печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4434/23-к
03 лютого 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022105070000735 від 25 липня 2022 року ОСОБА_3 ,
03.02.2023 слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , за погодження прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022105070000735 ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022105070000735 від 25.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Відповідно до наказу начальника управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві Національної поліції України Андрія Музики від 30.05.2022 № 75 о/с, ОСОБА_3 призначено на посаду охоронника 1 розряду роти охорони об'єктів та публічної безпеки відділу охорони об'єктів стратегічного значення Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.07.2022 приблизно о 20:35 год., ОСОБА_3 , будучи охоронником 1 розряду роти охорони об'єктів та публічної безпеки відділу охорони об'єктів стратегічного значення Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, перебуваючи у громадському місці, а саме у приміщенні магазину «Продукти», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 57/59, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та з особливою зухвалістю, проявляючи вседозволеність, відверто нехтуючи усталеними у суспільстві моральними цінностями, з хуліганських мотивів та з метою грубого порушення громадського порядку, ігноруючи норми моралі та етики, без будь-яких на те підстав почав грубо виражатися у бік продавця магазину ОСОБА_8 нецензурною бранню та погрожувати їй звільненням з роботи.
У подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, дістав зі свого рюкзака електрошоковий пристрій та почав погрожувати їм ОСОБА_8 , при цьому намагаючись нанести їй тілесні ушкодження.
У цей час, приблизно о 20:35 год. до зазначеного магазину зайшла ОСОБА_9 , яка з метою припинення протиправних дій ОСОБА_10 , зробила останньому зауваження щоб він припинив хуліганські дії відносно продавця магазину ОСОБА_8 та сказала, що викличе поліцію, після чого вийшла на вулицю.
Після цього ОСОБА_3 , вийшовши слідом за ОСОБА_9 та перебуваючи біля магазину «Продукти», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 57/59, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та з особливою зухвалістю, проявляючи вседозволеність, відверто нехтуючи усталеними у суспільстві моральними цінностями, продовжив вчиняти хуліганські дії, а саме: продовжуючи виражатись у бік ОСОБА_9 нецензурною лайкою, проявляючи вседозволеність, відверто нехтуючи усталеними у суспільстві моральними цінностями, порушуючи громадський порядок, підійшовши впритул до ОСОБА_9 та правою рукою вдарив її у зовнішню поверхню лівого стегна предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень - електрошоковим пристроєм, чим згідно висновку експерта відділу судово-медичної експертизи живих осіб Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України від 13.09.2022 № 042-988-2022 спричинив ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді саден неправильної овальної форми, яке за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 01.02.2023 о 13 год. 03 хв.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, враховуючи при цьому наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_11 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший незаконний спосіб.
Вказані обставини на думку прокурора виправдовують застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили відмовити у його задоволенні, вказавши на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
01.02.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.07.2022;
- протоколом огляду місця події від 24.07.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.07.2022;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 05.08.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 05.08.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.12.2022;
- протоколом огляду від 23.01.2023;
- висновком експертного дослідження № 041-929-2022;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Як особа, ОСОБА_3 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки, визначене місце проживання, працевлаштований.
Судовим розглядом, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , даних, що характеризують його особу, встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Долучені до клопотання докази, містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Доказів того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший незаконний спосіб, слідчому судді не надано.
Твердження з приводу існування таких ризиків є сумнівними, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення та даних, які характеризують особу підозрюваного, та як наслідок розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями слідчого.
При цьому ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.
Дані про особу підозрюваного, який позитивно характеризується, є раніше не судимий, працевлаштований, має постійне місце проживання та родину свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_3 , в свою чергу спростовує доводи слідчого щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, враховуючи, що стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12022105070000735 від 25.07.2022, а саме до 01.04.2023 включно, з одночасним покладенням на ОСОБА_3 процесуальних обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022105070000735 від 25 липня 2022 року, а саме до 01 квітня 2023 року включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або / та місця роботи;
- прибувати за викликом до слідчого, слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурора, групи прокурорів у кримінальному провадженні, судді, суду за викликом;
- утримуватися від спілкування із потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , слідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_13 ,
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Слідчий суддя ОСОБА_1