печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54915/19-ц
05 грудня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Григоренко І.В.,
при секретарі судового засідання - Сестро-Животовській А.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою, -
ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач, ОСОБА_4 ), в якому просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши у користування позивача житлову кімнату № НОМЕР_1 площею 19,0 кв.м., та кладову площею 8,5 кв.м., у загальному користуванні сторін залишити кухню площею 8,8 кв.м., ванну кімнату площею 3,3 кв.м., коридор площею 7,2; 4,3; 4,1 кв.м.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 у розмірі 1/3 частини квартири. Відповідач є співвласником 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Зазначає, що позбавлений можливості користуватися належним йому майном, оскільки між співвласниками квартири відсутні будь-які домовленості та порозуміння щодо користування спірною квартирою. Зазначає, що квартирою АДРЕСА_1 користується лише ОСОБА_4 . Вказує, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 117,2 кв.м., складається з трьох кімнат: 1-а кімната - 14,9 кв.м.; 2-а кімната - 19,0 кв.м.; 3 кімната - 36,0 кв.м.; кухні - 8,8 кв.м.; ванної кімнати площею 3,3 кв.м.; коридор площею 7,2; 4,3; 4,1 кв.м.; кладової площею 8,1; 8,5 кв.м. Також обладнана балконами площею 0,7; 0,7 кв.м. Згідно висновку від 07.10.2019 року № 57/19 щодо технічної можливості порядку користування квартирою АДРЕСА_1 за технічними показниками без втручання в несучі конструкції можливо передати у користування позивача окрему кімнату № НОМЕР_1 , площею 19,0 кв.м. Позивач вважає, що можливо виділити у користування позивачу кімнату № НОМЕР_1 площею 19,0 кв.м. та кладову площею 27,5 кв.м., що повністю відповідатиме його частці у праві власності на квартиру.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 16.10.2019 року суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою, підготовче засідання у справі призначено на 17.06.2020 року.
11.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2020 року у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 29.10.2020 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2020 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3 ).
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2020 року у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи та продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 04.03.2021 року.
04.11.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшли докази вручення третій особі копії позовної заяви з додатками.
18.02.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшли пояснення по справі, в яких останній просив встановити порядок користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з наданням в користування позивачу житлової кімнати площею 19,0 кв. м та кладової площею 8,5 кв. м, заборонивши, при цьому, користуватися частиною квартири, а саме, кухнею площею 8,8 кв. м, ванною кімнатою площею 3,3 кв. м, коридорами площею 7,2; 4,3; 4,1 кв. м третім особам, які не є співвласниками квартири, членами їх сімей та особами, які зареєстровані в квартирі; в користуванні відповідача залишити житлові кімнати площею 36,0 кв. м та площею 14,9 кв. м, кладову площею 8,1 кв. м; у загальному користуванні позивача та відповідача залишити кухню площею 8,8 кв. м, ванну кімнату площею 3,3 кв. м, коридори площею 7,2; 4,3; 4,1 кв. м. При цьому, представник відповідача у поясненнях також зауважив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 чинить йому перешкоди у користуванні спірною квартирою та докази того, що між співвласниками існують непорозуміння щодо порядку користування нею. Вказує, що у позовній заяві ОСОБА_5 не ставиться питання з приводу того, яка площа квартири залишиться у користуванні відповідача. Крім того, звернув увагу, що відповідач самостійно виховує малолітню дитину, права та інтереси якої мають бути враховані судом при ухваленні рішення у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою, та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні в загальному позовному провадженні на 08.06.2021 року.
08.06.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у цивільній справі до залучення правонаступника, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_5 помер., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18.03.2021 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою зупинено до залучення до участі у справі правонаступника.
08.12.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки 21.10.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. на ім'я доньки позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2021 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою та справу призначено до розгляду на 05.12.2022 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2022 року замінено позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою на правонаступника - ОСОБА_3 ; виключено ОСОБА_3 зі складу третіх осіб у даній цивільній справі.
В судове засідання 05.12.2022 року з'явились представник позивача та представник відповідача.
В судовому засіданні 05.12.2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача 05.12.2022 року в судовому засіданні просив ухвалити рішення у справі з урахуванням письмових пояснень.
Вислухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 21.10.2021 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 843, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 669226999 від 21.10.2021 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 280437871 від 21.10.2021 року (а. с. 96 - 99).
ОСОБА_6 є власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 181482436 від 18.09.2019 року (а. с. 14 - 16).
Відповідно до технічного паспорту на квартиру, виданого 18.04.2012 року Київським міським бюро технічної інвентаризації спірна квартира загальною площею 117,2 кв.м., складається з трьох кімнат: 1-а кімната - 14,9 кв.м.; 2-а кімната - 19,0 кв.м.; 3 кімната - 36,0 кв.м.; кухні - 8,8 кв.м.; ванної кімнати площею 3,3 кв.м.; коридор площею 7,2; 4,3; 4,1 кв.м.; кладової площею 8,1; 8,5 кв.м. Також обладнана балконами площею 0,7; 0,7 кв.м. (а. с. 9 - 13).
За правилами частини першої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно із ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Отже, первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
При цьому згідно з вимогами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
Відтак, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної властності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-12цс13, виходячи з аналізу ст. 358 ЦК України, слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Зокрема при встановленні порядку користування будинком кожному із співвласників передається в користування конкретна частина будинку, виходячи із його частки в праві спільної власності на будинок. Разом з тим виділені у користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно. Встановлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них.
У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов'язковим.
Згідно висновку щодо технічної можливості порядку користування квартирою АДРЕСА_1 від 07.10.2019 року № 57/19, складеного Асоціацією «АВІСТОР-БУД», за технічними показниками без втручання в несучі конструкції можливо передати у користування позивача окрему кімнату № НОМЕР_1 , площею 19,0 кв.м. В результаті робочого розрахунку ідеальна частка кімнати № 10 площею 19,0 кв.м. та відповідна частина підсобних приміщень становить 27/100 частин квартири. Загальна площа 27/100 від загальної площі квартири складає 32,1 кв.м. (а. с. 17).
При цьому, суд враховує, що, відповідно до свідоцтва про народження від 18.08.2009 року Серія НОМЕР_3 , та довідки від 17.02.2021 року, у квартирі АДРЕСА_1 також проживає разом із ОСОБА_4 її малолітній син - ОСОБА_7 (а. с. 67-68). Також суд враховує письмові пояснення представника відповідача, які по суті не заперечують виділення в користування позивачу житлової кімнати площею 19,00 кв. м та кладової кімнати площею 8,5 кв. м.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією № 24487 від 10.10.2019 року. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 768,40 грн. у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 319, 321, 355, 356, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 82, 133, 137, 141, 200, 258, 259, 263-265, 267, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положеньЦивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою - задовольнити.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :
- виділити у користування ОСОБА_3 житлову кімнату площею 19,0 кв. м та кладову площею 8,5 кв. м;
- залишити в користуванні ОСОБА_4 житлові кімнати площею 36,0 кв. м та площею 14,9 кв. м, кладову площею 8,1 кв. м;
- залишити у загальному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кухню площею 8,8 кв. м, ванну кімнату площею 3,3 кв. м, коридори площею 7,2; 4,3; 4,1 кв. м.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 768 (сімсот шістдесят вісім) грн.. 40 коп. у відшкодування судових витрат.
Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 15.12.2022 року.
Суддя І.В. Григоренко