Справа № 296/1387/23
2/296/1457/23
Іменем України
21 лютого 2023 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Рожкова О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про захист цивільного права визнання правочину недійсним, -
І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
1.1. ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про "визнання недійсним оформлення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, відповідно до змісту якої просить відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 42 500 грн, заподіяну внаслідок надання виписок з ЄДР юридичних осіб з порушенням законодавства".
1.2. В обґрунтування позову посилається на те, що при розгляді позовних заяв ОСОБА_1 представниками Виконавчого комітету Житомирської міської ради до суду подавались виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформовані з порушеннями норм законодавства України, внаслідок чого порушено її конституційні права.
1.3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023, справа № 296/1387/23 передана судді Рожковій О.С. - 16.02.2023.
ІІ. НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
2.1. Відповідно до частини 1 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
2.2. Згідно частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
2.3. Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
2.4. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України).
2.5. У відповідності до приписів частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
2.6. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
ІІІ. ВИСНОВОК СУДУ
3.1. Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовуються позивачем тим, що під час розгляду справ в судах першої та апеляційної інстанцій під час розгляду позовів ОСОБА_1 представниками відповідача на підтвердження своїх повноважень подані виписки з ЄДР, які оформлені з порушенням чинного законодавства.
3.2. Разом з тим, порядок здійснення представництва регламентований нормами ЦПК України.
3.3. У відповідності до статті 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
3.4. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
3.5. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
3.6. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
3.7. Згідно положень ч.1 ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
3.8. Відповідно до п.8 ч.3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
3.9. З аналізу наведених норм вбачається, що представництво інтересів юридичної особи в суді в порядку самопредставництва є формою реалізації учасником справи процесуального права на представлення прав та інтересів юридичної особи в судовому процесі, пов'язаному з конкретною цивільною справою. При цьому, питання належного представництва учасника справи в порядку самопредставництва під час розгляду справи в суді і пов'язаних із судовим розглядом вчиненням процесуальних дій, вирішується судом, у провадженні якого перебуває справа.
3.10. Статтею 179 ЦПК України визначено, що позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення, - у відповіді на відзив.
3.11. Крім того, нормами статті 182 ЦПК України врегульовано процесуальне право учасників справи подавати при розгляді справи судом заяви, клопотання і заперечення проти заяв і клопотань, в яких вони викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.
3.12. Згідно ч.2 та ч.3 ст.182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
3.13. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
3.14. Частиною 1 статті 360 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
3.15. У відповідності до ч.1 ст.364 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
3.16. Положеннями ч.1, ч.2 та ч.3 ст.367 ЦПК України, cуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
3.17. Згідно ч.2 ст.381 ЦПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
3.18. Отже, учасник справи, у відповідності до наведених приписів, має право під час розгляду справи викласти свою правову позицію або ж міркування щодо процесуальних питань, в тому числі і щодо належним чином оформленого представництва інтересів відповідача в суді.
3.19. Заперечення позивача щодо правомірності виписок з ЄДР на підтвердження повноважень представників відповідача в межах розгляду судової справи не можна визнати шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й така шкода не може бути стягнута за позовною вимогою в іншому провадженні.
3.20. Суд зазначає, що приписами чинного законодавства не передбачено такого способу захисту, як подання позовної заяви з вимогами про відшкодування шкоди, завданої внаслідок надання виписок з ЄДР на підтвердження повноважень учасника справи, оскільки така незгода має бути реалізована позивачем у відповідній процесуальній формі в межах розгляду конкретної позовної заяви судом.
3.21. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
3.22. Враховуючи вищевикладене, наведені приписи законодавства та встановлені їм відповідні правовідносини, суддя дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду як в порядку цивільного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду, у зв'язку з чим у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 186, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
1. У відкритті провадження у цивільній справі №296/1387/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, відмовити
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 21.02.2023.
Суддя О. С. Рожкова