печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15592/19-ц
Категорія 43
20 вересня 2022 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач, ОСОБА_3 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 62 237,14 грн. у відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.03.2016 року належна йому квартира АДРЕСА_1 була залита водою з вини мешканки квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом обстеження житлових приміщень від 26.03.2016 року, складеним представниками Державного підприємства «Укржитлосервіс». Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял Девелопмент» було складено кошторис на проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1 на суму 62 237,14 грн. Позивач звертався до ОСОБА_3 з пропозиціями відшкодувати заподіяну шкоду у досудовому порядку, проте станом на день звернення до суду з позовом відповідач у добровільному порядку грошей в рахунок відшкодування шкоди не сплатила.
Крім того, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що належить на праві власності ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 26.04.2019 року судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
14.08.2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2019 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.03.2020 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2019 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
02.03.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
02.03.2020 року справу знято зі складу у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 03.06.2020 року.
03.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2020 року, у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, згідно п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 15.10.2020 року.
15.10.2020 року на електронну адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, без застосування електронного цифрового підпису.
15.10.2020 року справу знято зі складу у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 19.01.2021 року.
19.01.2021 року на електронну адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про витребування доказів, в якому остання просить витребувати у Київському міському бюро технічної інвентаризації інформацію щодо власника квартири АДРЕСА_2 .
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2021 року, у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, згідно п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 22.04.2021 року.
В судовому засіданні 22.04.2021 року представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів та клопотання про відкладення розгляду справи з метою подачі додаткових доказів.
Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2021 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено та розгляд справи було відкладено до 31.08.2021 року.
31.08.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2021 року, у зв'язку із неявкою представника позивача без поважних причин, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 17.11.2021 року.
15.11.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому остання просила долучити до матеріалів справи копію акта прийому-передачі виконаних робіт від 14.09.2021 року; копію рахунку-фактури № СФ-4 від 14.09.2021 року; копію рахункової квитанції від 01.09.2021 року № 30; копію рахункової квитанції від 14.09.2021 року № 31; роздруківку витягу з ЄДР щодо ФОП ОСОБА_4
17.11.2021 року справу знято зі складу у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 24.02.2022 року.
24.02.2022 року справу було знято зі складу у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, наявністю загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників апарату суду та призначено до судового розгляду на 20.09.2022 року.
В судове засідання 20.09.2022 року з'явилася представник позивача, відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України; причини неявки суду не повідомив.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, проте їх представники не з'явились в судове засідання без повідомлення причин, відзиви відповідачі не подали, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
В судовому засіданні 20.09.2022 року представник позивача підтримала позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просила їх задовольнити.
Вислухавши вступне слово представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а. с. 8 - 9).
26.03.2016 року у квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття, причиною якого був зірваний шланг від пральної машинки, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом обстеження житлових приміщень від 26.03.2016 року, складеним представниками Державного підприємства «Укржитлосервіс», а саме: начальником ремонтно-будівельної служби Сірою Т.А., слюсарем-сантехніком ОСОБА_5 (а. с. 10).
Як зазначено у вказаному Акті, в результаті залиття у квартирі АДРЕСА_1 пошкоджено:
- кухня - частково (поверхня стелі та стіні, оздоблені шпалерами);
- ванна кімната - стеля;
- коридор - стеля;
- стеля у кімнаті в чотирьох місцях та стіни, оздоблені шпалерами;
- замочені меблі, килими, підлога;
- двері набули та не закриваються.
Відповідно до кошторису на проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1 , складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял Девелопмент», вартість ремонтних робіт після залиття становить 62 237,14 грн. (а. с. 11).
Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт по ремонту квартири після залиття від 14.09.2021 року, ОСОБА_2 (далі - Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (далі - Виконавець) уклали даний Акт прийому-передачі виконаних робіт по ремонту квартири АДРЕСА_1 (далі - Акт).
Як визначено у п. 1. Акту, відповідно до рахунку-фактури № СФ-4 від 14.09.2021 року Виконавець здійснив ремонтні роботи квартири АДРЕСА_1 після затоплення.
Відповідно до п. 2. Акту, загальна вартість виконаних робіт з матеріалами становить 62 258,50 грн. (а. с. 120 - 121).
Згідно розрахункових квитанцій від 01.09.2021 року № 30 ОСОБА_2 сплатив ФОП ОСОБА_4 20 000,00 грн. (а. с. 123) та від 14.09.2021 року № 31 - 42 258,50 грн (а. с. 124) за ремонт квартири АДРЕСА_1 після залиття.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно ст. 10 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
Статтею 151 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом Української РСР.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЖК України, громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені законодавцем у ст. 1166 ЦК України, згідно ч.ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Як вбачається із матеріалів справи, шкода майну позивача була завдана внаслідок залиття, причиною якого став зірваний шланг від пральної машинки, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом обстеження житлових приміщень від 26.03.2016 року, складеним представниками Державного підприємства «Укржитлосервіс».
Відповідно до кошторису на проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1 , складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял Девелопмент», вартість ремонтних робіт після залиття становить 62 237,14 грн.
При цьому, позивачем сплачено вартість виконаних робіт по ремонту квартири АДРЕСА_1 після залиття у загальному розмірі 62 258,50 грн.
Як визначено у ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 77, 78 Цивільного процесуального кодексу України, на підтвердження залиття квартири не з вини відповідача відповідач не надала, так само як не надала доказів, які б спростовували розмір заподіяної шкоди.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 62 237,14 грн. у відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 54521 від 22.03.2019 року. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 768,40 грн. у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 23, 316, 319, 322, 383, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 151, 177 Житлового кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 258, 259, 263-265, 267, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 62 237 (шістдесят дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 14 коп. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. у відшкодування судових витрат.
Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 03.10.2022 року.
Суддя І.В. Григоренко