Справа 336/5444/22
Провадження 3/336/43/2023
16 лютого 2023 р. м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк Оксана Вікторівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
28.09.2022 р. о 15 год. 56 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 17 по вул. Іванова в м. Запоріжжі керував автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF», д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій зобов'язаний на вимогу робітника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Під час виявлення правопорушення та складання протоколу велась відеофіксація на бодікамеру 471555.
Згідно пояснень ОСОБА_1 , які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, останній вину не визнав, зазначив, що йому не роз'яснено належним чином причину зупинки транспортного засобу, від проходження медичного огляду він не відмовляється, але відмовляється проїхати для огляду до медичного закладу.
Справа призначалась до розгляду на 15.11.2022 р., 02.12.2022 р., 13.01.2023 р., 16.02.2023 р..
14.11.2022 р. до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Корсіка Я.І., про допит свідків та клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вмотивоване тим, що матеріали справи не містять належних, допустимих та беззаперечних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутні об'єктивні дані, які б ставили під сумнів поведінку ОСОБА_1 , а також вказували б на будь-яку ознаку його перебування у стані наркотичного сп'яніння, матеріали справи містять істотні порушення, усунення яких є неможливим.
У судове засідання 15.11.2022 р. ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
02.12.2022 р. справа не розглядалась у зв'язку з відпусткою судді.
Судове засідання 13.01.2023 р. відкладено за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Корсіка Я.І..
16.02.2023 р. до суду надійшло клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Корсіка Я.І. про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 16.02.2023 р. ОСОБА_1 та його представник не з'явились.
Вивчивши матеріали справи, оглянувши відеозапис, суддя не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає, що ОСОБА_1 зловживає процесуальними правами, передбаченими ст. 268 КУпАП з метою уникнути відповідальності.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Відповідно до статті 268 КУпАП встановлений обов'язок учасника судового процесу та його представника добросовісно користуватися процесуальними правами. В свою чергу, судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для інформування правопорушника про розгляд справи та такі можливості вичерпано.
За таких обставин, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 згідно зі ст. 268 КУпАП.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозапис порушення, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Згідно зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які також є доказом у справі, як це передбачено ст.251 КУпАП.
КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі.
В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Пунктом 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки сп'яніння.
У відповідності з п. 6 розділу 1 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 р., який набув чинності 17.03.2021 р., внесено зміни до КУпАП, зокрема до ст. 266 КУпАП.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, нормами законодавства передбачено порядки оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я. При цьому, направлення на огляд водія транспортного засобу видається поліцейським у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи у випадку непогодження водія транспортного засобу з результатами огляду на місці. Також, направлення може видаватися у випадку відмови водія від проходження огляду на місці зупинки та погодження огляду у закладах охорони здоров'я. Більше того, з 17.03.2021 р. свідки проходження огляду водієм на стан сп'яніння залучаються лише у випадку неможливості застосування технічних засобів.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 28.09.2022 року серії ААД № 389853, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема він складений за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, що згідно ст. 130 КУпАП є самостійним складом правопорушення;
- рапортом інспектора роти 2 взводу 2 батальйону 1 УПП в Запорізькій області;
- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції, відповідно до якої повторність за ст. 130 КУпАП відсутня;
- відеозаписом правопорушення, на якому вочевидь зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у русі та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи представника про те, до матеріалів справи додано не повний (не безперервний) відеозапис, не спростовує висновків судді, оскільки на відео зафіксовано перебування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у русі, його зупинку співробітниками патрульної поліції та відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Як вбачається з візуальної інформації з відеозапису під час оформлення адміністративного матеріалу, відеокамера була закріплена на форменому одязі працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Таким чином, відеофіксація правопорушення з відеокамери, закріпленої на форменому одязі працівника поліції, є належним доказом.
Порушень законодавства з боку інспекторів поліції, що потягли б за собою необхідність закриття провадження у справі, суддя не встановив.
Відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зафіксована на відеозапису порушення, яка велася на бодікамеру 471555.
З наведеного вище, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного, з урахуванням характеру скоєного правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , приймаючи до уваги ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає судовий збір у встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року розмірі.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення - адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення - судовий збір).
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Дмитрюк
Строк пред'явлення виконавчого документа “___”_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік