підприємця Драгуна Петра Степановича про стягнення коштів за договором оренди нежитлового приміщення № 08/10/21 від 08 жовтня 2022 року. Вартість робіт - 20000,00 грн. Послуги надані у строк і відповідають умовам договору. Послуги за актом підлягають оплаті в сумі 20000,00 грн. Акт є підставою для проведення розрахунків.
Захист інтересів позивача в даній справі здійснював адвокат Ружицький Віталій Миколайович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 597 від 02 березня 2007 р.), згідно виданого адвокатським бюро "Ружицького Віталія" ордера на надання правничої (правової) допомоги ФОП Латишевському Тарасу Олександровичу на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 12.08.2022.
Суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Склад та розмір судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Перевіривши поданий позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи та ціною позову.
При цьому судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
З огляду на недотримання вимог стосовно співмірності заявлених до стягнення витрат із складністю наданої правничої допомоги, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання останньої, враховуючи що категорія даного спору не відноситься до складної, представництво у справі не вимагало від адвоката дослідження значного обсягу доказів, справа № 909/963/22 визнана судом малозначною і, відповідно розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, по справі проведено лише два судові засідання, одне з яких тривало не більше 30 хвилин, а друге не більше однієї години (з врахуванням часу перебування суду в нарадчій кімнаті та оголошення рішення суду), відповідач добросовісно сприяв розгляду справи, являвся в усі судові засідання по справі, а при наявності поважних причин для неявки в судове засідання 04.01.2023 завчасно повідомив про це суд, застосувавши критерії ч. 4 ст. 126 та на підставі ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу та зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на 40%, тобто до 12000,00 грн.
В контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який відповідає вищевказаним критеріям саме у даній справі, за представництво інтересів позивача складає 12000,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у справі № 909/963/22 позов задоволено частково (в пропорції 56,98%), то з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6837,60 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з розміру витрат, які за висновком суду підлягають розподілу між сторонами).
Керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
клопотання фізичної особи-підприємця Латишевського Тараса Олександровича б/н від 03.02.2023 (вх. № 1631/23 від 07.02.2023) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Латишевського Тараса Олександровича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) 6837 (шість тисяч вісімсот тридцять сім) грн 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення: 22.02.2023.
Суддя І.Є. Горпинюк