вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"21" лютого 2023 р. м. Ужгород Справа № 909/452/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа", с. Зимна Вода, Пустомитівський р-н, Львівська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент", м. Ужгород, Закарпатська область
про стягнення 1 405 880,00 грн заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу,
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
Сторони не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (далі - ТОВ "Експрес-Дрофа", позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент" (далі - ТОВ "М-Торент", відповідач) про стягнення 1 405 880,00 грн заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу, з яких 1 277 410,00 грн основної заборгованості та 128 470,00 грн пені. Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ст. 6, 11, 509, 510, 549, 610, 611, 651, 762 Цивільного кодексу України, ст. 42, 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.06.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
14.07.2022 на виконання вимог вищезазначеної ухвали позивач подав до суду заяву (вх.№8721/22) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.08.2022.
15.08.2022 від відповідача до суду надійшли: відзив на позовну заяву (вх.№10427/22); клопотання (вх.№10428/22) про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника; заява (вх.№10559/22) про надання доступу до електронних матеріалів справи №909/452/22 в Електронному суді.
В ході проведення підготовчого провадження судом постановлено справу №910/452/22 надіслати за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області (ухвала суду від 13.10.2022).
На адресу Господарського суду Закарпатської області 08.11.2022 надійшли матеріали вказаної справи. За наслідками проведеного 08.11.2022 автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Андрейчуку Л.В.
Ухвалою від 14.11.2022 постановлено прийняти справу № 909/452/22 до провадження, розгляд справи почати спочатку, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 19.12.2022 р. залишено позовну заяву без руху.
09.01.2023 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 19.12.2022 р. продовжено розгляд справи № 909/452/22 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 21 088,21 грн судового збору.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем на суму 1 405 880,00 грн за договором оренди залізничного рухомого складу №АД/М1/6-20ПВ від 01.06.2020 року, з яких 1 277 410,00 грн основної заборгованості та 128 470,00 грн пені. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату за надані послуги (оренду піввагонів), у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Правова позиція відповідача.
Відповідач стверджує, що відповідно до наданої банківської виписки по рахунку на виконання Договору оренди залізничного рухомого складу, ТОВ «М-ТОРЕНТ» сплатив на користь ТОВ «Експрес-Дрофа» 6 947 911,14 грн, чим повністю виконав взяті на себе зобов'язання по договору. Також зазначає, що позивач не надавав рахунки для здійснення передоплати як це передбачалось договором, а тому несплата відповідачем передоплати до 10 числа поточного місяця була наслідком бездіяльності (прострочення зобов'язання) позивача. На переконання відповідача, починаючи з 24.02.2022 р. ТОВ «М-ТОРЕНТ» якщо й допустило прострочення платежів, то саме в зв'язку з настанням форс-мажорних обставин (війни), а тому в силу закону звільняється від господарсько-штрафних санкцій. Окрім того, оскільки орендар забезпечує поточний ремонт вагонів виключно під час їх оренди, а акти виконаних робіт не містять робіт щодо усунення виявлених недоліків, то відповідно вимога про відшкодування вартості поточного ремонту також є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-ДРОФА» (далі - Позивач) 04.01.2021 року заключили з Товариством з обмеженою відповідальністю «М-ТОРЕНТ» (далі - Орендар) Договір оренди №АД/МІ/6-20ПВ від 01.06.2020 року (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) для перевезень вантажів по залізницях України, країнах СНД і Балтії рухомий склад (далі - «РС») за актами прийому - передачі, в яких вказується найменування, модель, кількість і номери рухомого складу, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 5.2., на момент заключення Договору розмір Орендної плати становить 430,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 71,67 грн 00 коп., за один вагон на добу. Додатковою угодою №9 від 29.10.2021 року розмір Орендної плати збільшено до 1350,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 225,00 грн за один вагон на добу. Згідно з Додатковою угодою №10 від 01.12.2021, розмір Орендної плати становить 1500,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 250,00 грн за один вагон на добу.
Орендодавець згідно з п.1.1., п. 2.1.1. Договору передав, а Орендар згідно з п.2.2.1. Договору прийняв в тимчасове платне користування РС в кількості 23 одиниці: 61636106, 61640553; 63554448; 61101143, 63554406, 61637971, 63174940; 61101325, 61639431, 63715726; 63016315; 63856249; 63016323; 63016182; 56846249, 60986007, 60986072, 61640785, 61662375, 61663126, 63715718; 56849979; 56846207.
Відповідно до пункту 5.2.1. Договору, Орендар здійснює передоплату в розмірі 100% орендної плати за кожен поточний місяць не пізніше 10-го числа згідно виставленого рахунку.
Позивач зазначає, що Акт про надання послуг №83 від 30.11.2021 року, Акт про надання послуг №93 від 31.12.2021 року, Акт про надання послуг №1 від 14.01.2022 року виконано ним в повному обсязі.
Проте, Рахунок №80 від 30.11.2021 року за листопад в 2021 році на суму 165 250,00 грн, Рахунок №89 від 31.12.2021 року за грудень в 2021 році на суму 961 500,00 грн, Рахунок №1 від 14.01.2022 року за січень в 2022 році на суму 139 500,00 грн відповідачем не оплачено.
