Справа № 500/4668/22
13 лютого 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 07.12.2022 звернувся в Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Відповідача-2) із заявою про перехід із пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по віку, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016, хоч і не займав посаду державної служби, проте мав більше 20-ти років стажу державної служби для призначення такого виду пенсії.
12.12.2022 за № 1900-0204-8/37969 Позивач отримав лист Відповідача-2 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Відповідач 1), прийняте за принципом екстериторіальності, від 09.12.2022 о/р № 961010134108 про відмову у перерахунку пенсії.
З такими твердженнями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Позивач не згідний, вважає вказане рішення щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 28.12.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.
Ухвалою від 18.01.2023 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 02.02.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Так, з 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889), яким визначено право на призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723).
Ст. 90 Закону № 889 визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 10, 12 Прикінцевих положень Закону передбачено призначення пенсій за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ наступним особам:
- державним службовцям, які на день надання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XIІ та актами Кабінету Міністрів України, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- державним службовцям, які па день падання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсій відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пенсії, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, особам, які з урахуванням вимог, визначених у пунктах 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889- VIII мають право на їх призначення, призначаються за умови досягнення пенсійного віку для чоловіків 62 роки за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком не менше 35 років.
Слід зазначити, що ст. 25 Закону № 3723-ХІІ визначено сім категорій посад державних службовців, залежно від яких встановлювалися ранги державних службовців. При визначенні права на призначення пенсії з 01.05.2016 до стажу державної служби зараховується лише період роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ до 04.07.2001, тобто на дату набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Особи, які станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом № 889-VIII) не мають необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ, права на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, з урахуванням вимог, визначених у пунктах 10 та 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-V1II не мають.
Позивач станом на 01.05.2016 не займав посаду державної служби та не має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Позивач не є особою, який на день набрання чинності дим Законом мав не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу», а відтак не може вважатися особою, яка з досягненням 60 річного віку має право на перехід на пенсію державного службовця, передбачену ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Оскільки станом на 01.05.2016 Позивач не займав посади державної служби, а стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України становить 09 років, Позивач не має права на призначення пенсії за Законом України «Про державну службу».
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 08.02.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.12.2022 звернувся в Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перехід із пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по віку, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016, хоч і не займав посаду державної служби, проте мав більше 20-ти років стажу державної служби для призначення такого виду пенсії.
12.12.2022 за № 1900-0204-8/37969 Позивач отримав лист Відповідача 2 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Відповідач 1), прийняте за принципом екстериторіальності, від 09.12.2022 о/р № 961010134108 про відмову у перерахунку пенсії. Причина відмови - час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, до 4 липня 2001 року по дату набуття чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». До заяви ОСОБА_1 додано трудову книжку НОМЕР_1 , згідно з якою стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, становить 09 років 0 місяців 0 днів. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити Позивачу у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 07.12.2022, оскільки стажу державної служби недостатньо для вищезазначеного виду перерахунку.
Не погодившись із даним рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з позовом про захист своїх прав.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
За приписами пункту 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889- VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VIII), у якому передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців, зокрема, пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII визнано, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889- VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 попереднього Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889- УІП для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 попереднього Закону «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-XII передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ та «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18).
Відповідно до розрахунку стажу (форма PC-право) страховий стаж Позивача становить 47 років 3 місяці 2 дні. До стажу державної служби Позивачу не зараховано періоди роботи з 04.07.2001 по 30.04.2016 на посаді сільського голови Рибниківської сільської ради, що становить 14 років 9 місяців і 27 днів.
При цьому, Позивач зазначає, що Відповідачем 1 не ставиться під сумнів достовірність даних наведених в його трудовій книжці, проте Відповідач 1 заперечує можливість зарахування вказаного періоду до стажу державної служби і відповідно призначення йому пенсії відповідно до норм Закону України «Про державну службу».
Проте Позивач не погоджується з таким висновком пенсійного органу, з огляду на наступне.
Позивачу відповідно до записів його трудової книжки серії НОМЕР_1 до стажу державної служби Відповідачем 1 зараховано періоди роботи до 04.07.2001, що не оспорюється Відповідачем 1 (9 років 0 місяців 0 днів).
Позивач має передбачені частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік (63 роки) і страховий стаж (47 років 3 місяці 2 дні).
Спірним є стаж державної служби Позивача, а саме зарахування до такого періодів його роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001. З приводу цього суд зазначає таке.
Статтею 46 Закону № 889-VII визначені особливості стажу державної служби, у пункті 4 ч. 2 якої зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за період роботи (служби) до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.
Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу держаної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі - Порядок №229), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Суд звертає увагу, що як Порядок № 283, так і чинний наразі Порядок № 229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області до стажу державної служби не зараховано період роботи Позивача в органах місцевого самоврядування, оскільки 04.07.2001 набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ.
Посада Позивача в спірний період з 04.07.2001 по 30.04.2016 (сільський голова Рибниківської сільської ради) належить до категорії посад в органах місцевого самоврядування у силу вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ.
Верховний Суд в постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи № 351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до ст. 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
З огляду на викладене, доводи Відповідача 1 про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними, а тому період роботи Позивача з 04.07.2001 по 30.04.2016 на посаді сільського голови Рибниківської сільської ради підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
На момент звернення до Відповідача 2 (07.12.2022) із питанням переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу», стаж державної служби Позивача станом на 01.05.2016 становив 23 роки 9 місяців і 27 днів.
Таким чином, Позивач має право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХII після 01.05.2016 відповідно до частини 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ та «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII (загальний стаж роботи - 47 років 3 місяці 2 дні при необхідному 35 років; досягнув віку 63 роки; стаж державної служби 23 років 9 місяців і 27 днів станом на 01.05.2016.
Відтак з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати з 07.12.2022 ОСОБА_1 період роботи з 04.07.2001 по 30.04.2016 до стажу державної служби, а також призначити та виплатити йому пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року з 07.12.2022, з врахуванням виплачених сум.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (який допустив порушення прав позивача) підлягає судовий збір у розмірі 992,40 грн, сплачений відповідно до квитанції від 19.12.2022 та за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області у розмірі 992,40 грн, сплачений відповідно до квитанції від 04.01.2023.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09 грудня 2022 року о/р № НОМЕР_2 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати з 07.12.2022 ОСОБА_1 період роботи з 04.07.2001 по 30.04.2016 до стажу державної служби.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року з 07.12.2022, з врахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 15 лютого 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Ольжича, 7,м. Житомир,10003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 13559341).
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ 14035769).
Головуючий суддя Подлісна І.М.