печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7179/13-ц
07 жовтня 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В., при секретарі - Луста В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У квітні 2013 позивач ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з вимогами до відповідача ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на праві власності, для задоволення вимог в розмірі 1384676.19 грн. Позивач мотивує позов тим, що ОСОБА_2 неналежно виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість. На адресу позичальника та іпотекодавця направлялась письмові повідомлення про порушення забезпеченою іпотекою зобов'язання з вимогою щодо сплати заборгованості. Однак дій по погашенню заборгованості від позичальника або іпотекодавця не було. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2013 об'єднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання договору іпотеки недійсним з позовними вимогами ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2014 позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа приватний нотаріус КМНО Щербак Т.В., про визнання договору іпотеки недійсним залишено без розгляду. Вказану ухвалу було скасовано.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 14.04.2014 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги банку задоволено частково.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 24.10.2014 року заяву відповідача про скасування заочного рішення, задоволено. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 07.11.2014 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним - залишено без розгляду.
07.11.2014 року по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу.
19.02.2015 року на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду Ковалевської А.П. було здійснено повторний автоматичний розподіл цивільної справи 757/7179/13-ц судді Остапчук Т.В. 19.06.2015 року ухвалою Печерського районного суду м.Києва відновлено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
24.09.2015 року по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу.
12.09.2018 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
20.11.2018 року у справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. 05.02.2020 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У судове засідання представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовльнити. Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час, місце судового засідання була належним чином повідомлена, 27.07.2022 року на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити позивачу. Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час, місце судового засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила. Суд, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні та дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного. Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № КІВЗGА00000056 від 05.09.2007 року ОСОБА_2 05.09.2007 року отримала кредит у розмірі 75000.00 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.09.2014 року.
За правилом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За правилом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, встановлюється, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 05.09.2007 року уклали договір іпотеки № КIВЗGА00000056. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 28.70 м2, житловою площею 14.80 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва право на спадщину виданого Шостою Київською державною нотаріальною конторою 02.11.1998 за № 2с-943 та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 30.11.1998 за р. № 1829. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 479750 грн. 00 коп.
Предметом договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 33.3 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Пунктом 33.2 договору іпотеки визначено, що погашення за кредитним договором здійснюється з 05.09.2007 по 05.09.2014 та періодом сплати вважається період з 5 по 9 число кожного місяця. У порушення зазначених норм закону та умов договору Третя особа зобов'язання за вказаним вором належним чином не виконала, що призвело до збитків Позивача, які мають вираз у залученні ивачем вільних коштів до страхового резерву, створенного в забезпечення простроченної заборгованності альника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України ідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право ника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Третя особа станом на 05.03.2013 року має заборгованість - 173301,15 Доларів США, яка складається з наступного: 67353,77 Доларів США - заборгованість за кредитом; 52272, 32 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6200,00 Доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 47475,06 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Пункт 16.7.2. договору іпотеки визначає, що іпотекодержатель має право незалежно від настання терміну виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, звернути стягнення на предмет іпотеки, в разі порушення ОСОБА_2 будь-яких зобов'язань за кредитним договором. На виконання п. 16.11 договору іпотеки та ст. 35 Закону України "Про іпотеку", позивачем було направлено відповідачу та позичальнику за кредитним договором, письмові повідомлення про порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання № 30.1.0.0/2-214 від 18.02.2013, з вимогою щодо слати протягом 30 днів з моменту отримання вище зазначеного повідомлення, заборгованості по кредиту, заборгованості з простроченої суми кредиту, заборгованості з прострочених процентів, заборгованості з процентів, пені по простроченій сумі пені, пені по простроченим процентам, проте вжиті заходи виявилися безрезультатними. Дій по погашенню існуючої заборгованості, а ні з боку позичальника, а ні з боку іпотекодавця не було вчинено. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу. Статтею 33 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Згідно ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним. Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду. Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних де реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про бавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Вимоги ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення боржника (іпотекодавця, якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору та вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення Позивачем виконані в повному обсязі. Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки підставі рішення суду є: реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 0/11024/15-ц звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.
Частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та звернути стягнення на предмет іпотеки. Відповідач та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають виселенню з вказаної квартири, зі зняттям з реєстраційного обліку територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири. На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача на загальну суму 3441,00 грн. На підставі ст.ст. 209, 210, 220, 526, 527, 530, 577, 629, 640 ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, ст. 12, 33, 36,38-40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст.ст. 1, 3, 31, 114, 118-120, 122, 137, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» -
Позовну Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» за кредитним договором в сумі 1384676,19 грн. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем. Виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» судовий збір в сумі 3441 грн. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: Публічне акціонерне товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570): 49064, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): АДРЕСА_1 ; третя особа: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ): АДРЕСА_2 .
Дата складання повного тексту рішення 30.12.2022 року.
Суддя Остапчук Т.В.