Також, керуючись п.3.7. Договору, Орендодавець отримав пошкоджені вагони з орендного користування і за свій рахунок провів ремонт вагонів 63554406, 61663126, 63016323, 61637971. Орендодавцем були складені відповідні акти про пошкодження. У зв'язку з цим, Орендодавець виставив Орендарю Рахунок №2 від 14.01.2022 року та Акт про надання послуг №2 від 14.01.2022 року на суму 11 160,00 гривень, які відповідач не оплатив.
Відтак, у зв'язку з повним і належним виконанням позивачем своїх обов'язків по Договору і, в свою чергу, порушенням відповідачем умов Договору, позивач звернувся до Господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача сум заборгованості за Договором оренди №АД/МІ/6-20ПВ від 01.06.2020 року.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що 01.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-ТОРЕНТ» укладено договір оренди залізничного рухомого складу №АД/МІ/6-20ПВ, відповідно до пункту 1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) для перевезень вантажів по залізницях України, країнах СНД і Балтії рухомий склад (далі - «РС») за актами прийому - передачі, в яких вказується найменування, модель, кількість і номери рухомого складу, які є невід'ємною частиною даного Договору.
У пунктах 7.1. та 7.2. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних умов договору орендодавцем були передані орендарю такі піввагони: 61636106, 61640553 (підтверджується актом прийому-передачі від 11.06.2020); 63554448(підтверджується актом прийому-передачі від 12.06.2020); 61101143, 63554406, 61637971, 63174940 (підтверджується актом прийому-передачі від 13.06.2020); 61101325, 61639431, 63715726 (підтверджується актом прийому-передачі від 18.06.2020); 63016315 (підтверджується актом прийому-передачі від 23.08.2020); 63856249 (підтверджується актом прийому-передачі від 30.08.2020); 63016323 (підтверджується актом прийому-передачі від 10.09.2020); 63016182 (підтверджується актом прийому-передачі від 27.09.2020); 56846249, 60986007, 60986072, 61640785, 61662375, 61663126, 63715718 (підтверджується актом прийому-передачі від 24.10.2020); 56849979 (підтверджується актом прийому-передачі від 27.10.2020); 56846207 (підтверджується актом прийому-передачі від 06.11.2020).
Враховуючи положення укладеного договору та беручи до уваги підписання сторонами вказаних вище Актів, які є невід'ємною частиною договору, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем (орендодавцем) обов'язку щодо надання відповідачу в оренду відповідного майна.
Щодо основної заборгованості.
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.
Згідно з п. 5.1. Договору, Орендна плата нараховується за кожну добу Оренди РС. Сума договору в цілому складається з Орендної плати за всі одиниці РС, які були передані в оренду відповідно до п.1.1. даного договору, за винятком кількості одиниць РС, які тимчасово не експлуатуються у зв'язку 3 проведенням планових ремонтів.
Відповідно до пункту 5.2.1. Договору, орендар здійснює передоплату в розмірі 100% орендної плати за кожен поточний місяць, не пізніше 10-го числа згідно виставленого рахунку. Відповідно до пункту 5.2.2., датою оплати орендної плати вважається дата надходження коштів на рахунок орендодавця. Відповідно до пункту 5.2.3., остаточний розрахунок здійснюється після закінчення місяця протягом 20 банківських днів після підписання акту приймання виконаних послуг на підставі рахунку.
Згідно з п. 5.2., на момент заключення Договору розмір Орендної плати становить 430,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 71,67 грн 00 коп., за один вагон на добу.
Відповідно до пункту 5.2.4., у зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку, витрат на утримання РС і т.п. розмір орендної плати може бути змінений орендодавцем або орендарем за спільною згодою сторін. Зміна орендної плати оформляється додатковою угодою до договору.
Додатковою угодою №9 від 29.10.2021 року розмір Орендної плати збільшено до 1350,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 225,00 грн за один вагон на добу. Вказана додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена печатками.
Згідно з Додатковою угодою №10 від 01.12.2021, розмір Орендної плати становить 1500,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 250,00 грн за один вагон на добу. Додаткова угода підписана та скріплена печаткою позивача, з боку відповідача додаткова угода не підписана.
У тексті Додаткової угоди №10 зазначено, що вона вступає в силу з моменту підписання і є невід'ємною частиною Договору оренди №АД/М1/6-20ПВ від 01.06.2020 року.
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Додаткова угода №10 від 01.12.2021 не містить підпису представника відповідача, з огляду на що суд робить висновок про неналежність вказаної Додаткової угоди як доказу у справі.
З урахуванням викладеного, судом не береться до уваги Додаткова угода №10 від 01.12.2021 та не застосовується збільшення орендної плати до 1500,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 250,00 грн за один вагон на добу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за Актом про надання послуг №83 від 30.11.2021 року та Рахунком №80 від 30.11.2021 року за листопад в 2021 році відповідач мав сплатити 965 250,00 грн (з розрахунку 1350,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 225,00 грн за один вагон на добу).
За Актом про надання послуг №93 від 31.12.2021 року та Рахунком №89 від 31.12.2021 року за грудень в 2021 році відповідач мав сплатити 641*1350,00 грн = 865 350,00 грн (з розрахунку 1350,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 225,00 грн за один вагон на добу).
За Актом про надання послуг №1 від 14.01.2022 року та Рахунком №1 від 14.01.2022 року за січень в 2022 році відповідач мав сплатити 93*1350,00 грн = 125 550,00 грн (з розрахунку 1350,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 225,00 грн за один вагон на добу).
Отже, загальна сума орендної плати за період листопад 2021 року - січень 2022 року складає 1 956 150,00 грн.
Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_1 з 01.10.2019 до 05.08.2022, наданої відповідачем, за період листопад 2021 року - січень 2022 року останнім за оренду вагонів згідно Договору №АД/МІ/6-20ПВ від 01.06.2020 було сплачено 1 787 200,00 грн.
Відтак, різницю у розмірі 168 950,00 грн відповідач не оплатив.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також з наступного.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору оренди, а також порушуючи норми чинного законодавства, відповідач свої зобов'язання не виконав, орендну плату у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 168 950,00 грн.
Щодо пені.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Так, при укладенні договору оренди залізничного рухомого складу №АД/МІ/6-20ПВ від 01.06.2020 року сторони домовилися, що за порушення Орендарем строків перерахування орендної плати, згідно з п.5.2.1., Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої орендної плати (пункт 6.4. договору).
Проаналізувавши вказаний пункт договору, суд приходить до висновку, що сторони не визначили розмір пені у відсотках, як це передбачено вимогами законів, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що не дозволяє суду встановити конкретний розмір пені, що погоджений сторонами та підлягає застосуванню судом у даному випадку.
Слід звернути увагу, що стаття 231 Господарського кодексу України передбачає лише порядок формування відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а не визначає конкретний розмір такої відповідальності.
Таким чином, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України є неправомірним. А отже, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення пені в сумі 128 470,00 грн.
Щодо стягнення витрат на проведення ремонту.
Згідно п.3.7. Договору, якщо при поверненні РС Орендодавцем були виявлені пошкодження, недоліки залізничних вагонів або їх комплектуючих, що відрізняються від зазначених в актах техогляду при прийомі РС в оренду, винна сторона зобов'язана відшкодувати вартість усунення таких недоліків згідно з виставленими рахунками, з документальним підтвердженням даних витрат протягом 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання.
Під час повернення піввагонів 63554406, 61663126, 63016323, 61637971 були складені акти огляду технічного стану вантажних вагонів, відповідно до яких були виявлені такі дефекти як відсутність ручки кінцевого крану, відсутність тяги ручного гальма, відсутність фіксатора люку, зігнутість підніжки, несправності ручного гальма, відсутність пробки гальмівного циліндра.
Керуючись п.3.7. Договору, Орендодавець за свій рахунок провів ремонт вагонів та виставив Орендарю Рахунок №2 від 14.01.2022 року та Акт про надання послуг №2 від 14.01.2022 року на суму 11 160,00 гривень.
Однак, в наданих позивачем документах на підтвердження понесених ним витрат щодо усунення виявлених недоліків не міститься інформації щодо виконання робіт, пов'язаних з усуненням виявлених недоліків. Зокрема, у всіх наданих документах (актах, рахунках тощо) зазначається про проведення поточного ремонту, а не усунення конкретних виявлених недоліків по кожному піввагону.
Відтак, з наданих позивачем документів неможливо встановити, чи стосувався ремонт усунення виявлених недоліків піввагонів 63554406, 61663126, 63016323, 61637971.
Відповідно до п. 2.2.3. Договору, орендар зобов'язується забезпечувати і оплачувати поточний ремонт піввагонів протягом терміну їх оренди. Як вбачається з наданих позивачем документів, поточний ремонт вказаних піввагонів проводився після їх повернення орендодавцю, тобто поза межами періоду оренди.
Також п. 3.7. Договору покладає на орендодавця обов'язок надати підтверджуючі документи понесених витрат, до яких зокрема відноситься платіжне доручення про здійснення оплати за такими актами, які позивач не надав.
Таким чином, оскільки орендар забезпечує поточний ремонт вагонів виключно під час їх оренди, а акти виконаних робіт не містять зазначення робіт щодо усунення виявлених недоліків, то відповідно вимога про відшкодування вартості поточного ремонту у розмірі 11 160,00 грн є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 168 950,00 грн.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 2 534,80 гривень витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги - задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент" (ЄДРПОУ 42840527, адреса місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. М. Лермонтова, 25-В, прим. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (ЄДРПОУ 32408626, адреса місцезнаходження: 81110, Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Зимна Вода, вул. Дорошенка, 18) заборгованість за договором №АД/МІ/6-20ПВ від 01.06.2020 в розмірі 168 950,00 грн (сто шістдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.), а також 2 534,80 грн (дві тисячі п'ятсот тридцять чотири гривні 80 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 22.02.2023
Суддя Андрейчук Л. В.