20 січня 2023 року
м. Київ
справа № 638/11321/14-ц
провадження № 61-12488ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центр правової допомоги» про стягнення боргу,
09 грудня 2022 року ОСОБА_1 (далі - заявник) надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року та залишити в силі заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 березня 2015 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року касаційну скаргу заявника на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року в справі залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог указаної вище ухвали заявник, у встановлений судом строк, надіслав заяву про усунення недоліків.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року заявник вказує застосування в оскаржуваному рішенні норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-160цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-780цс15, від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 та постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 760/14479/13-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 03 травня 2022 року у справі № 127/30671/18, від 05 жовтня 2022 року у справі № 2-8056/2004.
Оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається імовірність неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що неможливо встановити без дослідження матеріалів справи, а тому з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної касаційної скарги та належної перевірки її доводів, наявна необхідність відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів даної справи.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року.
Витребувати з Дзержинського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи № 638/11321/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центр правової допомоги» про стягнення боргу.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук