20 лютого 2023 року
м. Київ
Справа № 139/991/19
Провадження № 51-259 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золотогірка Мурованокуриловецького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу положень ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2022 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 вирішено рахувати з моменту звернення вироку до виконання та затримання останнього. Залишено щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили. Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком 05 липня 2019 року близько 15:00 год (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 прийшов до річки в с. Золотогірка Мурованокуриловецького району Вінницької області неподалік садиби ОСОБА_5 , що знаходиться по АДРЕСА_1 , де побачив малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом, діючи умисно, достовірно знаючи про малолітній вік
ОСОБА_6 , ОСОБА_4 покликав останню до себе та, скориставшись своєю фізичною перевагою, відсутністю сторонніх осіб та вразливим станом малолітньої ОСОБА_6 , яка в силу відсутності розуміння характеру і значення направлених проти неї протиправних дій не могла протидіяти та чинити йому опір, ввів до її піхви палець своєї руки.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 225/98 від 19.07.2019 у
ОСОБА_6 мали місце такі тілесні ушкодження: садно по внутрішній поверхні лівого стегна в середній третині, садно по внутрішній поверхні правого стегна в нижній третині, група подряпин в нижньо-внутрішньому квадраті правої сідниці, повний розрив дівочої перетинки згідно цифри «6» годинникового циферблату з надривом пристінку піхви навпроти даного розриву та гіперемією слизової навколо цих ушкоджень. Розрив дівочої перетинки згідно цифри «6» годинникового циферблату з надривом пристінку піхви навпроти цього розриву та гіперемією слизової навколо даних ушкоджень могли утворитися 05.07.2019 від дії тупого продовгуватого предмету при введенні його в отвір піхви.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 152 КК України, а саме як вчинення дії сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи, - зґвалтування, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити кримінальне провадження.
На обґрунтування своїх вимог засуджений посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про доведеність його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, оскільки вказаний злочин він не вчиняв, а судові рішення ґрунтуються виключно на показаннях потерпілої, які не узгоджуються з показаннями свідків та висновками медичних документів.
Стверджує, що суди не взяли до уваги те, що у нього із матір'ю потерпілої ОСОБА_8 давні неприязні відносини, а тому вона його обмовила та надала неправдиві показання.
Крім цього, вказує у касаційній скарзі, що впізнання особи ОСОБА_4 було проведено з порушенням вимог ст. 228 КПК України, потерпіла не вказала на нього як на особу, яка вчинила щодо неї насильницькі дії.
Також зазначає, що в ході слідчого експерименту було порушено вимоги ч. 6 ст. 240 КПК України щодо складання протоколу за результатами слідчої дії, у якому, на думку засудженого, не описано ті події, які відбувались, не зазначено всіх учасників слідчої дії.
Мотиви суду
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вбачає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Щодо доводів засудженого ОСОБА_4 про те, що досліджені докази не підтверджують його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а в основу обвинувального вироку покладені лише недостовірні показання потерпілої малолітньої ОСОБА_6 , колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Зі змісту ухвали апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року вбачається, що захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_4 подавав апеляційну скаргу, яку підтримав засуджений та доводи якоїза змістом здебільшого є аналогічними доводам касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 .
Суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_4 , обґрунтовано вказав, що висновок про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та досліджених у судовому засіданні доказах.
Як убачається з копії вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2022 року, суд першої інстанції, дійшовши висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.152 КК України, послався насамперед на показання потерпілої малолітньої ОСОБА_6 , яка пояснила, що влітку, коли вона гостювала у дідуся та бабусі, дядько ОСОБА_9 кликав її до ярка, де засунув їй мізинець до статевих органів, після чого в неї з'явилась кров на спідній білизні. Про те, що забруднилась білизна, вона розповіла бабусі. Підтвердила, що дядько ОСОБА_9 наказував їй нікому про це не говорити.
При повторному допиті вона підтвердила, що дядько ОСОБА_9 грався з нею, чіпав мізинцем, вказавши на статеві органи, від чого потерпіла відчула біль. Прибігши від річки до подвір'я, вона поскаржилась бабусі, що у неї кров на трусиках. Крім того, розповідала про це братику, сестричці та мамі.
Також місцевий суд дослідив покази законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , судово-медичного експерта ОСОБА_12 , які узгоджуються з показаннями потерпілої малолітньої ОСОБА_6 .
Окрім показів потерпілої та зазначених вище свідків, суд також вказав, що вина ОСОБА_4 підтверджується й іншими доказами, зокрема:
рапортом ст. ДОП СП Мурованокуриловецького відділу поліції ОСОБА_13 , зареєстрований за №678 від 08.07.2019, згідно з яким на його мобільний телефон № НОМЕР_1 зателефонував головний спеціаліст у справах дітей Мурованокуриловецької РДА ОСОБА_14 , яка повідомила, що 06.07.2019 року до директора районного центру соціальних служб для сім'ї дітей і молоді ОСОБА_15 надійшло анонімне звернення з с. Житники Мурованокуриловецького району (як встановлено в судовому засіданні, повідомлення надійшло від ОСОБА_16 , якій про обставини стало відомо від ОСОБА_17 ) про те, що у малолітньої ОСОБА_6 на спідній білизні були чітко виражені плями бурого кольору, схожі на кров. Малолітню ОСОБА_6 було доставлено до Мурованокуриловецької ЦРЛ для обстеження лікарем акушер-гінекологом;
протоколом огляду місця події від 10.07.2019 та фототаблицею до нього, згідно з яким оглянуто садибу по АДРЕСА_1 , де на штахетах виявлено дитячі плавки, які в ділянці паху мають сліди бурого кольору. Їх вилучено та упаковано в спецпакет і опечатано;
актом судово-медичного обстеження неповнолітньої ОСОБА_6 №209 від 09.07.2019, згідно з яким експерт ОСОБА_12 виявив у неї такі тілесні ушкодження: садно по внутрішній поверхні лівого стегна в середній третині, садно по внутрішній поверхні правого стегна в нижній третині, групу подряпин в нижньо-внутрішньому квадраті правої сідниці, повний розрив дівочої перетинки згідно цифри «6» годинникового циферблату з надривом пристінку піхви навпроти даного розриву та гіперемією слизової навколо цих ушкоджень. Повний розрив дівочої перетинки згідно цифри «6» годинникового циферблату з надривом пристінку піхви навпроти цього розриву та гіперемією слизової навколо цих ушкоджень могли утворитися 05.07.2019 від дії тупого продовгуватого предмету при введенні його в отвір піхви.
Оцінивши вказані вище та інші докази, покладені в основу вироку, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Спростовуючи доводи скарги про порушення під час проведення слідчого експерименту та при складанні протоколу за результатом слідчої дії суд першої інстанції вказав, що в описовій частині протоколу вказано про залучення до проведення слідчої дії законного представника, інспектора-криміналіста, понятих і психолога, а також був присутній прокурор. Зазначене підтверджується відеозаписом вказаної слідчої дії, який був досліджений в судовому засіданні, тому суд обґрунтовано вказав, що відсутність підпису психолога в протоколі слідчої дії не має наслідком визнання його недопустимим доказом.
Апеляційний суд, перевіривши доводи скарги щодо допущених порушень під час проведення слідчого експерименту за участю малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , зазначив, що під час досудового розслідування слідчий експеримент було проведено з дотриманням вимог ст. 240 КПК України.
Стосовно доводів про порушення при проведенні впізнання за фотознімками колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту вироку, суд першої інстанції погодився з доводами сторони захисту щодо порушення порядку проведення слідчої дії, передбаченого ст. 228 КПК України, оскільки з відеозапису вказаної слідчої дії не зрозуміло, кого саме впізнала потерпіла, особу, яка вчинила щодо неї інкриміновані дії, чи просто знайомого.
Тому суд визнав недопустимим доказом протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 жовтня 2019 року. Тобто вказаний доказ не покладений судом в основу обвинувального вироку на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Вінницький апеляційний суд, переглянувши вирок в апеляційному порядку, дав належну оцінку доводам апеляційної скарги захисникаОСОБА_7 , яку підтримав засуджений ОСОБА_4 , й обґрунтовано залишив її без задоволення, а вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2022 року - без зміни. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 та копій судових рішень не убачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3