м. Черкаси
16 лютого 2023 року Справа № 580/530/23
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. розглянув у письмовому провадженні заяву представника позивача про відвід судді у адміністративній справі № 580/530/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Катеринопільського районного суду Черкаської області (Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Вільного козацтва 38, 20500, ЄДРПОУ 02887740)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
27.01.2023 вх. № 3014/23 (документ сформований в системі «Електронний суд») позивач ОСОБА_1 (представник - ОСОБА_2 згідно довіреності від 07.04.2016 № 165), звернувся до суду з позовом до Катеринопільського районного суду Черкаської області, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Катеринопільського районного суду Черкаської області щодо не надання для дистанційного ознайомлення матеріали цивільної справи № 705/2536/18 на заяву від 24.01.2023 подану представником ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Катеринопільський районний суд Черкаської області належним чином організувати роботу суду та доручити відповідальній особі суду відсканувати та надіслати для дистанційного ознайомлення матеріали цивільної справи № 705/2536/18 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою суду від 01.02.2023 прийнята позовна заява фізичної особи ОСОБА_1 (представник позивача - ОСОБА_2) до розгляду та відкрите провадження у адміністративній справі №580/530/23, розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.02.2023 за вх.5721/23 (в системі Електронний суд 15.02.2023) представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про відвід судді Трофімовій Л.В. у цій справі.
В обґрунтуванні підстав для відводу заявник зазначає обставини з інформаційних джерел, що (на думку позивача): явно викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, тому сторона має сумнів у безсторонності судді. Викладені у заяві обставини та інші припущення і відчуття (на думку позивача) викликають сумніви, тому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено відвід.
Вирішуючи подану заяву, суд зазначає про таке. Довіра супроводжує всі кращі сторони нашого буття.
Судова влада за своєю суттю не може та й не повинна бути дуже популярною. Завжди буде незадоволена сторона, яка програла спір (https://ukrainepravo.com/judicial_truth/divine_law/pro-stan-sudovoyi-reformy-nedoliky-sudu-prysyazhnykh-ta-prychyny-nevykonannya-sudovykh-rishen-v-inte/). Суд встановив з ЄДРСР 108639544, що 25.01.2022 вирішена справа № 580/6204/22 за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Монастирищенського районного суду Черкаської області (ЄДРПОУ 02887763) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - під час розгляду якої відводи судді Л.В.Трофімовій не заявлялися.
Згідно з частиною 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до статтей 126, 129 Конституції України вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина перша статті 7 Закону №1402).
Згідно ч. 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і належить відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя належить відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 3 статті 39 відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Зідно з п. 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Згідно з частиною 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).
ЄСПЛ у справі Morice v. France [GC], 29369/10 (п.129) зазначив: вираз «авторитет судової влади» включає в себе, зокрема, поняття того, що суди є, і здебільшого сприймаються суспільством як належний майданчик для вирішення правових спорів та встановлення винуватості чи невинуватості особи у кримінальному обвинуваченні, а також ідею, що суспільство в цілому поважає суди і впевнене в їх можливості виконувати зазначені функції (Worm v. Austria, 29.08.1997, § 40, Reports 1997-V, Prager and Oberschlick).
Відповідно до статті 6 Конвенції кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд зазначає, не є підставами для відводу судді заяви, що містять лише наведення загальновідомої інформації з публічної звітності та припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Згідно з усталеною практикою існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 ЄКПЛ повинно встановлюватися згідно з: (1) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, позаяк поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій).
Заявник як на підставу для відводу судді Л.В. Трофімовій покликається на інтернет публікацію сайту: https://www.zmi.ck.ua/oblast/poroshenko-priznachiv-na-cherkaschm-smoh- suddv-hto-voni.html. зазначає, що інформація викладена у цій статті викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Л.В.Трофімової під час розгляду цієї справи.
Реальні події та їх висвітлення в ЗМІ можуть відрізнятися та бути припущенням, а тому дані обставини не можуть бути визнані судом загальновідомими та потребують доказуванню на підставі ст.71 КАС України.
Авторитетний науковець Зорислава Ромовська стверджує: якось нардеп заявив, що в Україні ніхто не вірить у те, що його порушене право суд може захистити. Втім, такі заяви не роблять йому честі. Тому я хочу захистити суд як систему, в якій працюють сотні порядних, висококваліфікованих людей. Процес очищення суспільства, безперечно, тривалий, але добре, що він нарешті почався / https://racurs.ua/ua/1112-zoryslava-romovska-pro-suchasnu-advokaturu-sudy-i-dilkiv-vid-nauky.html; Адвокат Ярослав Зейкан висновує: огульна критика судів призвела до того, що віра в правосуддя підупала. З судової системи пішло багато кваліфікованих суддів. Цікаво, що у нас в Україні ті, хто мав справи у суді, кращої думки про правосуддя, ніж ті, хто не був там ніколи. Це і є результат огульної критики судової системи з боку інших гілок влади і преси. Люди, які ніколи не були в суді, формують свою думку про правосуддя з преси, телебачення, інтернету / https://racurs.ua/ua/2222-ne-viru-zmi-vladi-i-kliientu-advokat-yaroslav-zeykan.html.
Як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Суд зазначає, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований з аргументами та доказами, що підтверджують наявність підстав для відводу.
Варто зазначити, що у справі 580/547/23 подана заява ОСОБА_2 про відвід судді (сформована в системі «Електронний суд» 15.02.2023) з ідентичним змістом заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, що і у справі № 580/530/23.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.07.1986 у справі Лінгенса проти Австрії (12/1984/84/131) зазначається, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2, свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», що отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, що не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не належать спростуванню та доведенню їх правдивості.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Відповідно до статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Дослідивши зміст і аргументи заяви, оцінивши наведені у ній докази і доводи, суд дійшов висновку, що у заяві викладене необґрунтоване суб'єктивне припущення і судження, що не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин та фактів, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, тому з урахуванням пункту 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про відвід належить визнати необґрунтованою.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 36, 39, 40, 45, 59, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати необґрунтованою заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 16.02.2023 вх. 5721/23 (сформована в системі «Електронний суд» 15.02.2023) про відвід судді у адміністративній справі № 580/530/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Катеринопільського районного суду Черкаської області (Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Вільного козацтва 38, 20500, ЄДРПОУ 02887740) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Заяву про відвід судді у адміністративній справі № 580/530/23 передати у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати позивачу, представнику позивача.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА