про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
17 лютого 2023 р. Справа № 120/1185/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що рядовий служби цивільного захисту ОСОБА_1 проходив службу в підрозділах цивільного захисту ГУ ДСНС України у місті Києві на посаді пожежного-рятувальника 25-ДПРЧ ГУ ДСНС України у місті Києві. Між ГУ ДСНС України у місті Києві та ОСОБА_1 було укладено перший контракт про проходження служби від 10.02.2020 № 75/20, згідно з яким відповідач взяв на себе зобов'язання сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, наказів чи розпоряджень керівників, свої службові обов'язки. Контракт укладено на 3 роки. Згідно з вимогами Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 (далі - Інструкція), та на підставі наказу ГУ ДСНС України від 24.04.2020 № 304 "Про виплату одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу після укладання першого контракту у 2020 році" відповідачу була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 16816 грн. За неодноразове вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин у службовий час відповідача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби. Пунктом 4 розділу XXVI Інструкції передбачено, що у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту зі служби до закінчення терміну першого контракту (крім звільнених за віком, станом здоров'я, через систематичне невиконання умов контракту керівником відповідного органу управління (підрозділу) та у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) проводиться утримання виплаченої одноразової грошової допомоги після укладання першого контракту в сумі, обчисленій у повних календарних місяцях пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту. Отже, відповідач зобов'язаний повернути ГУ ДСНС України у місті Києві кошти за виплачену одноразову грошову допомогу після укладання першого контракту в розмірі 10582,40 грн (за 23 календарних місяці) та кошти за надлишково нараховане грошове забезпечення з 20.02.2021 в розмірі 1664,32 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Водночас положення цих статей не містять виключень та поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Так, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини зазначив, що роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція із цього приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі №520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі №826/14116/18.
Згідно з ч. 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Частиною першою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Як видно із матеріалів справи, що між Державною службою України з надзвичайних ситуацій в особі начальника ГУ ДСНС України у місті Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено контракт № 75/20 про проходження служби цивільного захисту строком на три роки. Контракт набрав чинності з 10.02.2020.
Згідно з параграфом 1 наказу ГУ ДСНС України у місті Києві від 10.02.2020 № 93 ОСОБА_1 було зараховано в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій та за його згодою призначено на посаду пожежного-рятувальника 25 ДПРЧ ГУ ДСНС України у місті Києві з 10.02.2020; присвоєно спеціальне звання "рядовий служби цивільного захисту".
З наказу ГУ ДСНС України у місті Києві від 24.04.2020 № 304 видно, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу після укладання першого контракту в сумі 16816 грн.
Наказом ГУ ДСНС України у місті Києві від 18.02.2021 № 129 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення його зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту та позбавлено щомісячної премії в повному обсязі за лютий 2021 року.
Згідно з витягом з наказу ГУ ДСНС України у місті Києві від 19.02.2021 № 131 рядового служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника 25-ДПРЧ ГУ ДСНС України у місті Києві, звільнено із служби та виключено з кадрів ДСНС України у запас Збройних Сил України.
Пунктом 4 розділу XXVI Інструкції передбачено, що у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту зі служби до закінчення терміну першого контракту (крім звільнених за віком, станом здоров'я, через систематичне невиконання умов контракту керівником відповідного органу управління (підрозділу) та у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) проводиться утримання виплаченої одноразової грошової допомоги після укладання першого контракту в сумі, обчисленій у повних календарних місяцях пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту.
Відтак, відносини з приводу спору щодо проходження відповідачем служби цивільного захисту на підставі контракту з ГУ ДСНС України у місті Києві відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу пов'язані з проходженням позивачем публічної служби.
Суд зазначає, що у цій категорії справ законодавець визнав, що строк в один місяць є достатнім для звернення до суду за захистом свої прав, якщо особа вважає, що під час її прийняття на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушено її права, свободи чи законні інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Отже, позивач повинен був звернутися до суду з цим позовом щодо виплати йому підйомної допомоги у місячний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як уже зазначалося, згідно з витягом з наказу ГУ ДСНС України у місті Києві від 19.02.2021 № 131 відповідача звільнено із служби та виключено з кадрів ДСНС України у запас Збройних Сил України.
Із метою досудового врегулювання спору ГУ ДСНС України у місті Києві зверталося до ОСОБА_1 із письмовою вимогою (попередженням) від 26.01.2022 № 7101-517/07 щодо погашення заборгованості у добровільному порядку у десятиденний строк з дня отримання такого попередження. Однак, заборгованість у визначений позивачем строк виплачено не було.
З огляду на викладене суд вважає, що перебіг строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у примусовому порядку розпочався після закінчення строку на добровільну сплату таких витрат.
Аналогічний підхід до обрахунку строків звернення до суду з позовом у схожих спірних правовідносинах зроблено у постановах Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №360/962/19, від 19.11.2020 у справі №560/1341/19.
При поданні адміністративного позову позивач вказав, що звертався до суду щодо стягнення спірної заборгованості в порядку цивільного судочинства.
Так, суд встановив що ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30.08.2022, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18.10.2022, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з тим, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз'яснено позивачу його право на звернення з цим позовом до окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 22.11.2022 у відкритті касаційного провадження відмовлено.
Натомість до Вінницького окружного адміністративного суду позивач звернувся 09.02.2023, тобто із пропущенням місячного строку звернення. Водночас про причини неможливості звернення до суду у місячний строк з дня ознайомлення з ухвалою Верховного Суду від 22.11.2022 позивач не зазначив. Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду подана із позовом не була.
Водночас варто наголосити, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, однак не додав до позовної заяви клопотання про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 118, 121, 122, 160, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, -
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович