Ухвала
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 753/1631/20
провадження № 61-772ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дяченком В'ячеславом Васильовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ,
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано незавершені будівництвом садовий будинок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .
У порядку поділу спірного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину незавершених будівництвом садового будинку та господарських будівль, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У січні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дяченком В. В., на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дяченком В. В., залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 30 січня 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року скасувати та залишити в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 21 серпня 2018 року у справі № 288/1361/15-ц (провадження № 61-4212св18), від 07 листопада 2018 року у справі № 0907/2-7453/2011 (провадження № 61-6321св18), від 18 вересня 2019 року у справі № 752/294/18, від 02 вересня 2020 року у справі № 757/15679/16-ц, від 16 грудня 2020 року у справі № 511/2864/16 та від 16 червня 2021 року у справі № 522/23110/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає постанову Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14 та постанову Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», в яких, на його думку, викладено висновки про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не були враховані апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні.
Проте, суд касаційної інстанції звертає увагу заявника на те, що посилання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду України, у якій, на думку заявника, викладено висновки про застосування норми права у подібних правовідносинах (а не постанови Верховного Суду) не можуть бути підставою касаційного оскарження судового рішення.
Посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення з огляду на таке.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи законодавчі обмеження щодо формування єдиної правозастосовчої практики, правові висновки, викладені у постановах Пленуму Верховного Суду України, не входять до елементів, з яких формується база правозастосовчої практики та мають рекомендаційний характер.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дяченком В. В., подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дяченком В'ячеславом Васильовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року.
Витребувати з Дарницького районного суду м. Києва цивільну справу № 753/1631/20.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 21 березня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Д. Д. Луспеник