Справа № 308/8336/22
20.02.2023 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 липня 2022 року,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 липня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Відповідно до постанови, - 25 червня 2022 року о 00 год. 12 хв. в м. Ужгороді, вул.. Грушевського, 43, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу AlcotestDrager 6810 (0191). Результат 1,09 % проміле, тест № 3182. Чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі закрити. Вважає, що постанова прийнята з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує, що суд першої інстанції формально поставився до розгляду справи, зокрема посилається на те, що судом не було дотримано ст. 33 КУпАП, оскільки у матеріалах справи та в тексті постанови не міститься документів, які б підтверджували місце роботи апелянта, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо. Крім того, вказує, що не взято до уваги багатодітний статус апелянта, що зумовлює постійну необхідність у забезпеченні мобільності, яке буде обмеженим у зв'язку з неправомірним позбавленням водійського посвідчення.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник повторно не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду.
На мобільний номер телефону ОСОБА_1 було направлено електронне повідомлення про виклик в судове засідання в якому зазначалося час та місце його проведення.
Заяви про відкладення розгляду справи не надходило.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
Так, - відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №292592 від 25.06.2022 року, - 25 червня 2022 року о 00 год. 12 хв. в м. Ужгороді, вул. Грушевського, 43, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «SubaruLegacy», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу AlcotestDrager 6810 (0191). Результат 1,09 % проміле, тест № 3182. Підписом у протоколі ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом документу ознайомлений.
Роздруківкою тестування на визначення стану алкогольного сп'яніння з приладу технічного засобу «Drager», підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває у нетверезому стані, результат тестування позитивний, - 1,09 % проміле. Підписом у роздруківці тестування ОСОБА_1 засвідчив, що з результатом тесту ознайомлений (а.с.2).
Розпискою ОСОБА_1 підтверджується факт залишення ним на зберігання транспортного засобу марки SubaruLegacy», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського,43 (а.с.7).
Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР № 552813 підтверджується той факт, що за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Отже, з таким результатом ОСОБА_1 був згідний, не наполягав на проведенні огляду у медичному закладі, а також не заперечував факту керування транспортним засобом.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Також, під час розгляду справи апеляційним судом порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09. 11. 2015 року за №1452/735, не встановлено.
Відтак, апеляційний суд вважає, що факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння є доведеним, а отже у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 , відповідно до положень ч.2 ст.33 КУпАП, за змістом якої, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та є безальтернативним.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага