печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17930/20-к
17 грудня 2020 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на рішення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову в задоволені скарги на недотримання розумних строків, -
Адвокат ОСОБА_3 (далі - особа, яка подала скаргу, адвокат ОСОБА_3 ), який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на рішення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову в задоволені скарги на недотримання розумних строків.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що він засобами поштового зв'язку 24.03.2020 року направив до Офісу Генерального прокурора скаргу № 115 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42014000000000369. Проте, 03.02.2020 року адвокатом отримано лист № 09/1/1-32864-14 від 21.04.2020 року за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 , яким повідомлено про прийняте рішення, зокрема, про відмову в задоволенні скарги.
Рішення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 , яке оформлено листом № 09/1/1-32864-14 від 21.04.2020 року, особа, яка подала скаргу, вважає необґрунтованим, незаконним та таким, що прийнято з порушенням вимог КПК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти вимог скарги заперечила, вказавши на безпідставність її вимог.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею.
Заслухавши пояснення адвоката, заперечення прокурора та перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити, зважаючи на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №42014000000000369 від 08.05.2014 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5ст. 191,ч.3 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч. ст. 366 КК України, а процесуальне керівництво здійснюється Офісом Генерального прокурора.
24.03.2020 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до Генерального прокурора ОСОБА_8 зі скаргою за вих. № 115 на недотримання розумних строків прокурором та надання йому обов'язкових вказівок щодо строків вчинення процесуальних дій у кримінальному проваджені № 42014000000000369 від 08.05.2014 року.
21.04.2020 року за вих. №09/1/1-32864-14 Заступником Генерального прокурора ОСОБА_9 надано відповідь, відповідно до якої, здійснити зазначену процесуальну дію не можливо у зв'язку з тим, що кримінальне провадження № 42014000000000369 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку з оголошенням у розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
Зі змісту поданої заявником скарги вбачається, що вона направлена на оскарження дії процесуального керівника у кримінальному провадженні, яка полягає у винесенні прокурором незаконного, на думку заявника, рішення.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є в т. ч. охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення повного розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством України на стадії досудового розслідування в рамках кримінального провадження законодавцем наділено право визначеного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора та/або слідчого, тобто сторони обвинувачення у кримінальному провадженні в розумінні ст. 3 КПК України, що є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Пунктами 1,9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Частинами 1, 3 ст. 110 КПК України встановлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Виходячи із наведених вище норм КПК України заявником могли бути оскаржені відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України або бездіяльність прокурора щодо не розгляду скарги на недотримання розумник строків в порядку та строки, передбачені ст.308 КПК України, або відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків, яке відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 110 КПК України мало бути оформлено постановою.
Поряд з цим, за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 прокурором було надано відповідь, яка не є процесуальним рішенням, передбаченим ст. 110 КПК України, яке може бути оскаржено відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Бездіяльність прокурора в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником не оскаржувалась.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, вважає, що вимоги щодо скасування рішення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову в задоволені скарги на недотримання розумних строків, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2, 7, 9, 36, 93, 94, 220, 223, 280, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на рішення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову в задоволені скарги на недотримання розумних строків - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 17 год. 00 хв. 17.12.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1