ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10049/21
провадження № 2/753/573/23
"07" лютого 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Гусак О.С.,
з секретарем Римар М.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини,
20 травня 2021 року адвокат Гаєнко Вікторія Сергіївна звернулась до Дарницького районного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Ухвалою суду від 28 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального провадження в підготовче засідання на 12 липня 2021 року.
24 червня 2021 року від представника позивача адвоката Гаєнко В.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Підготовче засідання відкладено на 2 вересня 2021 року.
2 вересня 2021 року до суду з'явились представник позивача та третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Інші учасники повідомлені належним чином в підготовче засідання не з'явились. Розгляд справи відкладено на 11 жовтня 2021 року.
11 жовтня 2021 року від представника позивача та представника відповідача - адвоката Томчука Миколи Володимировича надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. Підготовче засідання відкладено на 12 листопада 2021 року.
12 листопада 2021 року в підготовче засідання з'явився представник позивача - адвокат Гаєнко В.С., заявила клопотання про витребування доказів, а саме просила витребувати із Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з одним із батьків. Відповідач та треті особи повідомлені належним чином про підготовче засідання до суду не з'явились, причини неявки не повідомили. Ухвалою від 12 листопада 2021 року клопотання задоволено. Розгляд справи відкладено на 29 грудня 2021 року.
29 грудня 2021 року до суду з'явилась представник позивача - адвокат Гаєнко В.С. Відповідач та треті особи повідомлені належним чином про підготовче засідання до суду не з'явились, причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю витребуваного висновку на 10 лютого 2022 року.
10 лютого 2022 року справу знято з розгляду в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гусак О.С. Наступною датою підготовчого засідання визначено 16 червня 2022 року.
16 червня, 30 серпня, 19 жовтня 2022 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, до суду не з'явились, причини неявки не повідомили.
29 листопада 2022 року справу знято з розгляду в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гусак О.С. Наступною датою розгляду справи визначено 14 грудня 2022 року.
14 грудня 2022 року та 7 лютого 2023 року сторони в підготовче засідання не з'явились, без повідомлення причин неявки, про розгляд справи повідомлені належним чином. Заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника до суду не надходила.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
За положеннями статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
За правилами цивільного судочинства учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (статті 43, 44 ЦПК України).
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Позивач та його представник в підготовчі засідання призначені на 16 червня, 30 серпня, 19 жовтня, 14 грудня 2022 року, 7 лютого 2023 року, які належним чином повідомлялись про дату час та місце судового засідання, шляхом отримання судових повісток на зазначені у позовній заяві електронні адреси, не з'явились, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Крім того, суд зауважує, що під час дії в Україні воєнного стану Дарницький районний суд м. Києва здійснює правосуддя.
Рада суддів України в п. 1 Рішення № 9 від 24 лютого 2022 року звернула увагу усіх судів України на те, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право на судовий захист.
Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з п'ятою неявкою позивача та його представника в судові засідання, що перешкоджає подальшому розгляду справи, відстуність клопотань про відкладення розгляду справи, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ч. 1 ст. 44, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, статтями 259, 268, 272 ЦПК України, суд,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитинизалишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С. Гусак